Метки: прозаическая миниатюра

черный квадрат 1

Анатолий Зусман (Гаркави). Черный квадрат

Не было ничего: ни предметов, ни звуков. Ни-че-го… И вдруг появился словно заблудившийся лучик, упавший на расколотое зеркало, первый неясный свет. И начали проступать детали. Чёрный рояль, точнее его крышка. На ней большое блюдо...

селфи в метро 1

Юлия Шкиль (Юлия Роуз). Вера в чудо

Я никогда не понимал, откуда берутся чудеса. Я в них не верил, поскольку мне не приходилось с ними сталкиваться. Когда я выходил на улицу из подъезда, где я жил почти у самого выхода, то...

Ульянова Галина Андреевна за партой В.М.Шукшина. Музей писателя в Сростках 1

Галина Ульянова (Мария). Остаться человеком…

Летний жаркий день. Сельское кладбище. На могиле, у памятника с высеченным текстом: «Участник ВОВ Б……..ов …………1921-1980г.г.» мужчина лет сорока. Он бережно убрал лишнее с надгробия, вычистил в оградке, покрасил и теперь долго сидит один,...

руки 1

Ольга Дрозд (Альона Івахницька). Дзвінок

Він ніколи не відчиняв двері своїми ключами, а завжди сповіщав про повернення додому дзвінком у двері. Для його дівчаточок (так ласкаво називав свою дружину й доньку) це ставало сигналом, що їх коханий чоловік і...

Ульянова Галина Андреевна за партой В.М.Шукшина. Музей писателя в Сростках 2

Галина Ульянова (Мария). На меже

Есть у нас в центре села маленький, ухоженный домик с резными ставнями и наличниками… Много лет смотрю на него и постоянно думаю: как же он устоял, сохранился, когда взялись сёла «благоустраивать»? Снесли деревянные дома,...

цветы 2

Леонід Ісаков (Сивий). Перезавантаження

Їх вивезли вночі. Видали платню. Так що є з чим додому. Там його чекала жінка і двоє діток. Їх було двоє односельців, вдвох разом сіли на потяг. Микола, так звали побратима, був директором школи,...

девушка, море, кораблик, мечта 4

Олена Кицан (Ерато). А ти від сьогодні інша…

Ти не боялася холоду, веснянок, розсипаних на снігу, шоколадних бурульок. Бо тобі судилося існувати на перехресті двох життів: теперішнього і минулого. Колись ти була кішкою, річкою, вітром, падаючою зіркою, – усім тим, що прагнуло...

вечерний город 1

Леонід Ісаков (Сивий). Музикант

У нашому дворі появилася компанія п’яничок, яка днями розпивала оковиту і співала пісень, та так фальшиво, що хотілося відразу заткнути вуха і закрити наглухо вікна. Бабусі їх так і так вмовляли помовчати, але де...

одинокая птица на дереве 1

Леонід Ісаков (Сивий). Афганець

Антон ледве підняв голову з руля і глянув у якимсь дивом вціліле дзеркальце. На нього дивилося розпухле, з синіми гематомами, неголене лице, наскрізь вимазане в крові, що вже встигла запектися. Він поворушив руками і...

часы 2

Виктор Бейко (Юзевич). Час Ы — Часы

…мне снилась твоя усмешка, снились слёзы мои… Во сне я плакала. Не спрашивайте меня почему. Я сама не знаю. Может быть, под впечатлением той грустной песни, которую так изумительно пела неувядающая Эдита Пьеха в...