Сумчанам покажуть львівські стіни

WP_005142а_thumb24 жовтня художня галерея «Наша» на Псільській, 1, м. Суми запрошує на персональну виставку Олексія Малиха «Львівські стіни»

Олексій Малих народився в 1956 р. у Берліні. У 1981 р. закінчив Московський державний педагогічний інститут, художньо-графічний факультет. У 1979 р. розпочав виставкову діяльність у Москві. Учасник регіональних та зарубіжних виставок. З 1995 р. – член Національної спілки художників України. З 1996 р. – співкуратор проекту „Весняний вітер”. Живе та працює у Києві.

В Сумах представляв дві персональні виставки: у 2009 році – «Останній день осені» у Муніципальній галереї та у 2013 році – «Археміф» у художній галереї «Наша».

Львівські стіни… Що відчувають пальці, торкаючись поверхні стіни? Що вбирають долоні: тепло розігрітої сонцем цеглини чи холод мармурової плити?

Львівські стіни – тесаний камінь, цегла, дерево. Пісковик і мармур. Захисні мури старого міста, стіни соборів, замків, вілл, сецесійних будинків. А ще – легенди про багаторічне втирання у фасад Чорної кам’яниці чорного соку від шкірок зелених грецьких горіхів. Або про опалення вогнем її стін із білого каменю – закопчені золою, вони ставали чорними як ніч. Пальці торкаються в’язі написів на плитах Вірменської церкви, гладять складки одягу кам’яних святих Латинської катедри, у повітрі повторюють обриси сецесійних фронтонів.

Долоні вбирають шорсткість і гладкість, відчувають м’якість моху і жорсткість плюща.

Погляд художника фіксує найпотаємніші нюанси кольорів: теракотово-вохристий, перламутрово-сірий, смарагдово-зелений, променисто-білий і чорний як отвір у нікуди.

Про що мовчать стіни з напівзбитими мозаїками, напівстертими фресками, напівзруйнованими ліпними прикрасами – облуплені, але зі слідами колишньої краси і слави? Що століттями змивають з них дощі, зривають вітри, висушує сонце? Чий радісний сміх, болісний стогін чи любовний схлип пам’ятають вони? Як за ними жили, кохали, торкалися персів, і клавіш, і пензлів, і зброї; ненавиділи, помирали і знов кохали, щоби продовжувати життя у цьому місті?

Художник Олексій Малих не намагається знайти відповіді. Не намагається описати, відтворити, пояснити те, що повинно залишатися нерозгаданою таємницею. Просто Дотик, Погляд, Проникнення – і на полотні вільно плинуть фарби-звуки, фарби-тремтіння. То перетікають неквапно, як час, залишаючи по собі сліди-сплетіння, сліди-арабески. То раптом вибухають кольоровою експресією, розбризкуючись, розпорошуючись, розбиваючись об цупку поверхню полотна. То нашаровуються, змішуються і врешті втираються, як той чорний сік зеленого горіху у білі стіни кам’яниці.

Так виникає власний код до читання манускрипту під назвою «Львівські стіни»..Манускрипту, який неможливо прочитати.

Вікриття виставки 24 жовтня, у п’ятницю о 17:00. 

М. Суми, вул. Псільська, 1, художня галерея «Наша»

Виставка відкрита для відвідування з 11:00 до 18:00, крім понеділка, до 9 листопада.

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (1 голос, оценка: 5,00 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


4 + 7 =