Ділан Томас. І смерть не буде мати влади (And Death Shall Have No Dominion)
Дилан Томас
І смерть не буде мати влади
І смерть не буде мати влади.
І стане неживий тотожним
людині в лоні вітру
та місяцю на західному схилі,
коли з кісток спаде гріховне
і втіляться вони в істотах
нетлінних
і гнучких, мов хвилі.
В котрих зірки на ліктях та колінах.
Вони до божевілля дійдуть,
але не втратять ясний розум.
Потонуть в морі, та натомість
до висі виринуть з пучини.
Помруть закохані та вічно
на світі житиме кохання.
І смерть не буде мати влади.
І смерть не буде мати влади.
В глибинах моря ті, що більше
не ласують повітрям.
Кайданами сухих тяжів прикуті
до колеса стовимірного часу,
що космос надихає кожним рухом —
усі вони по суті
подолані, але незламні духом.
В долонях їхніх віра, навпіл
розбита. Зла єдинороги
пронизують їх, рвуть до тріску,
та поки хоч незриму крихту
буття відчути здатен дотик,
вони триматимуться доти.
І смерть не буде мати влади.
І смерть не буде мати влади.
Вони навряд чи чують чайку,
приречену водночас
на три любові різні рвати душу.
Над ними б’є прибій древніший
за тих доісторичних
сущих, що зрідка
ще повзуть на сушу.
Так пахне луг, де облетіла квітка.
Та хай вони безглуздо мертві,
немов цвяхи, але ромашки,
вже сходяться зустріти ранок.
Шукай свою нагоду доки
світило не зайшло за обрій!
Хто дивиться крізь дощ на хмари,
той врешті-решт побачить небо.
І смерть не буде мати влади.
(переклад — Ігор Касьяненко)
***
And Death Shall Have No Dominion
And death shall have no dominion.
Dead man naked they shall be one
With the man in the wind and the west moon;
When their bones are picked clean and the clean bones gone,
They shall have stars at elbow and foot;
Though they go mad they shall be sane,
Though they sink through the sea they shall rise again;
Though lovers be lost love shall not;
And death shall have no dominion.
And death shall have no dominion.
Under the windings of the sea
They lying long shall not die windily;
Twisting on racks when sinews give way,
Strapped to a wheel, yet they shall not break;
Faith in their hands shall snap in two,
And the unicorn evils run them through;
Split all ends up they shan’t crack;
And death shall have no dominion.
And death shall have no dominion.
No more may gulls cry at their ears
Or waves break loud on the seashores;
Where blew a flower may a flower no more
Lift its head to the blows of the rain;
Though they be mad and dead as nails,
Heads of the characters hammer through daisies;
Break in the sun till the sun breaks down,
And death shall have no dominion.
Цікавий факт. Вірш «And death shall have no dominion» звучить у фільмі Стівена Содерберга «Солярис»
Читайте ще вірші Ділана Томаса тут: Ділан Томас. Вірші
(оценок ещё нет)
Загрузка...
комментарии