Ділан Томас. Блискавка на тлі зоряного неба

Ділан Томас — видатний валлійський поет XX століття. Автор віршів, прози та п’єс. Писав англійською мовою.

Про себе він сам казав так: «Я валлієць. Я п’яниця. Я закоханий в людство і у жінок перш за все». За словами інших, він був клоуном та генієм одночасно. Його публічні читання збирали повні зали в Британії та США. Його поетика виводила за межі розуміння, дратувала нерви, запалювала серця та заворожувала душі.

Ділан Томас не став лауреатом Нобелівської премії з літератури. Натомість її 2016 року отримав Боб Ділан, справжнє прізвище котрого Ціммерман. За власними спогадами метра рок-поезії, рішення стати саме Діланом прийшло після того, як юний Боб натрапив на збірку віршів Ділана Томаса.

Сьогодні Ділан Томас — одна з культурних ікон світу. Про нього знімають художні та документальні фільми, його ім’я та вірші згадуються у кіно та книжках, зокрема в «Солярісі» Стівена Содерберга («And death shall have no dominion»), у культовому та, як вважається, найбільш науковому між фантастичних «Інтерстелларі» («Do not go gentle into that good night»), у кінодрамі «Небезпечні думки», ліричній трилогії «Перед сходом сонця/заходом сонця/північчю», у творах Кастанеди та Кортасара…

В оповіданні «Переслідувач» Хуліо Кортасара збірка віршів валлійського поета кілька разів з’являється як зачитана до дір настільна книга головного героя — геніального темношкірого саксофоніста Джонні Картера, котрий у своєму мистецтві та ставленні до життя схожий на самого Ділана Томаса. Цікаво, що у цьому сповненому метафізики, музики, випарів алкоголю та диму марихуани оповіданні, події якого відбувається у Парижі 50-х, поруч з фантастичними авторськими персонажами діють і цілком реальні — зокрема, джазові продюсери Шарль Делоне та Х’юг Панассі — теж вельми цікаві та непересічні особистості.

Ми згадали по них ще й тому, що навколо ДТ постійно звучав джаз (після валлійських пісень у дитинстві) – музика тодішньої богеми, головними провідниками якого у Європі були ті самі  Делоне та Панассі.

Біографічна довідка

Ділан Марлайс Томас народився 27 жовтня 1914 року на півдні Вельсу, у місті Свонсі, населення якого на початок XX століття складало 134 000 осіб. Помер 9 листопада 1953 року у Нью-Йорку у віці 39 років. У це доволі нетривале життя умістилися дві жахливі світові війни та часи Великої депресії (світова економічна криза 1925-1939р.).

Вчився в граматичній школі. З 14 років редагував шкільний журнал, надрукував там перші власні твори. В 16 покинув шкільне навчання і став репортером місцевої газети. Втім, за рік у 1931-му залишив журналістську стезю з метою присвятити себе виключно поезії. Невдовзі з’явилися перші публікації в періодиці, а у квітні 1934 року молодому Томасу було присуджено премію «Sunday Referee’s Poet’s Corner Prize», яка, окрім звання переможця, містила у собі спонсорський пакет на видання першої збірки автора.

18 грудня 1934 року вийшла дебютна книжка Ділана Томаса «18 віршів», що відразу отримала позитивні відгуки від критиків. Після чого поет переїжджає до Лондона, де починає жити богемним життям зірки що сходить. На жаль, разом зі славою та увагою жінок прийшов і алкоголь.

Дилан Томас

11 липня 1937 року Ділан Томас бере шлюб з 22-річною білявкою-танцюристкою Кейтлін Макнамару, яка народжує йому двох синів та дочку. Через деякий час родина повертається до Вельсу і винаймає будинок в селі Логарн.

Далі було багато літератури та віскі, під час війни робота на радіо та в документальному кіно на посаді антинацистського сценариста-пропагандиста, відкриття та підкорення поетичної Америки, чудові спроби у прозі й жанрі драматургії та смерть від загострення хвороби легенів на тлі передозування алкоголем. Цирозу печінки, між іншим, при розтині тіла виявлено не було.

Творчість і алкоголь

Важливо підкреслити, що Ділан Томас був показовим шанувальником Бахуса і усіляко поетизував цю свою згубну пристрасть, характеризуючи себе: «roistering, drunken and doomed poet» – «розгульний, п’яний і приречений поет». Мало того. Деякі знайомі стверджували, що Томас навіть інколи, виходячи на сцену, більше грав п’яного, ніж був таким насправді. Бо коли починав читати, все змінювалося і виникало диво.

Але при цьому він ніколи не писав віршів під впливом хмільних напоїв. Взагалі дві третини його творчого надбання – вірші або окремі рядки з підліткового зошита, тобто напрацювання доби, коли алкоголю в його житті ще не було. Недарма його називали «Рембо в Суонсі»

Ділан Томас написав небагато — близько 100 поезій та приблизно 50 авторських листків прози. Не варто думати, що систематичне п’янство якось вплинуло саме на творчі здібності Томаса. Шедеври останніх років його життя тому яскраве підтвердження: присвята батькові у формі вишуканої віланели «Do not go gentle into that good night» (1951), граціозна, вибудована на межі снів та яви п’єса для голосів «Under Milk Wood» («Під покровом молочного лісу») — посмертне видання 1954 року або збірка оповідань «A Portrait of an Artist as a Young Dog »» (Портрет митця у щенячому віці, 1940).

Син моря

Ділан Томас практично не розмовляв і не читав валлійською – мовою своєї матері і постійно підкреслював, що він, хоча і валлієць, але не прихильник валлійського націоналізму і не валлійський поет. Втім, оточення було не дуже з ним згодне. Зокрема вважається, що ім’я Ділан перекладається як «син моря», і названий він був на честь одного з персонажів середньовічної кельтської міфології. А головне, що у творах Ділана Томаса постійно присутнє море та валлійські краєвиди. Саме вони — навколишні пейзажі та ландшафти і формують базові риси світобачення будь-якої людини – просто згадаємо як ментально відрізняються мешканці пустель, лісів та гір.

У дитинстві Ділан провів багато часу на фермі своєї тітки Енн Джонс на півдні Вельсу. Спогади про ті щасливі та безтурботні роки стали основою однієї з найвідоміших поезій Томаса «Fern Hill», яка була створена у 1945 році. До списку подібних базових спогадів  варто додати також ті, що навіяли оповідання «Бійка» та «Дитяче Різдво у Вельсі».

Книжкова вітчизна та світ парку

Батько поета був вчителем англійської мови та літератури в тій же гімназії, де з 11 років (після початково навчання в приватній школі) вчився Ділан. Цей шкільний предмет був єдиним, що приваблював майбутнього письменника. Книжки стали його найкращими друзями та співрозмовниками. У чотири роки малий вже «читав» Шекспіра і, як стверджував батько в діалогах з дещо стурбованою таким вибором матусею, навіть розумів там щось. У дев’ять хлопець остаточно вирішив стати поетом. Користуючись цим, матуся давала хлопцю ручку та папір – і це був єдиний спосіб утримати його дома. Ділан завіршовував все, що бачив, писав нескінчені імітації у стилі різноманітних авторів: Томаса Брауна, Уільяма Блейка, Кристофера Марлоу, Едгара По, Джона Кітса, Девіда Лоуренса, Шекспіра і навіть текстів з Біблії. Мабуть, ще з тих часів у нього в голові оселилася метафора, котру ми зустрічаємо на самому початку п’єси «Under Milk Wood» — «moonless night in the small town, starless and bible-black (чорна, мов Біблія)».

А на вулиці буяв і кликав до себе казковий, сповнений фантазій та скарбів, світ парку, який був частиною світу міста, розташованого на морському узбережжі. Море та природа з того часу стали незмінними деталями  практично всіх творів поета. Але не тільки. Наприклад вірш «When I Woke, The Town Spoke» («Коли я прокинувся, місто заговорило») сповнений урбаністичних вражень типового містянина.

Взагалі поетичний космос Ділана Томаса тому і неозорий, що атомами, з яких все у ньому побудовано, є слова. Твори Томаса —  і поетичні, і прозаїчні — переповнені різноманітними словами. Деякі з них такі незвичайні, що навіть Оксфордський та Кембридзький словники точно не впевнені у їх значенні. Слова були найбільшою пристрастю Ділана Томаса. Він обожнював їхні звучання, написання, звичайні, а ще більше – незвичайні поєднання. Злі язики подейкували про ДТ, що він п’яний як віскі, так і мовою.

Треба сказати, що спочатку я хотів писати вірші, бо закохався в слова. Перші вірші, які я знав, були дитячими віршиками, і перш ніж я міг прочитати їх сам, я полюбив їх слова. Слова одні. Те, що означали ці слова, мало другорядне значення… Я закохався, це єдиний вираз, який я міг придумати, одразу, і досі перебуваю під владою слів, хоча іноді тепер, знаючи трохи про їхню поведінку, я думаю, що можу трохи вплинути на них і навіть навчився час від часу їх перемагати, що їм, здається, подобається. (ДТ)

Саме особливе ставлення до слів, як до окремих всесвітів мови визначило унікальне місце Ділана Томаса між інших видатних англомовних поетів його доби.

Зоряні сучасники

Ділан Томас був і залишається частиною великої англомовної культури. За спиною у нього виблискував потужний бекграунд з класиків давнини і літературних велетів близького минулого.

А навколо жили та творили сучасні генії й небожителі — Томас Гарди (1840 – 1928) та Вільям Батлер Єйтс (1865 -1939), вірші яких ДТ декламував під час своїх публічних виступів, чотириразовий лауреат Пулітцерівської премії Роберт Фрост (1874 – 1963) та Езра Паунд (1885 – 1972), про якого Хемінгуей або у модерновому написанні Гемінґвей (1899 – 1961), отримуючи Нобелівську премію, сказав, що вона насправді належить Паунду, у той час політичному в’язню, засудженому за співпрацю з  фашистами Муссоліні.

Між іншим, Езра Паунд якийсь час був дуже близьким з Єйтсом, теж нобелівським лауреатом (1923) і той під впливом товариша також ледь не схилився на бік симпатиків фашизму. Але вчасно схаменувся і завершив свій похід в політику знаменитою і вічно актуальною реплікою:

Комуністи, фашисти, націоналісти, клерикали, антиклерикали —  усі вони мають бути засуджені відповідно до кількості їхніх жертв.

1914-го, у рік народження ДТ, до Англії завітав і оселився в Лондоні ще один приятель Езри Паунда та однокашник ще одного видатного валлійця Бертрана Рассела Томас Еліот (1888 – 1865) – лауреат Нобелевської премії з літератури 1948 року, авторитет, вага та статус котрого дозволяли йому критикувати самого Шекспіра. А поруч височів Вістен-Г’ю Оден (1907 – 1973), поетичний титан, у котрого ніби переселився геніальний і порочний дух Оскара Вайлда (1854 – 1900), який, хоча між багатьох своїх літературних премій так і не отримав Нобелівську, але, як вважається, рішуче вплинув на творчій злет її лауреата Йосифа Бродського.

І це ми тільки про поетів, бо якщо перелічувати і прозаїків від Конана Дойла до Толкіна, то це буде схоже на славнозвісний список кораблів з «Іліади». Згадаємо лише Джеймса Джойса (1882-1941), бо на нього посилався Ділан Томас, коли його питали, чому книжка оповідань «Портрет  митця за щенячих років», так нагадує назвою повість Джойса «Портрет художника в юні роки». А ДТ відповідав, що йому більше до вподоби «Дублінці», а перегук назв – просто літературна гра з улюбленим автором.

А ще неможливо не згадати Семюеля Бекета (1906 – 1989) – бо він теж писав і видавав вірші, хоча Нобелівську премію (1969) отримав не за них, а за прозу та драматургію.

Важливо не забути, що товаришем та кумом ДТ був чудовий поет Вернон Воткінс, який починав клерком у банку в Суонсі, а завершив кар’єру у званні поета-лауреата та почесного доктора літератури університету Вельсу.

Ну і якщо вже мова зайшла про банкірів то згадаємо на останок поета Роберта Сервіса (він же – «бард Юкону»), котрий теж починав зі служіння в банку, а потім став найбагатшим з поетів, що заробили на публікації своїх віршів.

Іншими словами, Ділан Томас жив у часи, коли англомовна поезія була переповнена талантами планетарного рівня. І все ж таки він, як блискавка на тлі зоряного неба, не міг залишитися непоміченим. І був почутий.

Голос

Перші збірки зробили Ділана Томаса відомим у читацьких колах. Але справжній успіх прийшов тоді, коли поет почав читати свої твори на публічних  заходах. У нього був унікальний голос, бездонний, чимось тембрально схожий на голос майбутнього рок-ідола Джона Леннона. До речі, Пол Маккартні підтверджував величезний вплив Ділана Томаса на Джона Леннона і взагалі на усіх членів гурту The Beatles.

ДТ володів голосом на рівні від природи обдарованого актора. Недарма ж театр завжди був його любов’ю. Актор Джон Лорі, який працював з Томасом як на сцені, так і на радіо вважав, що Томас «любив би бути актором» і, якби він вирішив це зробити, був би «нашим першим справжнім поетом-драматургом після Шекспіра».

Саме талант публічного читання віршів зробив Ділана Томаса поетичною зіркою в США, де він не тільки сам мав шалений успіх, особливо між студентської аудиторії, але й відкрив шлях подібного донесення своєї творчості для молодих американських поетів.

Читання Діланом Томасом віршів — це магія, шаманство, чаклунський ритуал, карнавал ірраціонального, словом, перефразовуючи Ніцше, «Народження поезії з духу слова». На щастя він жив в епоху радіо і ми сьогодні маємо щасливу можливість почути більшість його творів у авторському виконанні.

Але справа не тільки в голосі. Свої акторські таланти Ділан Томас  відчував ще з дитячих років. Тому його вірші наповненні бажанням звучання. Тобто їх і читати краще в голос, щоб не втратити ще й акустичний вимір тексту.

Творчий метод

Щодо творчого методу Ділана Томаса, то тут точаться вічні суперечки. Взагалі намагатися систематизувати таїну справа невдячна. Але спробуємо.

Якщо говорити про класичний стиль, то це, перш за все, раціональне подолання думкою автора  обраної (і теж раціональної) форми твору. В цей момент у обдарованих авторів і виникають взаємні компроміси, які і приводять в область, яка, власне, і називається чудесною країною поезії.

Але Ділан Томас у найбільш характерних своїх творах не йшов класичним шляхом. Його вірш —  суміш парадоксальних словосполучень, неологізмів, маловживаних слів, неочевидних алюзій, а у підсумку це все нагадує нібито чарівний лабіринт, але у розібраному стані.

І це було б божевіллям, якби не останні рядки його творів. Там все зазвичай завершується ясною та впевненою думкою, або образом, котрі безумовно доводять, що це дійсно той самий взятий нами виключно для прикладу «чарівний лабіринт». Просто поет дозволяє читачу зібрати його на свій читацький розсуд, а для того, щоб він (читач) не заблукав, і залишає аріаднину нитку останніх  рядків. Так діти розбирають свої іграшки на частини у бажанні побачити не тільки зовнішність, але й внутрішній світ речей.

Замість післямови

Був такий поет Роберт Ловелл (1917-1977). «Можливо, найзначніший з американських поетів другої половини XX століття», як охарактеризувала його Американська Академія поетів. Так от Роберт Ловелл у 1947 році написав:

Ніщо не може бути більш помилковим, ніж англійські суперечки про велич Ділана Томаса… Він — сліпучий незрозумілий письменник, яким можна насолоджуватися, не розуміючі.

Пан Ловелл правий. Навіщо множити непорозуміння між алгеброю та гармонією, коли можна просто впустити магію в себе і. таким чином, стати її частиною.

Переходьте  за посиланням Ділан Томас. Вірші і читайте поезії Ділана Томаса українською та англійською мовами.

(2 голос, оценка: 5,00 из 5)

Загрузка...

Читайте ещё по теме:

Ділан Томас. У моєму ремеслі чи похмурому мистецтві (In My Craft or Sullen Art)

Ділан Томас. Печаль-викрадачка часу (Grief Thief Of Time)

Топ 15 знаменитых литературных героев, которых придумали англичане

Ділан Томас. Через те, що за дротами розпеченими (Because The Pleasure-Bird Whistles)

Ділан Томас. Коли п’ять агентів країни чуття ( When All My Fve And Country Senses See)

Ділан Томас. Це дзвін грішних язиком пильним (It Is The Sinners’ Dust-Tongued Bell)