Ділан Томас. Чи буде сказано богам гатити в хмари (Shall Gods be Said to Thump the Clouds)
Чи буде сказано богам гатити в хмари
Чи буде сказано богам гатити в хмари,
коли ті громом прокляті, і плакати,
божественної не шкодуючи сльози,
коли негодою підбурені вітри
ревуть і виють, і віщують кари…
Чи має по завершенню грози
тунікам їхнім райдуга роздати кольори?
Коли дощить – чим зайняті боги?
якими справами години їхні сповнені?
Садові лійки взявши в руки, ніби промені,
розбризкують краплини навкруги?
Чи відпускають на свободу повені?
Чи буде сказано, що з погляду Венери
соски старого бога змучені і нерви
здають, коли: Чому? – втрачаючи опору,
душа питає громовержця забобонна. —
Чому ця ніч сира сварить мене, як бонна?
Боги – так буде сказано — каміння.
Чи вистукає камінь в мить падіння
на ґрунті ріні передзвін? Чи інше вміння
направду гідне бога явить він?
І, бувший справіку німим
зв’язком руїн з новобудовами,
бог-камінь врешті стане язиком,
що усіма говорить мовами.
(Переклад — Ігор Касьяненко)
***
Shall Gods be Said to
Thump the Clouds
Shall gods be said to thump the clouds
When clouds are cursed by thunder,
Be said to weep when weather howls?
Shall rainbows be their tunics’ colour?
When it is rain where are the gods?
Shall it be said they sprinkle water
From garden cans, or free the floods?
Shall it be said that, venuswise,
An old god’s dugs are pressed and pricked ,
The wet night scolds me like a nurse?
It shall be said that gods are stone.
Shall a dropped stone drum on the ground,
Flung gravel chime? Let the stones speak
With tongues that talk all tongues.
Читайте ще вірші Ділана Томаса тут: Ділан Томас. Вірші
комментарии