У Сумах оголошено театральне «Хлібне перемир’я»
У сумському національному театрі драми та музичної комедії ім М. С. Щепкіна відбулася прем’єра вистави за п’єсою Сергія Жадана «Хлібне перемир’я».
П’єса написана та презентована у 2020 році. Події, що в ней відбуваються, розповідають про літо 2014-го – час, коли вперше було оголошено перемир’я, для того, щоб жителі «сірої зони» могли зібрати врожай. Але ж для героїв вистави це лише одна доба з їх життя.
За цей час глядач побачить і теперішнє, і минуле, і несміливі паростки майбутнього. Але є воно чи ні? Ось питання, що постійно постає перед глядачем. Бо ситуація навколо трагічна: міст, що з’єднував місто у єдине ціле, зруйновано; електрики нема; справжній вогонь йде від ріки, пожираючи не тільки поля на своєму шляху… І питання: «Як таке сталося?» постійно турбує і не має відповіді. А тим часом, кожний герой вистави у рамках спільної історії проживає свою особисту долю.
Для того, щоб відчути настрій спектаклю, режисер Дмитро Некрасов вирішив максимально наблизити глядача до подій, що відбуваються. Тому і дія вистави, і глядацька зала перебувають на одній сцені. Так що будьте готові, що при перегляді буквально за пару метрів від вас палитимуть, іноді висловлюватимуться, використовуючи інвективну лексику та реально битимуться. І в той же час, як у кіно, завдяки цьому режисерському рішенню можна побачити крупні плани різних емоційних переживань та відстежувати психологічні особливості персонажів п’єси.

Сцена з вистави театру ім. Щепкіна за п’єсою Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» — Брати порозумілися ( В. Писарев та Ю. Кулик)
У театрі ім. Щепкина вже використовували подібний прийом, але це було трохи інакше: у спектаклях «Сирано де Бержерак», подробиці у матеріалі: В Сумах состоялась премьера пьесы о знаменитом поэте-бретёре та у виставі режисера Ганни Кобець за п’єсою Жана-Поля Сартра «За зачиненими дверима».
А емоцій багато. Не тільки емоцій, а і інших невербальних дій, що допомагають розгортати дію кожного мініконфлікту. Деякі моменти щемливо інтимні, інші — дуже смішать. Те, що відбувається — відверто, злободенно, іноді абсурдно, але гармонійно.
Як не дивно, але певною мірою, це і є життя мирних людей, коли вони опиняються в екстремальній ситуації. Тоді з людей злітає нарощене лушпиння і оголюється їх сутність. І у кожного на перший план виходять його особисті незакриті питання:
— Кому можна розповісти найпотаємніше, як що вміння слухати й розуміти залишилося в довоєнному минулому?
— Що робити, коли не довіряєш навіть найближчим рідним?
— Як зробити вибір, коли насправді вибору немає?
У спектаклі присутній символізм, в ньому багато метафор. Від контрастності костюмів деяких персонажів до режисерського рішення фіналу вистави.
І не зовсім зрозуміло, чи було це все насправді, а може промайнуло як сон-фантазія однієї з дійових осіб. Або здається, що це написаний в особистому щоденнику, спогад, що нібито пішов у забуття і з усіма героями все гаразд. У підсумку кожен з глядачів має свободу закінчити цю виставу на власний розсуд.
Дійові особи та виконавці:
Молодший брат Толік — Владислав Писарев
Старший брат Антон — Юрій Кулик
Тьотя Шура — Наталія Дехта
Валічка — Катерина Саченко, Ангеліна Грищенко
Катя — Надія Фесенко, Олена Оноприйко
Коля — Артем Кнопік
Машка — Дарія Некрасова, Крістіна Зограбян
Рінат — Віталій Хоменко, Максим Одінцов, Сергій Пересунько.
Фото: Лариса Ільченко та з сайту з офіційного сайту Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкина.
комментарии