Галина Олійник (Галатея). Є у зозулі ку-ку
Є на світі безліч птахів, всі вони різноманітного забарвлення, розміру і мають дивовижні, несхожі один на один голоси. Всі птахи в’ють гнізда хто у траві, хто на гіллі, хто в норах, а хто в...
Є на світі безліч птахів, всі вони різноманітного забарвлення, розміру і мають дивовижні, несхожі один на один голоси. Всі птахи в’ють гнізда хто у траві, хто на гіллі, хто в норах, а хто в...
Якщо сниться, що померла сестра, сестрі цього говорити не варто. Навіть якщо уві сні всі родичі видавалися просвітленими і замість жалкувати про смерть, сприймали її як продовження, як перехід тощо, тощо, тощо. І про...
Включить свет? Ты серьезно? Ночь создана для того чтобы в нее погружаться, а не уничтожать ее, включая лампочку. Оставь свет невключенным, посмотри в окно: как много людей недооценивают и презирают темноту. Но не станем...
– …а потом встречаешь кого-то особенного. И хочешь бросить этому человеку ключ, и хочешь сказать: «Открой, заходи!». Но не можешь… Повсюду демоны, вдруг кто-то увидит, как это ужасно. – Мне все время хочется попробовать...
Літо. Канікули. Обожнюю літо! Кожного літа я їду в село. Там так гарно! Краще ніж в місті. Овочі та фрукти набагато смачніші за ті, що купуємо в магазині, сонце тепліше, трава зеленіша. Цього літа...
Уважаемые мастера и аматоры литературного слова! Редакция медиа портала «Агентство Творческих Событий» вновь приглашает всех талантливых и творческих принять участие в международном литературном конкурсе на лучшую прозаическую миниатюру. Конкурс, как и в прошлые годы, называется «Колибри», в честь...
6.00… 6.05… 6.35… Просыпаемся. Встаём. Спешим… Идём. Едем. Бежим… Работаем. Обедаем. Работаем… День проходит. Внезапно. Восторженно! Чисто!.. Легко! Насыщенно! Бодро!.. Какие прекрасные мгновения!!! Мгновения или Вечность?.. Утро. День. Вечер. Ночь… Планы. Мысли. Цели. Дела…...
Снегопад, вступив в сговор с ветром, устроили предновогоднюю метель, заставившую москвичей забыть о курсе рубля и коварстве Америки. Так было и на тихой улочке, в обрамлении припаркованных авто, ведущей к Донскому монастырю, которая не...
Уже йде 2 доба, як Тебе нема… Без Тебе невтямки, що треба спати. Я пішла до нашого саду, де росли троянди, осяяні брюхатим місяцем… наші троянди… Я зламувала квітки, не переймаючись тим, що руки...
Ты осматриваешься по сторонам. Вокруг пусто. Совершенно пусто. Ослепительно белая земля сливается с небом, принимающим ужасный белый оттенок. Цвет смерти. У тебя… нет имени. Ты не помнишь как тут оказалась, ты не помнишь даже,...
комментарии