Микола Нікітенко – художник європейського спрямування

Автопортрет._thumb

М.Нікітенко. Автопортрет.

У творчості сумського художника Миколи Нікітенка (1944-1999), нащадка козацького роду, який пишався тим, що він українець, відбились кращі традиції художників шістдесятників, які спирались на зразки класичного світового мистецтва та української культури.

Народився майбутній художник на Сумщині в с. Токарі, там де й загинув, захищаючи від кривдників батьківський дім. Ще школярем старших класів, у 1960-х роках він відвідував художню студію в Сумах, потім вступив до Харківського художнього-промислового інституту, де такі викладачі, як В.С. Ненадо, В.І. Віхтинський, В.М. Ігуменцев, заклали могутній фундамент у формування високих мистецьких поглядів студента Миколи Нікітенка. Він жив з загостреним відчуттям справедливості до так званого «позитивізму» радянської влади, і через індивідуальне естетичне бачення дійсності, як художник-громадянин, передавав свій бунтівний дух та непокірність, що часто не влаштовувало чиновників від мистецтва. Оскільки М. Нікітенко за фахом художник монументального живопису, то його твори завжди вирізнялись самобутньою індивідуальністю, і в той же час, як то кажуть, для себе, митець працював і у станковій графіці.

Вітряний вечір. 1990 _thumb

М.Нікітенко.«Вітряний вечір».1990

Графічні аркуші художника Нікітенка вражають поетичною глибиною образів рідного села, якому
присвячена більшість творів митця, де він лаконічними засобами оригінальних технік та багатством тональностей (часто майже одного кольору) передає і подих морозного або вологість осіннього повітря, і пахощі трав, і відчуття неповторності краси маленьких непомітних куточків рідної землі («Село Токарі». 1985, «Зимовий день. Токарі». 1988, «Вітряний вечір».1990). Він уміло ставив і передавав настрій: тривогу, спокій, тишу, невимовну радість («На берегах ріки Снов». 1985). Микола Леонтійович відчував себе невід’ємною частинкою малої батьківщини. І велику серію творів присвятив Другій світовій війні, бо його дитинство припало на буремні післявоєнні часи; він пережив з родиною важкі роки голоду, розрухи, а водночас становлення, формування особистості митця. Тому внутрішні почуття любові до своєї землі, її природи та тамтешніх мешканців у його творах відбиті розмаїто психологічно і найяскравіше щодо образності («Співи». 1979, «Хуртовина». 1989, «Збори». 1984, «День Перемоги». 1980-1984, «Свято на селі». 1986).

Віддзеркалення. 1992_thumb

М.Нікітенко.»Віддзеркалення». 1992

У 1990-і з’являється надзвичайно духовний аркуш «Віддзеркалення», де природа набуває персоніфікованого, сакрального змісту, яка продовжується у «Поминальних днях» де, завдяки стилізації форм та яскравому кольору мистець наголошує що у Бога всі живі. Стилістично витримана, образна мова його творів воднораз експресивна. Разом з оптимістичними настроями часто-густо поєднуються драматичні мотиви.

Художник досить влучно, з любов’ю до людини писав односельців та однодумців по цеху (серед яких і відомий майстер живопису, народний художник України Віктор Єфіменко). Майстерно відтворюючи психологічну сутність своїх сучасників, М. Нікітенко графітним олівцем уміло передавав настрій та характерні риси портретованого («Портрет учительки». 1982, «Портрет друга». 1992, «Свої». 1995). Часто в його творах присутні старенькі мати й батько (Леонтій Нікітенко, на відміну від сина, прожив 93 роки…).

Спогади про дитинство

М.Нікітенко.»Спогади про дитинство». 1980

Микола Нікітенко – художник європейського спрямування, був прекрасним рисувальником, тонко відчував колір та майстерно володів оригінальними техніками графіки – пастель, вугілля, сангіна, олівець, акварель.

Сповнені гімнів вічним людським цінностям, пієтету перед великими поетами, його станкові ілюстрації до творів Тараса Шевченка, Олександра Пушкіна, Лесі Українки мають узагальнений, поетичний зміст. Мовою свого мистецтва майстер говорив про добро, любов, милосердя, щедрість. У душі художник був дитиною, тому його твори часто апелюють й до перших вражень дитинства, де відтворені і сонячні луки, і панорамні степи, і захід та схід сонця. Однією з яскравих сторінок у його творчості є серія олівцевих аркушів «Спогади про дитинство» (1980-і), а також твори – «Токарі. Хата» (1984), «По воду» (1986), з характерними рисами сільського життя.

Персональна виставка (посмертна, разом з Валерієм Ейсмонтом) відбулася у 2001 в Сумському художньому музеї ім. Никанора Онацького, де зберігається основна спадщина митця, у якій віддзеркалена світла душа талановитого художника-графіка, що увійшла до золотої скарбниці основного Музейного фонду України.

Альбом з творами Миколи Нікітенка

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (оценок ещё нет)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


комментария 4

  1. Ирина Проценко:

    Надя, здорово!! *ROSE* Спасибо тебе за Колю *BRAVO*

  2. Надія Юрченко:

    Ирочка, спасибо за реакцию. Я понимаю, что мои тексты очень специфические, на большее и не рассчитываю. Просто захотелось вспомнить мастера «не злим тихим словом». *IN LOVE*

  3. Надія Юрченко:

    Спасибо, профессионалы и тонкие души могут понять творчество Николая Никитенко. smile

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


8 + 9 =