Юрій Прокопенко (Юрий Прокопенко). Вірші

Юрій Прокопенко (Юрий Прокопенко)Вітаємо! Ви потрапили на сторінку учасника віртуального квесту «Поетична вакцинація» Юрія Прокопенка.

Перший етап квесту пройдено. Спасибі всім, хто проголосував! Кращий вірш визначено:

За версією читачів-експертів: Сам собі

На думку поетичного журі: Сам собі

Другий етап квесту теж завершено. Його секрет був у тому, що автором одного з текстів на цій сторінці є не Юрій Прокопенко, а Наталія Бельченко. Однак Наталія написала його на тему віршу Юрія, тобто створила свого роду поетичний парафраз.

Дякуємо всім, хто брав участь і в другому етапі квесту, примірявши на себе роль літературного детектива.

Якій ж це вірш? В кінці сторінки ви знайдете відповідь на це питання smile.

Краплі

Дощ. Уся правда в ногах, мимоволі.
Що ж, сховаєшся під парасолю?
Крок. Ця злива пахне віками.
Змок і відчув, як вода точить камінь.
Йди. Зараз, бо завтра – мара.
Ти – жовтня тріумфальна пора.
Хто піде з тобою дорогою в дощ?
Зло не мокне в калюжах посеред площ.
Світ одинокий, бо теж без пари,
Зблід, але постійно величчю марить.
Десь у неба люди благають змін.
Сенс? Бери і роби, а втім…
Крик – відлітають у завтра пташки.
Звик. І обернувся краплями ти.

 

Знову

Ось я знову іду тихим дощем,
Повз вікно твоєї свідомості,
Закарбовую ритм любовних поем.
Я – твій досвід, ти – моя молодість.

Знов розчісую вітром коси твої,
Потаємним бажанням дихаю в такт,
І бажання ті – як повітряні кораблі.
Я – твій сон, ти – моя квітка мак.

Загортаю у ніжні обійми тебе,
Наче вечір липневою ковдрою,
Та ілюзія ця – серце сильно шкребе.
Я – твій зойк, ти – мої спомини.

 

Сам собі

І кожен сам собі коваль,
І кожен сам собі горнило,
Загартування неможливе,
Якщо до себе маєш жаль.

І кожен сам собі гончар,
І кожен – неповторна глина
Піддатлива і м’якотіла,
Допоки не відчула жар.

І кожен сам собі суддя,
Обвинувачення і захист –
Тож треба витримати натиск,
Коли цькують сто тисяч я.

І кожен має відчуття,
Що він один на цілий всесвіт…
Цих «кожен сам собі» ще безліч,
З яких складається життя.

 

Осіння сальса

Спочатку були сльози – як дощі,
Чи навпаки, були дощі – як сльози,
Невиміряні крапельки душі,
Що омивали мертве листя в бронзі.

Згори до низу, сонце з падолистом,
Танцюючи свою останню сальсу,
Підкреслювало кроків спільну рису,
Життєвих днів – тужливості прикрасу.

Осінній всесвіт барвами щодня,
Благав у неба не дощів, а сонця,
Той холод сліз, самотність забуття,
Цього усі безмежно боїмося.

Колись скінчиться круговерть життя
І сонця з листям ця осіння сальса…
Молився всесвіт і молюся я –
Якщо і смерть, – то хай буде прекрасна.

 

Без обіцянок

Ми з тобою – ні друзі, ні вороги –
а так…
Маємо на згадку яскраве минуле –
спільне.
Кожен з нас платить за торги –
мідяк,
Кожен, натомість, отримує кухоль
зілля.
Ти живеш сама, як поранена пташка –
без льоту,
Я живу один, ніби впійманий пугач
Кімнатний.
З голови завжди викидати важко –
дрібноту,
Особливо, коли дрібнота ця – туга
приватна.
І коли в подушках тихо очі стуляю
на ранок,
Ніби п’ю, як ти – зілля з кухля снів
та ілюзій,
Навіть у спільних снах – я не даю
обіцянок,
Напевне тому ми досі – ні вороги,
ні друзі…

Наступний вірш написано Наталіею Бельченко спеціально для проекту «Поетична вакцинація» на тему попереднього тексту, тобто є свого роду парафразом на вірш Юрія Прокопенко.

Наталія Бельченко
Літати

Важко нам, ні друзям, ні ворогам,
В цьому орнітологічному раї,
Де із зіллям кожен з нас сам-на-сам,
Ті, хто не літає і не співає.
Сон нас ловить сіттю дрібних страхів,
Головне, не дати їм обіцянок,
Щоби жоден з цих страхів не хотів
Чимсь шантажувати нас кожен ранок.
Та невже – я пугач, а ти сова –
Разом не шугнемо ми із кімнати,
Щоб розбити кухоль один на два
Чи на щастя плакати і літати?

Персональні сторінки учасників віртуального квесту «Поетична вакцинація»: 

Наталія Бельченко

Ірина Береза

Михайло Геревич

Ігор Касьяненко

Костянтин Миненков

Лев Скринник

Олена Шелкова

Сергій Шиш

Читати подробиці про проект «Поэтическая вакцинация»

«Люди ніколи не виявляли більшої дотепності, ніж у винаході гри».

Готфрід Вільгельм Лейбніц

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (3 голос, оценка: 5,00 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


6 + 7 =