Леонід Ісаков (Сивий). Музикант
У нашому дворі появилася компанія п’яничок, яка днями розпивала оковиту і співала пісень, та так фальшиво, що хотілося відразу заткнути вуха і закрити наглухо вікна. Бабусі їх так і так вмовляли помовчати, але де там: «Из-за… о…..строва… на стре…же.нь…». Це вже неабияк набридло, то мужики збиралися їх прогнати. І прогнали б, якби не така історія.
В один із днів серед п’яничок на лавці з’явився маленький чоловічок в чорному широкому капелюсі з чемоданчиком. З балкона все це виглядало досить кумедно: кружечок з прямокутником серед скуйовджених головешок. Але так було лиш до того, як після чергової чарки, коли зазвичай починалися пісні, чоловік в чорному капелюсі відкрив чемоданчик, дістав акордеон і полилася прекрасна мелодія вальсу. Вмить стихло все, і п’янички, що про щось сперечалися, і бабусі, що точили свої безперервні теревені, і діти, що голосно гралися, і машини, що доповнювали їх своїм дратівливим шумом.
Двір стих, бо з свого народження нічого подібного не чув. Музикант продовжував грати, всім своїм єством відчуваючи цю глибинну тишу. Його колихали хвилі видобутої ним мелодії. І зверху було видно танок чорних кружка з прямокутником серед застиглих головешок. Але це вже було не комічно і не смішно та й взагалі цього ніхто не помічав. Слухали обліпивши балкони. Коли ж музика стихла, непорушна тиша, наповнена чарівною мелодією, ще стояла декілька хвилин. Потім всі разом заговорили. Хто згадав, що в них у селі був гармоніст, який також дуже душевно грав, хто згадав що колись також грав на якомусь музичному інструменті. І грав добре, а зараз… А більшість просила заграти ще. Та музикант заховав свій інструмент в чемодан. Сказав що втомився і, не зважаючи на умовляння з усіх сторін, закинувши чемодан на плече, пішов. По двору проколихався чорний кружок з прямокутником, повернув в проліт між будинками і зник. Більше ми його не бачили.
З тих пір п’янички, хоча іноді збираються у нашому дворі і розпивають оковиту, ніколи більше не горланять пісень.
Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри» 2015
Такий собі імпровізованний урок естетичного виховання вийшов… *THUMBS UP*