Козак Мамай, або Чому Крим потрібно включити до складу Сумської області

А знаєте чий Крим? Він — Сумський. Зараз доведу.

У Роменському районі Сумської області на правому березі річки Сули розкинулося мальовниче село Глинськ. Колись воно належало князям Глинським – відомому литовсько-татарському княжому роду. Започаткований цей рід був Мансуром — сином непересічного політичного діяча Золотої Орди Мамая Кията. Саме Мансур у 1380 році заснував на кордоні Орди і ВКЛ Глинське князівство. Або князівство Мансура.

Сьогодні це територія Сумської і Полтавської області. До речі, на Полтавщині теж існує село Глинське, але автор, як патріот Сумщини, вважає, що наш Глинськ був заснований (або за іншими версіями — відновлений) першим.

Скоріш за все, татари Мамаї в процесі асиміляції з місцевими сіверянами й половцями назвалися Глинськими на честь населених пунктів, котрі вже існували, а не навпаки.

А ще скоріш, це був взаємозворотній процес. Бо біля Сум і сьогодні існує село Барвінкове, яке до 1946 року носило назву Мамаївщина. Його і понині так називають в народі .

Мамай Кримський

Декілька слів про самого Мамая Кията – батька князя Мансура. Його роду здавна належали землі Криму, Причорномор’я і Приазов’я. Власне, прадід Мамая  — перший відомий правитель Криму. Розумієте, на що я натякаю?

Темник Мамай

Темник Мамай

Мамай відомий тим, що був союзником литовського князя Ягайла на Куликовському полі, де, згідно до московитської легенди, руський народ здолав ординське «іго». Зрозуміло, що це цілковита вигадка, себто брехня у стилі імперської роспропаганди.

Куликовське поле. Було чи здалося?

Насправді то були розбірки всередині Орди між темником Мамаєм, який не народився Чингізідом, але вельми прагнув ставити своїх до влади в Орді. І ханом Тохтамишем, котрий не тільки хотів, але і мав родове право на головний ординський трон. Союзником Тохтамиша влаштувався московський князь Дмитро Донский. А на боці Мамая виступив литовський князь Ягайло і підлеглі йому князі бувшої Київської Русі, що у ті часи вже стала частиною Великого Князівства Литовського. Тобто предки сучасних українців.

Далі події розгорталися так. Спочатку 8 вересня 1380 року на Куліковському полі (це за нинішніми  історичними уявленнями — Воловський район Тульскої області рф) зійшлися Дмитро і Мамай. Але останньому розвідка повідомила, що Тохтамиш в цей час з великим військом прийшов на річку Калку – нині Кальчик, притока річки Кальміус, що протікає територією Донецької області та впадає в Азовське море у місті Маріуполь.

Тоді Мамай кинув Дмитра і подався на Калку (а це десь приблизно 1000 км, між іншим), де  наприкінці жовтня зустрівся зі своїм головним опонентом.  І…

Коротше, битви теж не трапилося, бо більша частина військ Мамая перейшла на бік законного Чингізіда.

Військо у дорозі

Військо у дорозі

Наслідки

Дмитро Донский, що залишився на Куліковському полі один, на радощах затіяв святкувати велику звитягу. Військо його зрозуміло і традиційно понапивалося і тут з’явився Ягайло, який трохи спізнився до початку подій. Ну і дав Дмитру відірватися, поки п’яні московити тікали і намагалися зрозуміти, що взагалі відбувається.

До слова, на самому Куліковському полі археологи досі так і не знайшли жодного сліду великої або навіть малої баталії. І не дивно. Її ж і не було. Максимум що відбулося – це передові загони супротивників — Мамая та Дмитра — з’їхалися і вишукано висловилися на адресу один одного з використанням елементів інвективної лексики.

А потім «союзний» Дмитру Тохтамиш наклав на Донського данину в декілька разів віщу, ніж до Куликовської битви. І на додаток до усього, спалив Москву. А з нею, кажуть, дерев’яну церкву, де зберігалася величезна бібліотека літератури Київської Русі, яку на той час московити, за звичкою, вкрали і перевезли до себе.

Козак Мамай

Мамай після зради війська ретирувався додому у Крим, де був вбитий і, за наказом Тохтамиша, з пошаною похований біля сучасної Феодосії. Там його могилу і знайшов Іван Айвазовський, який в паузах між малюванням хвиль успішно займався археологією. Знайшов і побіжно, з’ясував, що зріст легендарного героя був 150 см.

Саме тоді син Мамая — Мансур і подався на Сумщину, бо небезпідставно злякався переслідувань з боку нового Кримського хана.

Говорячи про інших нащадків Мамая, згадаємо, що другим з історично відомих гетьманів Запорізької Січі був Богдан Глинський (роки гетьманства: 1498-1495). Вірогідно, від нього і пішла легенда про козака Мамая з відомої картини невідомого художника.

Хоча інші дослідники вважають, що козак Мамай і взагалі засновник козацтва — це син Мансура Кията – Олекса або Лексада.

Козак Мамай

Народна картина «Кримський Запорожець (Козак-Мамай)», автор невідомий. Під черевом коня напис: «Крымскый Запорожыцъ» (кін. XVIII – І пол. ХІХ ст.)

Дехто у числі нащадків роду Глинських рахує і горезвісного царя московитів Івана Грозного (1530-1584), що дійсно був сином княгині Олени Василівни Глинської, онучки Мансура Кията. Але, як-то кажуть, «нема роду без вироду». Ми цього маргінального для нашої історії персонажа до уваги брати не будемо.

То чий Крим?

Для будь-якої людини з неспотвореним пропагандою мисленням півострів Крим – невід’ємна частина України. Сучасна Незалежна Україна саме у такому вигляді з’явилася на карті світу і це було визнано усією людською спільнотою без винятків і виключень.

Але якщо хтось хоче погратися в історичні пошуки приналежності Криму — ось вам історична аргументація. Крим належав роду Мамаїв. Цей рід – один з струмків, що впадають в величну річку під назвою «український народ».

А московити, власне, їм ніколи і не володіли. Крим у 1783 році захопили війська Російської імперії, яка остаточно завершила своє існування у 1991 р. після розпаду СРСР. Російська імперія – це не російська федерація поточного штибу. Це московія разом з Україною, Білоруссю та Казахстаном – як мінімум.

А так звана «росія» —  це взагалі міфічна держава, якої не існує на реальній мапі світу. Просто подивіться на карту – там немає жодної росії.

Натомість славна Сумська область є. І це Україна. Вона відома усій цивілізованій частині планети, як місце, де знатно отримали відсіч новітні московитські орди. І є в Сумській області село Глинськ. Ну і далі по тексту від самого початку.

Крим – частина Сумської області

Після 2014 року стало остаточно зрозуміло, що аніякої автономної республіки Крим в Україні не повинно бути. І навіть Кримської області. Крим має бути включений до складу однієї з областей України. І з усього вищезгаданого незаперечно випливає, що першою на місце серед претендентів на включення Кримського району до свого складу є Сумська область. Це було б історично обґрунтовано і політично доцільно. Референдум з цього питання можна проводити у Сумах прямо зараз.

А головне – це б вочевидь дуже сподобалося козаку Мамаю і всьому його роду.

Ще на тему важливих історичних подій: Диво на Віслі. Відлуння та наслідки

 

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (2 голос, оценка: 5,00 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


1 комментарий

  1. Тарас:

    Московські історики навмисне зробили Мамая лиходієм. Хоча по суті Тохтамиш спричинив Дмирту набагато більше бід. Але від роду Мамая (у тому числі) пішли українці, а все героїчне українське не лізло в парадигму імперської ідеології, де героїчним міг бути тільки руській народ.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


4 + 2 =