Метки: Ділан Томас

Не від гніву цього Не від гніву цього – спад після відмови вразив її лоно. І кульгава квітка зігнулася, наче звір, що самотні повені хлебче у стороні, скутій голодом. Чи отримає вона, чи ні...

Коли я прокинувся, місто заговорило Коли я прокинувся, місто заговорило. Птахи та годинники, дзвони та кавоварки гомоніли окремо від юрби, що клубочилася димом з труби гуліверової цигарки. Юрба вигиналася, наче зміїне тіло вогню сновидінь,...

Відчуй смак м’яса на кістках «Відчуй смак м’яса на кістках. Скуштуй з двох видоєних скель найвеселіший кістковий з потрухами мозок. Допоки свіжі перса панн потроху стигнуть до відьом, а члени їхні незрівнянні ще не...

Ми лежимо в державі, жовтій мов дукат Ми лежимо в державі, жовтій мов дукат. Під шаром жовтого похмуро марить море. Ми ті насмішники, які собі на горе, під глум підпавши, наче під сокиру кат,...

Ділан Томас написав вірш «Fern Hill» у 1945 році. У ньому автор описує дитячі враження про перебування на однойменній фермі своєї тітки Енн Джонс, розташованій недалеко від Лланбрі в Південному Уельсі. Ферн Гілл Де...

О, зроби мені маску О, зроби мені маску, зведи мені стіну – сховай від своїх шпигунів. Від позирку гострих очей непрозорих та пазурів з трунком індійської кобри. Побач водночас відчуття зґвалтування та бунт у...

Зі свого боку правди (для Ллевеліна) Зі свого боку правди, синку, король очей твоїх блакитних в країні юності сліпучій навряд чи зможе зрозуміти, що перегорнуто сторінку під незворушним небосхилом вини і цноти. Перш ніж...

Колись у давнину іскристу, мов кристал Колись у давнину, іскристу мов кристал, це колір думки був, яка шукала форму. І втілена в слова, просочувала стіл, як фарба полотно чи небо – хвилі шторму. Там...

Засяють ліхтарі і в октагоні світла Засяють ліхтарі і в октагоні світла незвичного зав’яне лик святий. І знітиться амур та озирнеться двічі перш ніж у горній знову стати стрій. Сформовані з пітьми та жару...