Вікторія Виходцева (Люсі). Як пані Тиша з привидами впоралась
Номинация «Каштанка»
Дівчинка Люсі могла не тільки бачити привидів, але й залюбки розмовляти з ними. Цей дар вона мала від народження. Дорослим про це нічого не казала, бо точно не повірять. Якось два знайомих і дуже молодих розбишаки-привиди заважали їй робити уроки. Близнюки Пак та Сак смикали дівчинку за коси, грюкали дверима, намагалися вщипнути за ніс. І в цю саму мить у кімнату завітала Тиша. Вона сумно оглянула приміщення. Її суворий погляд зупинився на двох примарах, які з великою цікавість розглядали гостю.
— Хто така? – запитали близнюки в один голос.
Тиша не відповіла, адже вони звикла мовчати – на то вона і є тиша. Пак запитав ще раз – думав, що пані не дочуває. Але Тиша мовчала і йшла прямісінько до них. Тоді привиди по-справжньому злякалися і втекли. Люсі з вдячністю подивилася на Тишу – вона кивнула і сіла у крісло.
А малі примари, коли повернулися до дому – на горище старого будинку — все розповіли дорослим. Дорослі привиди наказали їм більш ніколи не ходити до цієї квартири.
Ось так! Коли тобі заважають робити уроки якісь розбишаки – поклич пані Тишу.
Щоправда, Пак та Сак дуже скоро знов з’явилися у кімнаті Люсі. Вони навіть подружилися з Тишею, бо пообіцяли в її присутності не бешкетувати.
Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри»
(12 голос, оценка: 4,42 из 5)
Загрузка...
Вроде бы и про приведения рассказик, а в целом — хороший совет школьникам…
И банкирам . Те тоже дружат с Тишиной )))
Не поняла — про банкиров… Может, чего-то не знаю. А в целом иногда пани Тиша нужна всякому…
Большие деньги любят тишину — поговорка такая. А большими деньгами ведают банкиры.
Конечно, пани Тишина нужна всякому. Только при ней можно услышать самого себя.