Метки: поезія

0

Ділан Томас. Рука, що підписала папір (The Hand That Signed The Paper)

Рука, що підписала папір Рука. Вона підписує папір і місто обертає на руїну. Державних пальців суверена міць податком обкладає навіть подих. І землю мертвих множить у рази, і навпіл ділить зламану країну. Ці п’ять...

Dylan_Thomas 0

Ділан Томас. Сила, яка рухає квітку (The Force That Through The Green Fuse Drives The Flower)

Сила, яка рухає квітку Сила, яка рухає квітку, просочуючи зелений гніт, керує і моїм зеленим віком. Той, що підриває коріння дерев, руйнує літа мої ліком, гордий чесно виконаною обіцянкою, якої не давав нікому. І...

Dylan_Thomas 0

Ділан Томас. Підтримуй світло (Foster The Light)

Підтримуй світло  Підтримуй світло. Не затуляй місяць, бо він місток між небом та людиною. Не терпи ті вітри, котрі здирають усі дванадцять подихів єдиної сутності з місячного кружала, хоча й не продувають до кісток....

0

Ділан Томас. Наші знечоловічені мрії (Our Eunuch Dreams)

Наші знечоловічені мрії I Наші знечоловічені мрії, що наповнюють голови, як повітря м’яч. Вони про світло та любов сердець різноманітних вдач. Хлопчаки відчувають їхні удари кінцівками, коли ті женихають вдів наречених, нічних як пітьма,...

0

Ділан Томас. Cвятий, який ось-ось упаде (A Saint About To Fall)

Cвятий, який ось-ось упаде Святий, який ось-ось упаде. Заплямовані рівнини висі вдарили й зруйнували до поцілованого повітряного змія поділ його накидки. На останній вуличній хвилі вихваляли розмотування – пісня за скелею — плетеної з...

0

Ділан Томас. Двадцять чотири роки (Twenty Four Years)

Двадцять чотири роки Двадцять чотири роки нагадують сльози моїх очей. (Ховайте померлих, щоб вони не йшли в могилу через пологи.) В утробі матері я горбився, мов кравець тих речей, які для останньої шиють дороги....

0

Ділан Томас. Відмова оплакувати смерть у вогні дитини в Лондоні (A Refusal to Mourn the Death, by Fire, of a Child in London)

Відмова оплакувати смерть у вогні дитини в Лондоні Ніколи до створення думкою людства пташиного звіра та квітки пітьма, яка джерелом є надії та горя, не гріла в мовчанні розбитого люстра зникаюче світло і тиша...

0

Ділан Томас. Смерті та входи (Deaths And Entrances)

Смерті та входи В напівзапаленому вже напередодні кількох близьких смертей, коли, принаймні один із найулюбленіших, тих, що завжди були, вирушаючи до безодні, має покинути левів та вогні свого крилатого подиху, як мед залишає вулику...

Dylan_Thomas 0

Ділан Томас. Чи буде сказано богам гатити в хмари (Shall Gods be Said to Thump the Clouds)

Чи буде сказано богам гатити в хмари  Чи буде сказано богам гатити в хмари, коли ті громом прокляті, і плакати, божественної не шкодуючи сльози, коли негодою підбурені вітри ревуть і виють, і віщують кари…...

0

Ділан Томас. Пісня пустотливого пса (The Song of the Mischievous Dog)

Цей вірш автор написав і вперше оприлюднив, коли йому виповнилося 11 років. Пісня пустотливого пса  Кажуть, в морі примар є рожевий омар і бджола з лежебоких сортів. Також чув я, шо пес має день...