Ділан Томас. Підтримуй світло (Foster The Light)
Підтримуй світло
Підтримуй світло. Не затуляй місяць, бо він місток
між небом та людиною.
Не терпи ті вітри, котрі здирають усі дванадцять подихів єдиної
сутності з місячного кружала, хоча й не продувають до кісток.
Не пануй вночі й не обслуговуй мозок сніговика,
що реформує кожен кущик у повітрі в полярну зорю,
а та вказує на бурульку, як на чергового представника
племені, де вічна володарює зима
і з якого походить вона сама.
Не дзюркоти весною між дзвону півночі,
на пательні ранку не чави яйця півнячі
і не діли інжир на чотири половини
як ділять рік.
Але прищепи ці чотириплідні пагони до своєї країни.
Фермер в часи морозу обробляй палаючу лігу,
по червонооких садах сій насіння снігу —
на твої молоді роки випав овочевий вік.
Не підведи жодного акра володаря мух* – ти ж усьому отець.
І не проростай на совиному насінні, як гоблін-похлібець.
Натомість утримуй планету у формі серця ребрами чарівника,
додай голосів смертних до того хору,
де кожен тримає сусіда за простака.
А ще, високоповажний есквайр, розговори співочу хмару
і вирви музику, що захована у мандрагору.
Перекочуйся не по-людськи над закрученим кущем,
о кільце морів!
І не сумуй, тоді, коли я відриваюся, ніби змитий дощем,
від усіх моїх смертних коханих з усмішкою по правому борту.
І коли моя любов, яку вони так і не зустріли,
лежить у перехрещеному дрейфі гола серед птахів,
що схожі водночас на луки та стріли –
теж не сумуй, бо чи повернешся ти провісником світанку колись
на цю декоровану китицями вісь?
Той, хто розфарбував моря, що мали лише форму,
та виліпив мого глиняного друга і небесний ковчег власними руками,
а згодом, під час повені або шторму,
наповнювався його кольоровими двійниками.
О, ти, хто прославився на аморфних картах об’ємного хаосу,
сотвори тепер мій світ, як я створив свого часу,
скерувавши небо додолу,
веселий силует людини, що ходить по твоєму колу.
* «Не підведи жодного акра володаря мух…»
Вірш «Foster The Light» було опубліковано у другому томі поезії Ділана Томаса «Двадцять п’ять віршів» у 1936 році. Роман Вільяма Джеральда Ґолдінґа «Володар мух» («Lord of the Flies») побачив світ у 1954 році. Ми поки що не знайшли точної відповіді на питання, чи пов’язана назва роману з наведеним рядком, але те, що Ґолдінґ читав поезії Ділана Томаса — безумовно.
(Переклад — Ігор Касьяненко)
Foster The Light
Foster the light nor veil the manshaped moon,
Nor weather winds that blow not down the bone,
But strip the twelve-winded marrow from his circle;
Master the night nor serve the snowman’s brain
That shapes each bushy item of the air
Into a polestar pointed on an icicle.
Murmur of spring nor crush the cockerel’s eggs,
Nor hammer back a season in the figs,
But graft these four-fruited ridings on your country;
Farmer in time of frost the burning leagues,
By red-eyed orchards sow the seeds of snow,
In your young years the vegetable century.
And father all nor fail the fly-lord’s acre,
Nor sprout on owl-seed like a goblin-sucker,
But rail with your wizard’s ribs the heart-shaped planet;
Of mortal voices to the ninnies’ choir,
High lord esquire, speak up the singing cloud,
And pluck a mandrake music from the marrowroot.
Roll unmanly over this turning tuft,
O ring of seas, nor sorrow as I shift
From all my mortal lovers with a starboard smile;
Nor when my love lies in the cross-boned drift
Naked among the bow-and-arrow birds
Shall you turn cockwise on a tufted axle.
Who gave these seas their colour in a shape,
Shaped my clayfellow, and the heaven’s ark
In time at flood filled with his coloured doubles;
O who is glory in the shapeless maps,
Now make the world of me as I have made
A merry manshape of your walking circle.
Читайте ще вірші Ділана Томаса тут: Ділан Томас. Вірші
комментарии