14 вересня — 105 років явлення Августовської Божої Матері

Ікона Явлення Августовської Божої Матері до реставрації

«У зоряному небі, як яскрава зірка засяяла».

Сумський художній музей ім. Н. Онацького протягом всього свого існування керується одним з християнських постулатів «врятуй та збережи» і робить все можливе для зберігання та реставрації мистецьких цінностей.

Так, багато років музей співпрацює з фахівцями реставраційної справи, насамперед з Національним науково-дослідним реставраційним центром України у Києві, його філією у Харкові, а також з Харківською академією дизайну та мистецтв. Саме в цьому закладі, на кафедрі реставрації було виконано одне з останніх і досить складних завдань – відновлення зшитого з трьох частин полотна без підрамника, напіврозірваного, дуже забрудненого, вкритого пліснявою, з чисельними подряпинами та кракелюрами.

Чудом уцілілий твір, який довгий час зберігався у неналежних умовах, надійшов до музею у 2006 р. Протягом трьох років фахівці Харківської академії працювали над поверненням цьому твору первинного стану. Під час реставрації виявилось, що зображення, в якому йдеться про події Першої світової війни є образом Божої Матері Августовської, а саме – іконою, написаною на честь явлення її у 1914 р. воїнам перед битвою під містом Августов Сувальської губернії (нині територія східної Польщі, Бєлостоцьке воєводство).

За переказами

У вересні, напередодні боїв на Північно-Західному фронті, Гатчинський та Царскосельский кирасирський лейб-гвардейські полки йшли до місця боїв. Розташувавшись у наметовому містечку пізнього вечора, солдати побачили у зоряному небі, на тлі білого хреста, на повний зріст Богоматір серед хмар. Правиця її вказувала на Захід – «…десницею Своею им путь на запад указующую и к битве с супостатом призывающую». Вражені побаченим, вони стали на коліна у молитві. Священнодійство тривало понад сорок хвилин. А невдовзі, після цієї події в Августовських лісах відбулась битва, яка закінчилась великою перемогою. У тому важкому бою жоден з воїнів – свідків явлення Богородиці не загинув.

Икона Явлення Августовської Божої Матері

На честь цієї події наприкінці 1915 р. з’явилось перше датоване зображення святого образу за благословенням митрополита Макарія, а в березні наступного року ікона була ухвалена для молитви Святійшим Синодом православної церкви. На одному з перших списків зазначалось понад п’ятдесяти прізвищ чоловіків, учасників того бою.

Велика кількість подібних ікон була написана лише за два роки до революції. За наказом Миколи ІІ вони були поширені і видавались друком в листівках, плакатах та на сувенірній продукції, насамперед на великодніх яйцях, що ілюстрували чудесне явлення Божої Матері у Першу світову війну, за такими назвами, як: «Августовська Перемога», «Свіча Августовська», «Божа Матір Августовська», «Явлення Августовської Божої Матері російським воїнам». Проте, після революції списки з цього образу масово знищувались більшовиками і довгий час перебували в забутті.

І лише в квітні 2008 р. церква внесла ікону в офіційний місяцеслів святкування у день православного новоліття –
14 вересня

Існує п’ять основних ізводів ікони. Один з них – у Сумському художньому музеї, написаний за часи Першої світової війни невідомим самодіяльним художником на теренах Сумщини (походить з с. Ярове Кролевецького р-ну).

Рідкісним явищем є напис, що свідчить про пожертву, – це прізвища шести жінок, коштом яких був створений даний образ. Таким чином жінки завдячували Богородицю за заступництво перед важкими земними випробовуваннями їхніх чоловіків у цій війні. Композиція твору умовно розкриває два Світи – Небесний та Земний. Дві третини полотна займає Богоматір з Христом-Отроком, яка стоїть серед сегментів білих хмар в оточені золотих зірок. Правиця Христа у благословляючому жесті, в лівій руці закритий сувій з кодексом божих заповідей. Внизу, перед святим образом, на колінах – воїни у молитві, перед ними – дорога, обабіч якої густий ялиновий ліс. Подібні твори, що свідчать про участь багатьох наших співвітчизників у тій жахливій і несправедливій війні, де Матір Божа

Фрагмент з написом на іконі

«не мале військо, а всіх людей нашх на битву за Віру та Вітчизну піднімає», часто зустрічаються на теренах Слобожанщини.

Богородиця (за типом зображення Одигитрія) вказує на доленосний шлях людей. Саме в молитві до Бога вони звертаються у важкі години життя («отчаявшимся надежду подающая и верным в бранех помогающая»), але разом з сюжетною лінією в іконі домінує маріологічна символіка, що відповідає священним літургійним текстам про храм в душі, спасіння і вічну славу. Композиційна узагальненість постаті Марії на тлі білих хмар з абрисами хреста надає значущості і величі образу, який ототожнюється з Матір’ю-Церквою і є «Дому Своему щит и ограждение».

Порушення пропорцій (з акцентом на руки), в подібних іконах-картинах для митців-богомазів було звичайним явищем, але писались вони щиро і переконливо. Художник також уникає і канонічності лику Богородиці, оспівуючи звичайну жіночу красу та підкреслюючи особливий духовний вираз обличчя. Рожевий мафорій та довгий білий хітон, немов колона, прикрашають Богоматір: „…рясны златыми одеяна и преиспещрена” (Пс.44). Автор звертає увагу на земне і духовне існування образу, сповненого особливої гідності.

(3 голос, оценка: 4,67 из 5)

Загрузка...

Читайте ещё по теме:

Максим Березовский. Легенда о жизни

Названы самые вредные и безвредные красители для пасхальных яиц

Терренкур, или Ходьба со смыслом

Перлини Сумщини. Колір неба в сонячний день

Учёные выяснили, что древние не знали какого цвета небо

Коллекционер – это стиль жизни…