Евгений Поздняков (Проводник). Сердце
— Скажи, а тяжело так жить? — Как это так? — Ну,- сказал мальчик, почесывая сальные волосы, — так как живешь ты! — Филипп, я если честно, не могу понять, о чем ты говоришь....
Метки: литература
Галина Олійник (Галатея). Богиня
… І куди пливуть ці ранкові прозорі хмари, що нагадують ажурні простирадла? Так невимушено, загадково вони голублять гори, що дрімають вдалині. Ганна прокинулася вдосвіта і насолоджувалася тим, як народжуються у таємничій тиші світанку перші...
Сергей Черныш (Фонпутник). Взгляд «в себя»
Мы «умничаем», самореализуясь, на ниве бурлящих политических событий, времени нашему жизни свойственных.Самые осторожные проявляют себя в трактовке истории, косвенно подталкивая к аналогам и параллелям явлений современности. А каков итог сих деяний ? Как...
Павел Подзоров (Меч Самурая). Володар
Ранок розпочався як зазвичай. Перш за все, ознайомився зі становищем і новинами. Все як завжди. Ситуація в містах спокійна, громадяни працюють, незадоволених вистачає, але поки це не критично… Дороги будуються, поля обробляються… Тихо, хоч...
Анастасія Сєрікова (Варвара Иванівна). Пастернак
Как-будто бы железом, обмокнутым в сурьму Тебя вели нарезом По сердцу моему На листівці – чоловік із головою вовка, за ним – урбаністичний пейзаж і ці рядки з Пастернака. Бувають такі вірші, які не...
Виктория Маминева (Виктория Румянцева). Шла одиночка за халвой
По улице шла свободная молодая женщин 30 лет. Она направлялась к магазинчику по соседству, дабы купить халву. Навстречу ей буквально вылетели на крыльях любви ее младшая сестра с мужем. Свадьба состоялась месяц назад, но...
Сергей Коровенко (Serge). Зина, Зиновий и забытое завтра
Вновь и вновь, чья-то легкая, кроткая рука подымет, словно бумажный самолетик, невесомое, невидимое перышко моей души, бережно поднесет его к настежь распахнутому окну и легким дуновением кротких, любящих уст благословит в благоухающие сиренью предутренние...
Галина Олійник (Галатея). В небеса і назад
Для чого? Як довго? Що далі? – прості і водночас надто складні запитання виникали у ній і вдень і вночі. Темна смуга нависла важкою тінню. Життєві обставини подібно невмілому кравцю псували буття мрійниці. Стабільність,...
Сергей Черныш (Фонпутник). Вехи жизни
Мы живём, регистрируя уходящие года жизни и это факт. Однако, есть даты, свойственные каждому году, которые ты считаешь знаковыми лично для себя. По этим вехам ориентируешься по времени, по делам и по планам своим....
Анастасія Сєрікова (Варвара Иванівна). Лікарня на площі
Уже цілий тиждень ходжу до стоматолога. Мила жінка, гарно знає свою справу, але від того не легше. П’ю знеболювальні, вбиваю свій нерв. Пожалілася другу, він мене тепер ніяк інакше не кличе, крім «вбивця нерва»....
комментарии