Заповіт
«Заповіт»
Настане день як часу плин
Вмить забере у тіла душу.
І в пам’ять гірку, як полин,
Я заповіт писати мушу.
Я вас молю – не відвезіть
Мене до краю на чужину,
Лиш в рідну землю положіть
І поховайте як людину.
О браття, сестри України,
Ви рідну сторону любіть
Й Шевченка пам’ять у родині ,
Як душу пісні, бережіть.
Слова великого поета
Нехай наповнюють серця,
Нехай ворожії тенета
Не стануть на шляху творця.
На новій вольній Україні
Нехай панує лиш добро
Й для щастя кожної родини
Щоби дитяточко росло.
(3 голос, оценка: 5,00 из 5)
Загрузка...
Думаю, что это — безусловный лидер…
Классный стишок. Почему так мало голосов за ?
Та я тільки й думаю — мерщій » на шляху творця» нашу «нову та вільну Україну» залишили «ворожії тенета». А мрії, кажуть збуваються.
Віршик дуже гарний! *ROSE*