Леонід Ісаков (Сивий). Музикант

У нашому дворі появилася компанія п’яничок, яка днями розпивала оковиту і співала пісень, та так фальшиво, що хотілося відразу заткнути вуха і закрити наглухо вікна. Бабусі їх так і так вмовляли помовчати, але де там: «Из-за… о…..строва… на стре…же.нь…». Це вже неабияк набридло, то мужики збиралися їх прогнати. І прогнали б, якби не така історія.

В один із днів серед п’яничок на лавці з’явився маленький чоловічок в чорному широкому капелюсі з чемоданчиком. З балкона все це виглядало досить кумедно: кружечок з прямокутником серед скуйовджених головешок. Але так було лиш до того, як після чергової чарки, коли зазвичай починалися пісні, чоловік в чорному капелюсі відкрив чемоданчик, дістав акордеон і полилася прекрасна мелодія вальсу. Вмить стихло все, і п’янички, що про щось сперечалися, і бабусі, що точили свої безперервні теревені, і діти, що голосно гралися, і машини, що доповнювали їх своїм дратівливим шумом.

Двір стих, бо з свого народження нічого подібного не чув. Музикант продовжував грати, всім своїм єством відчуваючи цю глибинну тишу. Його колихали хвилі видобутої ним мелодії. І зверху було видно танок чорних кружка з прямокутником серед застиглих головешок. Але це вже було не комічно і не смішно та й взагалі цього ніхто не помічав. Слухали обліпивши балкони. Коли ж музика стихла, непорушна тиша, наповнена чарівною мелодією, ще стояла декілька хвилин. Потім всі разом заговорили. Хто згадав, що в них у селі був гармоніст, який також дуже душевно грав, хто згадав що колись також грав на якомусь музичному інструменті. І грав добре, а зараз… А більшість просила заграти ще. Та музикант заховав свій інструмент в чемодан. Сказав що втомився і, не зважаючи на умовляння з усіх сторін, закинувши чемодан на плече, пішов. По двору проколихався чорний кружок з прямокутником, повернув в проліт між будинками і зник. Більше ми його не бачили.

З тих пір п’янички, хоча іноді збираються у нашому дворі і розпивають оковиту, ніколи більше не горланять пісень.

Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри» 2015

(2 голос, оценка: 5,00 из 5)

Загрузка...

Читайте ещё по теме:

Остап Вишня. Время и судьба

Украинский писатель–сатирик Остап Вишня (1889 — 1956) имел все шансы прожить завидную судьбу. Если бы не время, в которое ему выпало родиться. Со временем, однако, всё не так просто. Неизвестно, смог бы столь полно…

Сергей Рахманинов. Прелюдия для фортепиано No.5 Соль минор op. 23

Живописные окрестности города Сумы знамениты тем, что в конце XIX века здесь любили отдыхать гении. В посёлке Низы в усадьбе помещика Н.Кондратьева в 1871-79 гг. каждое лето (кроме 1877- года своей женитьбы) жил П. И. Чайковский. В особняке помещиков Линтварёвых…

Джоггинг или бег трусцой — достоинства и недостатки

 Некто толстый вместо отражения в зеркале, плюс плохо сходящаяся одежда и признаки отдышки – в общем, с этим что–то надо делать. Самым первым из приходящих в голову и самым популярным видом оздоровления считается бег. Может с него и начать путь к здоровому и стройному долголетию? Возможно,…

Коллекционер – это стиль жизни…

До недавнего времени в биографии известного коллекционера Оскара Германовича Гансена было больше вопросов, чем ответов. Однако снятие табу на «запрещенные» в советское время имена позволило опубликовать свои исследования научным сотрудникам Киевских музеев, в чьи…