Автор: Игорь Касьяненко ·
Андрій Малишко жив і творив за радянських часів, був у фаворі, отримував державні нагороди і навіть двічі (у 1947 и1951 роках) ставав лауреатом Сталінської премії.
З точки зору сьогоднішніх реалій, коли радянське минуле України розглядається тільки як негативний досвід, Андрій Малишко жив неправильно. Він не сидів в концтаборах, хоча його старшого брата, теж потенційно талановитого поета Петра Малишка, стратили у 1928 році за бандитизм. Кажуть, що, Петро був ідейним грабіжником — він грабував на великій дорозі тільки чиновників і комуністів…
На щастя, на долі Андрія це майже відбилося. Він зробив вдалу кар’єру, пройшов війну, був депутатом Верховної ради УРСР…
Але деталі його біографії не мають ніякого значення в порівнянні з тим, що йому вдалося зробити в поезії. Він, як до речі і Дмитро Павличко, написав українську народну пісню, в якій розповідається справжня правда про долю, духовні цінності і світогляд українця. «Справжня правда» — тому що зараз на нас падає стільки різних правд, нас піддають такій кількості маніпуляцій, що вже навіть власному розуму довіряти небезпечно. Єдине, кому ще можна вірити – голосу власної душі. Малишків «Рушник» — саме та пісня в якій звучить душа.
Якби це було не так, «Рушник» не співали б вже стільки років зі сцени, і за святковими столами, в дорозі і дома. Ця пісня на музику Платона Майбороди вперше прозвучала у 1958 році в першому кольоровому українському художньому фільмі «Літа молодії» («Роки молоді») у виконанні Олександра Таранця (див. відео).
З тих часів минуло вже 57 років. Змінився державний устрій, прийшли інші покоління, а пісня все звучить…
Вітаємо автора з Днем народження! Хай його душі там на небесах будет так же тепло, як у душах людей, коли вони співають його «Рушник»…
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
I водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю —
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю —
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Ще про українську пісню: Ой ти, дівчино, з горіха зерня
(6 голос, оценка: 4,33 из 5)
Загрузка...
У репертуарі Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С.Щепкіна зайняла своє належне місце нова вистава – сімейна мелодрама «Афінські вечори». Вистава поставлена по відомій п’єсі Петра Гладіліна і хоча зовні виглядає…
У віртуальному просторі, центром якого стало Запоріжжя, з 22 по 24 жовтня відбувся XIII Всеукраїнський відкритий дитячо-юнацький фестиваль-майстерня авторської пісні «Сонячний зайчик». На теренах України це єдиний фестиваль, який має формат творчої майстерні. І…
Даже если бы Иван Франко не написал «Каменярі» и «Украдене щастя» и не основывал Русско-украинскую радикальную партию, всё равно бывший город Станислав следовало бы переименовать в Ивано-Франковск за то, что Иван Яковлевич сочинил стихи,…
В середу 21 вересня в Конгрес-Центрі СумДУ відбудеться творча подія, присвячена відзначенню Міжнародного Дня миру. Міжнародний день миру (International Day of Peace) було встановлено відповідною резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 30 листопада 1982 року. Подія позиціонується як…
Метки: Андрій Малишконовининовини культури Українипісня про рушникукраїнська пісня
комментарии