Анастасія Сєрікова (Варвара Иванівна). Пастернак

Как-будто бы железом,

обмокнутым в сурьму

Тебя вели нарезом

По сердцу моему

На листівці – чоловік із головою вовка, за ним – урбаністичний пейзаж і ці рядки з Пастернака.

Бувають такі вірші, які не йдуть з голови. От і цей мені такий. Все ходжу і розповідаю його сама собі.

Бувають люди, яких зустрічаєш час від часу незрозуміло чому. Притягуються чи що. Знайоме обличчя, і не можеш згадати звідки.

Зустрівшись уже, певне, вчетверте ми таки вирішили з’ясувати, звідки знаємося. Згадували, згадали.

Якось після того ще зустрілися на концерті, трохи пройшлися.

Тоді ще зустрілися раз, і мені здалося, що в нього погано з головою і добре з руками, і я ледь відкараскалася. А сьогодні знов побачилися, тепер він сахався мене. Зате я підійшла впритул і прямо серед центральної вулиці цього міста стала гладити його по плечах. Він бентежився і знічувався і не знав, що робити. Тоді як робити було очевидно що. Може, він боявся, може, відчував, що трохи боялася я.

Він спитав, до чого я хилю. І сказав сказати це словами. Я не могла сказати це словами і підійшла трохи ближче.

Гітарист грав проруху-судьбу, літали голуби, а я загравала до хлопця, бо мені страшенно хотілося цілуватися, і я не знала, як би це зробити, спростивши ситуацію.

Він приймав усе, що робила я, але жодного кроку назустріч не робив.

Сказав, що має йти. Дав руку попрощатися. Маленька така долоня.

Я запропонувала обійнятися.

Він обійняв, але попросив не притискатися грудьми.

Я притиснулася.

Він поцілував мене в шию. Я нижча за нього, то трохи стала навшпиньки і поцілувала в губи.

Я не знаю, що там і хто думав на тій центральній вулиці того міста, але я була щаслива тої миті. «Життя бентежне», – кажу я, й усміхаюся собі у вигадані вуса.

(5 голос, оценка: 4,20 из 5)

Загрузка...

Читайте ещё по теме:

Джоггинг или бег трусцой — достоинства и недостатки

 Некто толстый вместо отражения в зеркале, плюс плохо сходящаяся одежда и признаки отдышки – в общем, с этим что–то надо делать. Самым первым из приходящих в голову и самым популярным видом оздоровления считается бег. Может с него и начать путь к здоровому и стройному долголетию? Возможно,…

Остап Вишня. Время и судьба

Украинский писатель–сатирик Остап Вишня (1889 — 1956) имел все шансы прожить завидную судьбу. Если бы не время, в которое ему выпало родиться. Со временем, однако, всё не так просто. Неизвестно, смог бы столь полно…

Сергей Рахманинов. Прелюдия для фортепиано No.5 Соль минор op. 23

Живописные окрестности города Сумы знамениты тем, что в конце XIX века здесь любили отдыхать гении. В посёлке Низы в усадьбе помещика Н.Кондратьева в 1871-79 гг. каждое лето (кроме 1877- года своей женитьбы) жил П. И. Чайковский. В особняке помещиков Линтварёвых…

Коллекционер – это стиль жизни…

До недавнего времени в биографии известного коллекционера Оскара Германовича Гансена было больше вопросов, чем ответов. Однако снятие табу на «запрещенные» в советское время имена позволило опубликовать свои исследования научным сотрудникам Киевских музеев, в чьи…