У Сумах відкриваєтся художня виставка Ірини Проценко
У вівторок, 2 червня, в художній галереї «Наша» відбудеться відкриття виставки живопису Ірини Проценко «Бо Царство Небесне належить дітям».
Творчість Ірини Проценко відрізняється своїм індивідуальним, особистим почерком, оригінальними сюжетами, ретельно виписаними деталями. Живописні композиції автора передають найскладніші відтінки сокровенних людських почуттів.
Ірина автор жанрових картин з міфологічним підтекстом, психологічних портретів, смислових пейзажів, натюрмортів з невипадковими предметами побуту.
Вашій увазі пропонується виставка робіт, герої яких – діти, підлітки. На картинах – чистий, безтурботний, дитячий погляд на життя, на сьогодення. Ісус Христос казав — «Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене – бо Царство Небесне належить таким» (Матвiя 19:14)
Ірина Проценко народилась у містечку Погранічний Приморського Краю. Закінчила Північно-Осетинське художне училище у Владікавказі.
З 1986 року на рахунку Ірини – більш ніж 30 всеукраїнських та закордонних і 19 персональних виставок.
Її роботи знаходяться у музеях Сум, Путівля, Нітри (Словаччина), у приватних колекціях України та інших країн.
Раніше ми писали: «От начала до совершенства»: спина в творчестве Ирины Проценко
Живе та працює Ірини Проценко у місті Суми.
Відкриття виставки та зустріч з автором — 2 червня,
Початок о 18:00.
Виставка відкрита для відвідувачів з 11:00 до 18:00,
крім понеділка та вівторка, до 18 червня
м. Суми, вул. Псільська, 1,
(1 голос, оценка: 1,00 из 5)
Загрузка...
Когда только увидела выставку Иры, а это было более двадцати лет назад, было узнавание в картинах того, что знала сама, что волновало так же, как и автора, и было чудо: потому что не было понятно, как можно так рисовать, как может автор управиться с такими большими полотнами, заполнив их цветом, передающим настроение, смысл, в некоторых явно слышалась музыка, впечатление от нее, с картины на зрителя смотрело чувство, невысказанная мысль. Как родится она, картина – до первого мазка или воображение разыгрывается в процессе?
Мне теперь — не сомневаюсь в этом — будет сложнее объективно смотреть на ее картины, потому что я уже знакома с ней. Но человека невозможно узнать до конца, и я и не буду тщиться понять мотивы, порывы, причины той или иной картины, буду только рассматривать их с близкого расстояния так, как будто не знакома с автором, и это — почти — правда.