Анастасія Сєрікова (Варвара Иванівна). Дивні сни

Автор: конкурс · 17.11.2015

Якщо сниться, що померла сестра, сестрі цього говорити не варто. Навіть якщо уві сні всі родичі видавалися просвітленими і замість жалкувати про смерть, сприймали її як продовження, як перехід тощо, тощо, тощо. І про цю смерть тобі стало відомо випадково, так, між інформацією про зниклу кішку і закручування банок зі смородиновим варенням. Коли ти дізналася, що сестри немає, ти йшла якраз по осені цього міста, по гарній його площі. Говорила до сестри, і вона тобі відповідала – що там просто тонший світ. Що вона там їсть халву (але ж ти добре знаєш, навіть уві сні, що більше за все вона любить сметану, а чи любить вона халву – ти не знаєш, – тому в пеклі вона чи в раю – невідомо. Хоча голос, безумовно, долинав десь зверху).

Так-от. На ранок не варто їй дзвонити і говорити, що тобі снилося, що вона вмерла, що вона їла халву після смерті і що родичі спокійно сприйняли її відхід. Зрештою, у вас у родині є тітка, яка розшифровує сни. Яка невідомим чином у курсі всіх ваших справ, ваших місць і ваших приблизних орієнтирів по життю на цей момент. Ця тітка може сама подзвонити сестрі й розказати, що тобі снився сон про її смерть. І розшифрувати той сон. Але, погодься, для тебе самої цей варіант – якщо новину принесе тітка – навіть ліпший.

Не варто ще зранку подрузі говорити про сон, у якому ти спала біля чоловіка, який їй подобається. Навіть якщо це публічна людина. Письменник. Іздрик. Він був у сюртуці, це було якесь інтелігентне дійство людей на п’ятнадцять, десь у селі. Спочатку всі сиділи за столом, а потім господар оголосив про початок довгоочікуваного 8-годинного (!) фортепіанного концерту. У записі! Чогось мінорного. Ти вже чула перші акорди, але все ще думала, що це жарт такий і з надією дивишся тепер на Іздрика в сюртуці, а він дивиться на тебе і тішиться очікуванням концерту. Питає, після якої з перерв ти, ні, ви, ви хочете піти, ти говориш, що після першої, а він так поблажливо «ну в нас заведено, щоб усі йшли після другої». А ти така з любов’ю дивишся в його очі за окулярами, а потім на його чорні волохаті плетені шкарпетки з шерсті і починаєш масажувати йому ноги. Зрештою, засинаєш, і от він уже виходить з твоєї хати, іде по коридору, ти натикаєшся на нього там, і він говорить, що давно так добре не дрімав.

Не треба розповідати їй цей сон.

І батькам – цей. Ви з ними рідко зараз бачитеся, тим більш буваєте десь утрьох. Вві сні ви троє йдете якоюсь передовбаною вулицею. Мов зграя псів, починають збиратися якісь підлітки. Ти пропускаєш батьків уперед, щоб їм не довелося стикатися з цими дітьми-псами. Мати не повертає голови жодного разу, але батько. Тато відчув небезпеку, він теж не обертається, але затримується і йде нарівні з тобою. Він готовий захищати свою родину. І тебе уві сні бере гордість. І тобі вві сні стає спокійно.

З таким спокоєм ти і прокидаєшся.

З таких снів гарно прокидатись. Гарно їх пам’ятати зранку. Гарно бачити живе сонце у вікні. Дзвонити родичам, подрузі, читати вірші Іздрика і тримати в секреті свої маленькі таємниці й свої дивні сни.

Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри» 2015