Кобзар Олекса Пушко і два генія російської літератури.
Десь на початку ХVII століття жив на білому світі славетний на ті часи кобзар Олекса Пушко.
Народився він десь біля Витачіва і з дитинства був зачарований красою українських краєвидів – де і Дніпро, і кручі, і небо, й доли… Музично-поетичний хист Олекси проявився ще з дитинства. Коли хлопцю виповнилося 13, він подався у мандри з кобзарями. Ходив по всій Україні, був у литвинів і у ляхів. З козаками брав участь у славетних походах на турків і москалів.
Спочатку співав народні пісні, відомі ще з часів великого гетьмана Святослава, а потім почав складати свої. І такі вони в нього душевні виходили, і так гарно він їх виводив своїм неперевершеним баритоном, що навіть у мужніх козаків, які на чортах у султанський гарем навідувалися (нібито за черевичками Роксолани, а насправді, хто його зараз знає), так ось навіть у цих залізних богатирів сльози розчулення по щоках між бойовими шрамами котилися.
Раніше ми писали: Козак Мамай, або чому Крим потрібно включити до складу Сумськох області
Побачивши такі таланти хлопця, запоріжці скинулися хто чим міг і відправили Олексу Пушка до Київа, вчитися у Могилянці. Там, кажуть, він товаришував з Сімеоном Полоцьким, відомим просвітником темних московитів, опановув різноманітні духовні практики, а одного разу на вакаціях навіть потрапив у лапи до відьми. І переміг усю її союзну нечисту силу, на чолі зі страшним Вієм.
А одного дня раптом зник. Баби-ворожки кажуть, що пішов пішки шукати Внутрішню Україну, знавці автентичної української фауни стверджують, що Олексу залоскотали русалки. У будь-якому разі точної правди вже ніхто не дізнається.
Але людина він був освічена і письменна. Тому вмів занотовувати свої пісні та поезії і по ньому залишився значний літературний спадок. Якимось чином архів Олекси Пушка опинився у полтавського козака Гоголя.
Той частково передав його своєму онуку Миколі. А другу частину за великі гроші продав меценату Розумовському, який у свою чергу програв архів Пушка у карти дідусю Державіну. Той вже збирався зійти у труну, але коли прочитав шедеври Олекси, побіг до цариці Катьки і разом з нею задумав хитрий московитський план. Змовники вирішили викреслити ім’я Олекси Пушка з усіх імперських документів, а натомість придумали нібито російського поета Алєксандра Пушкіна. Творчим надбанням останнього стали переклади творів з архіву Пушка на московитську. Інколи це були майже буквальні транслейції, а траплялося й так, що змісти оригіналів викривлялися, або взагалі заміщувалися на нові, як, наприклад, у “Полтаві”, де від першоджерела Пушка, присвяченого одному зі славетних спільних походів козаків та вікінгів на московію, залишилися тільки описи української природи. Все інше – від лукавого.
Публічним втіленням Алєксандра Пушкіна призначили невеличкого на зріст афромоскалика Ганю Бала, який отримав своє прізвисько — Ган-і- бал (де «ган» походить від англійського «gun») — за велику любов до дуелів, балів і жінок.
Коли творчий архів Олекси Пушка було вичерпано, Алєксандра прибрали, обставивши це у вигляді фатальної дуелі.
До речі, другу частину архіву Пушка привласнив собі онук козака Гоголя – Микола. Цей вирішив переповісти римовані і багато у чому автобіографічні балади кобзаря Олекси прозою. Тому так і відрізняється Гоголь часів “Миргорода” від себе петербурзького періоду. Там він вже писав сам. Перед смертю письменника до нього в сон завітав дух Олекси і дуже сварив запроданця Миколу за співпрацю з ворогами світла. І завершив свою промову словами:
Я тебе породив, я тебе і вб’ю.
Після чого у Миколи остаточно поїхав дах.
Ось таким чином, геніальний український кобзар Олекса Пушко проти власної волі створив двох генієві російської літератури.
Зрозуміло, що московити зробили все, щоб ім’я великого українця було забуте, затерте і змінене на фальсифіковану російську версію.
Але правду сховати неможливо. І тепер ви її знаєте.
Ще одна вільна імпровізація на тему історії : Сказ о четырёх братских народах
(3 голос, оценка: 5,00 из 5)
Загрузка...
Щодо Гоголя, то дійсно, він відрізняється у двох своїх періодах. А як бути з Евгєнієм Онєгіним? Там же немає нічого про Україну.
Ви праві. Існує така теорія, що текст Онєгіна написала Аріна Радіоновна — коханка Пушкіна, яку він видавав за няню. Жінка вона була питуща, регулярно прикладалася до кружки і одного разу за пляшку вина віддала Пушкіну текст поеми, який по суті є оповіданням про жіноче (Тетянине) щастя. До речі, сюжет Онєгіна для уважного дослідника практично повністю співпадає з фільмом «Москва слєзам нє вєрит». У образі Тетяни, зрозуміло, Аріна вивела себе.Точніше,свою мрію.)