Антон ледве підняв голову з руля і глянув у якимсь дивом вціліле дзеркальце. На нього дивилося розпухле, з синіми гематомами, неголене лице, наскрізь вимазане в крові, що вже встигла запектися. Він поворушив руками і...
…мне снилась твоя усмешка, снились слёзы мои… Во сне я плакала. Не спрашивайте меня почему. Я сама не знаю. Может быть, под впечатлением той грустной песни, которую так изумительно пела неувядающая Эдита Пьеха в...
В Сумах продолжается Международный конкурс прозаических миниатюр «Колибри 2015». Организованный сумским «Агентством Творческих Событий», конкурс проходит в интернет–формате и носит статус международного по двум причинам. Во–первых, читателями произведений, представленных на конкурсе, являются люди со...
Вона навіть не волога, а сира. Сира настільки, що пліснявіє, вкривається мохом, викликає огиду. За якихось кілька хвилин ти побачив її справжню сутність, її душу, яка вилізла крізь вирячені очі. Її волосся, донедавна біляве,...
Ты едешь домой от стоматолога. В маршрутке пусто, за окном темно и тебя клонит в сон. Внезапным прозрением на тебя обрушивается осознание того, что ты опять ребенок, как обрушивается ливень летним днем. И растворяясь...
О tempora, o mores! Жінка, що народилася на межі століть-тисячоліть, струнка, мов цигарка, дорога, мов сигара, і доступна, мов люлька миру. Хіба ж так можна виходити на двір із тютюновим шлейфом? Діти позаду йдуть...
Да, перед вами вся история моей жизни! Вы, люди, считаете нас за обыкновенных примитивных немыслящих субъектов природы. Один только Создатель знает, как вы ошибаетесь. В своей ограниченности вы даже представить себе не можете, что...
Дилогічний колаж Дійові особи Іван Труш – маляр-початківець Василь Стефаник – студент медицини Іван Труш. Знову до мене в снах приходила Ваша сестра і голосно кричала: «Краків! Краків!» Василь Стефаник. Не говоріть мені про...
Це невеличкі розповіді про те, що повсякчас відбувається навколо нас… Зима Перший, білий, ніжний сніг… Наречена наче… Весна Зазеленіло навколо…Все оживає… Кохання теж… Літо Відцвіло…Віддзвеніло…Відспівало І чиєсь — кохання… Осінь Заплела у коси барви…Причепурилася…...
Я просыпаюсь, медленно выныривая из сладкой и тягучей дремы. За окном зима. В окна тычутся бело-мохнатые ветви старых лип. Красиво очень. Полежала немного, поворочалась в теплой берложке под огромным невесомым одеялом, потом решительно выскользнула...
комментарии