У Сумах відкрилася виставка ікон до свята Св. Миколая (фото)

«Від Миколая – до Миколая» — так називається виставка з фондів Сумського художнього музею ім. Н.Онацького, присвячена одному з найбільш шанованіших християнських святих, якого двічі на рік (у грудні та травні) відзначає церква.

Св. Миколай Чудотворець. Поч. ХХ ст. _thumbПоряд з образами Ісуса Христа та Богородиці в музейній колекції ікон чільне місце займає Св. Миколай Чудотворець. Майже тридцять творів різних стилістичних напрямів –барокові, академічні, традиційні монастирські або старообрядці та народні – дають уявлення про розвиток вітчизняних іконописних шкіл ХVІІІ– поч. ХХ ст.

Ім’я великого чудотворця часто зустрічається в українській топоніміці та назвах храмів. Іконографія святителя була сформована за візантійських часів і своє завершення отримала в Київській Русі. Перші зображення з’явились з середини XI ст. у фресках Святої Софії Київської. Один з класичних зразків (на повний зріст) був відтворений у фресці Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві на початку ХІІ ст.

З того часу було зроблено багато списків з образом святителя, які відрізняються індивідуальними художніми особливостями. В музеї представлені всі існуючі іконографічні типи: «Св. Миколай «весняний», «Св.Миколай «зимовий», «Св. Миколай «відворотній», «Св. Миколай «мокрий», «Св. Миколай Можайський» та ін. Це – поясні та на повний зріст з закритим (або відкритим) Євангелієм, з мечем і храмом, житійні, а також багаточастинні образи з Ісусом Христом, Богородицею та іншими святими.

Найстаріша в збірці козацька ікона ХVІІІ ст. доби українського бароко походить з Київського Софійського чоловічого монастиря, де «Св. Миколай «мокрий» у яскраво-квітчастій фелоні вписаний в овал із золоченими картушними елементами на насиченому кіноварному тлі. Зображення Ісуса Христа з Євангелієм та Богоматері з омофором, які благословляють Миколая, нагадують про Перший Вселенський Собор (325 р.), де святитель викрив єретика Арія, за що був позбавлений сану та кинутий за грати. Легенда Св. Миколи «мокрого» пов’язана з чудовим врятуванням у Дніпрі немовляти, якого вважали загиблим і знайденого у храмі під іконою святого. Саме цей образ в Україні був одним з найшанованіших.

Св. Миколай Чудотворець. ХVІІІ. Україна

Св. Миколай Чудотворець. ХVІІІ. Україна

Икона Св. Миколай Чудотворець. 1851 Сіверщина

Св. Миколай Чудотворець. 1851 Сіверщина.

 

 

До українських зразків 1 пол. ХІХ ст. належить ікона святого Миколая («весняного») у світлій фелоні зі складним бароковим декоративно-рослинним левкасним рельєфом. Подібні мотиви іконописці брали, насамперед, з архієрейського парчового одягу священнослужителів, сааме різьблення по левкасу мало замінити карбовані шати. Цей образ є протографом з відомої Слобожанської ікони ХVІІ ст., яка зберігається в Києві, у Національному художньому музеї і походить з Лебединської церкви. Святий суворий та стриманий з благословляючою десницею, в лівій руці, під білим омофором – закрите Євангеліє, саме цей елемент підкреслює священне значення книги, завжди присутньої в олтарі храмів.

Св. Миколай Чудотворець. 2 пол. ХІХ ст. _thumb

Св. Миколай Чудотворець. 2 пол. ХІХ ст.

Икона Св. Миколай Чудотворець відворотний. 1 пол. ХІХ ст. с. Вєтка Білорусь

Св. Миколай Чудотворець відворотний. 1 пол. ХІХ ст. с. Вєтка Білорусь

Особливою яскравістю вирізняються ікони, створені з застосуванням золота та кіноварі, які були поширені у старообрядців Нев’янська (Росія), а також на Сіверщині (Чернігів), в селі Вєтка на Гомельщині та у липован (південь України, Молдова). Рідкісне оплічне зображення Св. Миколая, так званого «відворотного», з великими очима, які дивляться вбік. Такий ізвод виник у кінці XVIII ст. і був також поширений серед старообрядців Вєтковського монастиря (Білорусь). Десниця святого не лише благословляє, а й попереджає та відвертає.

Св. Миколай Чудотворець з житієм. 1пол. ХІХ ст. _thumb

Св. Миколай Чудотворець з житієм. 1пол. ХІХ ст.

Св. Миколай Мирлікійський з житієм. 1846-1881_thumb

Св. Миколай Чудотворець з житієм. 1пол. ХІХ ст.

 

 

 

 

 

 

 

Св. Миколай Мирлікійський Чудотворець. За ескізами В. Васнецова. 1880-і_thumb

Св. Миколай Мирлікійський Чудотворець. За ескізами В. Васнецова. 1880

Окрасою колекції є дві житійні ікони ХІХ ст. з образом Св.Миколая Чудотворця з розкритим Євангелієм від Луки (VI, 17-19), з фрагментом тексту, який читають на літургійній службі під час вшанування святителя. Саме його життя було яскравим зразком великого благочестя. В сюжетних клеймах йдеться про численні доброчинності Св. Миколая. Одна з житійних ікон має дванадцять клейм, інша – тридцять два. Ці багатофігурні композиції розповідають про народження, хрещення, навчання, посвята до священнослужителів і численні добродійні справи, а також його упокоєння та перенесення мощів з Мир Лікійських до Бар (одне з головних свят православної церкви). Традиційні зображення виконані вишуканою лінією у поліхромній гамі і є характерними для вітчизняних іконописних шкіл.

До сіверських святинь належить різьбяна акафістна ікона з врізаним написом «Радуйся, Никола Великий Чудотворце», з ініціалами та датою 1851, яка створена на зразок типових парсунних портретів. Святого зображено з трикирієм під час молитви на повнийзріст.

Св. Миколай («зимовий») в архієрейській митрі представлений в латунному окладі. Саме такі типові штамповані підокладниці з образом святителя, з’явились в православному іконописі з середині ХІХ ст. і розповсюджувались церквою через торгівельні іконописні лавки.
В академічній іконі суворий та стриманий образ святого Миколая на повний зріст подано на тлі складного хрещатого тиснення на металевій дошці за ескізами видатного російського художника В. Васнєцова, який писав святі образи для Володимирського собору в Києві у 1880-х роках. Прообразом подібних ізводів на повний зріст були відомі іконописні зображення Миколая Зарайського та Можайського з мечем та з макетом церкви (або книгою). В авторській іконі Св. Миколай правицею благословляє, в лівій тримає Євангеліє як головний атрибут духовного вчення та захисту. Експозицію виставки доповнюють вишукані твори зі срібла, виконані у складних техніках скані, зерні і емалі – це карбований оклад до образу Св. Миколая та дві вінчальні ікони-підокладниці – Ісуса Христа та Богородиці, а також козацький пояс та Кролевецький «богуславський» рушник, що також належать до ХІХ — початку ХХ ст.

 

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (1 голос, оценка: 1,00 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


1 комментарий

  1. Надія:

    Усіх Миколаїв. Миколайовичів та Миколаївн вітаю з іменинами! Бо молитовне звернення Св. Миколая до Бога за віруючих завжди допомогало. Тому, християнська мудрість говорить — «по вірі вашій, молитвами вашими да врятований буде світ»!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


2 + 9 =