У Сумах поставили балет, оточений міфами

Творчий колектив сумського Національного академічного театру драми та музичної комедії ім.М.Щепкіна підготував чергову прем’єру – одноактовий балет «Дафніс і Хлоя».

Балет "Дафнис и Хлоя" постановка Сумского национального академического театра драмы и музыкальной комедии им. М.С. Щепкина

Балет «Дафніс і Хлоя» постановка Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна

Балетмейстер-постановник та автор лібрето — Віктор Байстрюченко.

Навколо нової вистави щепкінців історично існує декілька легендарних, тобто до кінця не перевірених, але естетично привабливих і цікавих відомостей.

Міф літературний

Пасторальна розповідь про Дафніса і Хлою вперше була викладена в однойменному романі Лонга, який датується ІІ століттям нашої ери. Про автора роману окрім ім’я нічого невідомо, а сама історія набула популярності лише в ХІХ  столітті, коли дослідник часів античності француз Поль-Луі Курьє знайшов у Флоренції рукопис перекладу роману нібито  з грецької.

Його автором є письменник (і священник за сумісництвом) Жак Аміо. Переклад Аміо було зроблено старофранцузьскою, а Курьє адаптував його до сучасної французької мови, після чого роман став вважатися одним з класичних давньогрецьких творів цього жанру.

Цікаво, що саме першоджерело, написане грецькою, ніхто не бачив, тому не виключено, що Лонг – частина містифікації Жака Аміо. Як християнський священнослужитель він би ризикував кар’єрою, у разі оприлюднення літературного твору про язичників за власним підписом. А ось придумати міфічного оповідача, а потім видати себе за перекладача міг. Подібна практика була поширеною у часи середньовіччя між вчених монахів.

На користь цієї версії промовляє те, що автор не дуже орієнтується у географії і кліматичних умовах острова Лесбос, де розгортається дія роману, і де, нібито, жив Лонг.

Міф музичний

Сюжет роману ліг в основу опери Ж. Б. Буамортье «Дафніс і Хлоя», новели для фортепіано Миколи Метнера «Дафніс і Хлоя», а також декількох балетів. Зокрема, у буремному 1942 році у Лейпцигу за ним було поставлено балет на музику уродженця російської імперії композитора Лєо Шпіса під назвою «Пастораль». Також відомо про постановку балету про Дафніса і Хлою у Мюнхені в 1969 році на музику Бернда Алоіса Циммермана.

Але найвідомішою балетною інтерпретацією сюжету про Дафніса і Хлою є балет Мориса Равеля, прем’єра якого була представлена в Парижі в театрі Шатле 8 червня 1912 року трупою Сергія Дягілева. Хореограф, постановник і автор лібрето вистави Михайло Фокін був закоханий у талант Равеля і дав композитору повну свободу творчості. Як результат, музика вийшла надскладною і для музикантів оркестру, і для танцюристів.

У середовищі мистецтвознавців побутує сказання, що коли проходили репетиції фінальної частини балету, яка написана на 5/4, то танцюристи рахували не долі, а повторювали «Дя-гі-лев Сер-гій», що як раз вкладалося у ритм музики Равеля.

Балет "Дафнис и Хлоя" постановка Сумского национального академического театра драмы и музыкальной комедии им. М.С. Щепкина

Сцена з балету «Дафніс і Хлоя» постановка Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна

Міф романтичний

Дуже стисло перелік подій автентичної історії про Дафніса і Хлою виглядає наступним чином. На острові Лесбос на околицях міста Мітілени пастухи знаходять хлопчика, якого вигодовує коза, і дівчинку, яку годує вівця. По усім ознакам вони діти заможних батьків. Але поки що пастухи їх долучають до свої справ. Діти дорослішають і підлітками починають пасти череди. Так і знайомляться. Обидва дуже гарні і душевно чисті, бо живуть серед природи.

Між ними поступово виникає почуття. А потім починаються пригоди. Спочатку Дафніса викрадають розбійники. Потім Хлою забирають вороги. Але в обох випадках їх відбивають тварини, контратакуючи кораблі зловмисників. Іншими словами, Дафнія і Хлою захищає сама природа і бог Пан. А бути разом їм допомагає Ерот.

Ще про античних богів: 10 интересных фактов из жизни олимпийца, приучившего мир к вину

А коли приходить вік одруження, їхнє кохання розквітає, а німфи підкидають бідному Дафнісу гаманець з великими грошима (три тисячи драхм). Невдовзі він знаходить і своїх батьків-аристократів. В цей час Хлою, в красу якої закохані майже усі зрячі чоловіки Ойкумени, знову викрадають.На цей раз один з її невдалих наречених.

ЇЇ рятує інший відставлений кандидат на кохання дівчини, який вже покаявся у своїх намірах. У підсумку Хлоя теж знаходить свою аристократичну родину. Дія увінчується хепі-ендом у вигляді весілля на лоні природи в оточенні тих сил, які опікувалися молодими усе їх життя.

Міф сценічний

Майже такою ж стислою, як наш переказ є версія історії про Дафніса і Хлою в балеті сумського театру імені Щепкіна. Але це ж балет і власне дія в ньому має другорядну вагу. На першому місці сама розповідь мовою танцю, краса, грація та пластика. Це все у виставі присутнє у кількості достатній для того, щоб невідривно тримати увагу глядачів протягом більше ніж години. А у фіналі викликати захоплені оплески, як це і належить по завершенню перегляду легендарного твору світової класики.

Ще хотілося б звернути увагу майбутньої публіки балетної вистави «Дафніс і Хлоя» на гру «живого оркестру» — ми вже зазначали вище, якою складною для виконання є музика Равеля. Незважаючи на менший за кількістю склад, оркестранти сумського театру, під керівництвом Заслуженого працівника культури України Віталія Таміліна впоралися зі своєю роботою не гірше, ніж їхні колеги зі столиці Франції.

Залишається додати, що роль Дафніса, яку зіграв Кіріл Горбунов, точно вразить серця і причарує душі романтичних панянок будь-якого віку. Але цікавим на сцені є не тільки він, а всі учасники вистави, у якій задіяна майже половина творчого складу театру.

Балет "Дафнис и Хлоя" постановка Сумского национального академического театра драмы и музыкальной комедии им. М.С. Щепкина

Балет «Дафніс і Хлоя» постановка Сумського національного академічного театру драмі та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна

 Дійові особи та виконавці:

Хлоя: Дарина Байстрюченко
Дафніс: Кіріл Горбунов
Доркон (волопас, закоханий у Хлою)  — Віктор Байстрюченко, Сергій Єрошкін
Ерот: Анна Пахомова
Бріаксис (отаман розбійників) — Сергій Великодний
Ликеніон (дівчина, яка намагається закохати у себе Дафніса) —  Катерина Рашевська, Анастасія Бабанська
Пастухи, розбійники: Владислав Божок, Назар Мачула,  Сергій Єрошкін,  Андрій Шелюхаєв
Пастушки, розбійниці: Ірина Рєчкіна, Анастасія Ластовецька, Євгенія Валюх. Катерина Рашевська, Анастасія Бабанська
Німфи: Євгенія ВалюхКатерина РашевськаАнастасія Бабанська

Хор: Заслужений працівник культури України Катерина Докукіна, Артем Кнопік, Максим Шолох,  Віталій Панченко, Вікторія Морозова, Олександр Михайлов, Максим Одінцов,  Надія Фесенко, Олена Висоцька,  Олена Оноприйко, Катерина Дорошко, Сергій Завгородній, Віталій Велітченко

Оркестр: Заслужений працівник культури України Євген Білий, Тамара Бокатова, Тетяна Рябікова,  Андрій Гнатенко,  Анатолій Пушкар, Лаура Аббасова, Світлана Федай,  Ольга Тихенко, Людмила Молошенко, Елла Михайлова,  Алла Ліфіренко,  Олександр Кавунник, Валерій Поперечний, Ірина Язвінська, Костянтин Закаблук, Олена Когут, Олексій Барило, Максим Ковальов, Олександр Причиненко, Олена Власко, Михайло Чухлєбов, Галина Гречаник, Володимир Королевський, Владислав Гриневич, Тетяна Івченко

Прем’єра вистави для широкого глядацького загалу планується на 13 січня 0 18.00.

Ще про балет у Сумах: Панночка та хуліган

Фото: Лариса Ільченко

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (4 голос, оценка: 4,00 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


1 комментарий

  1. На щепкінській сцені з успіхом пройшов прем’єрний показ балетної вистави за романом давньогрецького автора Лонга. Створення літературного першоджерела датується приблизно II-м століттям нашої ери, а сам роман належить до п’ятірки канонічних творів цього жанру.
    Що ж стосується самого автора, то його талант у світовій літературі також отримав належне визнання. Достатньо підкреслити, що на ім’я цього античного генія рівнявся сам великий Шекспір.
    Події відбуваються на легендарному острові Лесбос. Головні герої – Дафніс і Хлоя — опиняються у складній любовній ситуації, яка ставить під загрозу їхні почуття. Проте згодом за допомогою «вищих сил» любов все одно бере гору.
    Балетна вистава щепкінців під назвою «Дафніс і Хлоя» підхоплює цей животворний романтичний пафос, водночас спираючись на цілком оригінальне лібрето, яке дещо виходить за рамки початкового тексту.
    Балетмейстер-постановник вистави Віктор Байстрюченко (до речі, одночасно і автор згаданого лібрето) взявся за цю роботу з однією головною метою – запропонувати власну версію відомого літературного шедевру, який міг би стати своєрідним гімном коханню. В цьому плані «Дафніс і Хлоя» за своїм високим пафосом продовжує естафету, підхоплену балетним спектаклем «Панночка і Хуліган» на музику Дмитра Шостаковича у постановці цього ж майстра.
    За оцінками фахівців, музика відомого французького композитора Моріса Равеля, покладена в основу вистави, характерна досить нетиповою ритмікою, що створює певні додаткові труднощі у оформленні балетного малюнка. Однак, всупереч цим обставинам, виконавцям цілком вдається, не збиваючись з ритмічних ліній, вибудувати філігранні пластичні образи і досягти досконалих форм як парних, так і складних ансамблевих хореографічних композицій. Вражає своєю віртуозністю гра не лише провідних представників щепкінської балетної школи, таких як: Віктор Байстрюченко, Дарина Байстрюченко, Сергій Великодний, Анна Пахомова, Сергій Єрошкін, а й зовсім молодих виконавців, а це, зокрема: Владислав Божок, Назар Мачула, Андрій Шелюхаєв та інші талановиті митці.
    Прикметною обставиною є те, що для учня Сумського фахового коледжу культури і мистецтв імені Д.Бортнянського Кирила Горбунова виконана ним головна роль Дафніса — перша у його мистецькій кар’єрі. Між тим, незважаючи на вік, дебютант Національної сцени проникливо і майстерно вміє передати портретні риси, тонкі психологічні нюанси характеру свого героя, заворожує свіжістю рухів і юними променями піднесеної натури персонажа.
    Яскравою особливістю постановки, без перебільшення, можна вважати хорові партії, органічно вписані у загальне художнє полотно. Проникливе вокальне виконання вражає своєю всеохоплюючою драматичною силою (хормейстер – заслужений працівник культури України Катерина Докукіна). Хор у виставі, безперечно, виступає виразною самостійною дійовою особою, що надає постановці потужної вокальної глибини і проникливої символіки.
    Спільний ефект неможливо уявити без живого оркестрового звучання, яке наповнює собою всю атмосферу сценічного твору. На думку головного диригента оркестру, заслуженого працівника культури України Віталія Таміліна, творчість Моріса Равеля – дуже складне музичне явище, що потребує відповідної досконалості музикантів. Це справжній іспит для кожного з оркестрантів, який вони витримали на відмінно, вкладаючи максимум зусиль і власної майстерності буквально у кожну ноту.
    Самовіддана робота славетного музичного колективу, без сумніву, помітно збагатила загальну естетичну палітру балетної вистави.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


5 + 2 =