17 жовтня день народження українського поета, комуніста і рухівця

Сьогодні 17 жовтня — день народження видатного українського поета Івана Драча. З цього приводу декілька розхристаних думок.

Іван Драч, безумовно, —  один з найталановитіших поетів XX – го сторіччя. Мені, як любителю поезії, дещо образливо, що поетів такого рівня, як Драч або Павличко не згадують в одному контексті з, наприклад, Пастернаком, або Євтушенко. Для того, щоб переконатись в яскравій обдарованості Івана Драча є сенс просто прочитати його «Лебединий етюд» —  вірш, який співається без музики, бо він сам і є музика, яка написана словами.

Одягни мене в ніч,

одягни мене в хмари сині

І дихни наді мною

легким лебединим крилом,

Хай навіються сни, теплі сни лебедині,

І сполоха їх місяць

тугим ясеновим веслом.

 

Зацвіте автострада доспілими гронами,

Змиє коси рожеві

в пахучім любистку зоря.

З твого чистого ставу

між лататтям та Оріонами

Ти лебідкою плинеш у безкресі мої моря.

 

Одягни мене в ніч,

одягни мене в хмари сині

І дихни наді мною

легким лебединим крилом.

Пахнуть роси і руки.

Пахнуть думи твої дитинні.

В серці плавають лебеді.

Сонно пахне весло.

Цей вірш, як і багато інших талановитих творів, увійшов в поетичну збірку «До джерел», видану в 1972 році накладом 12 000 екз. Це для радянських часів був зовсім малий тираж. І достати її було майже неможливо, бо поезія в ті часи була в ціні.

І тут виникає питання: як же так, Іван Драч – він же соратник В’ячеслава Чорновола, перший голова Народного Руху України, тобто  людина яка одна з перших повстала проти  московської експансії за українську незалежність – він же ж, мабуть, був в часи Совєтов дисидентом і відчував на собі непомірні утиски з боку радянської влади? Бо інакше ж чому вона йому так не подобалась, що він став в авангарді її руйнівників?

Але відкривши вже згадану збірку, ми там читаємо у першому ж  вірші:

Віра – це праця. Все інше —  тля.

Дихаю Леніним до останнього подиху…

Так писав член КПРС з 1959 по 1990 роки Іван Драч.

Той самий видатний радянський поет, який у 1983 році отримав Державну премію СРСР з літератури за російськомовну збірку «Зелёные врата».

І от скажіть будь ласка, як розбиратися нашим нащадкам з минулим, коли ми тут в  сучасності отак жили і живемо, що нам самих себе зрозуміти  важко ?

Взагалі, в класичній біографії поета все повинно було б відбуватись як раз навпаки. Поет повинен бути дисидентом при всіх владах, бо вони всі є насильство і несправедливість. А поет — він же співак свободи, людина, яка оспівувала крила! ( Це я вже конкретно про Івана Федоровича)

А вийшло ось як…

Іван ДрачВажко жити в суспільстві і не цікавитися політикою. На жаль, від неї дуже багато що залежить у матеріальному світі  і, як правило, ті, від кого щось залежить – люди  досить обмежені, бо тільки обмеживши себе, можливо сконцентруватись на одній меті  — залізти наверх,тобто зробити кар’єру в політиці і владі.

Але ж справжній, такий як Іван Драч, поет, це ж такий дар…   Може йому і не треба б було в той Рух йти? Писав би собі далі свої геніальні балади та етюди… А так тільки нащадків заплутав, які вивчаючи біографію шановного класика української літератури, не будуть розуміти, як було поету за радянських часів і чому він повстав, коли обставини змінились.

Таким чином, Іван Драч стає в один ряд з Данте, який теж не втримався без того, щоб не  зайнятись не своїми справами. Та й Тарас наш Григорович, долею якого так опікувалась родина російського царя Миколи. Не найгірша, треба сказати, компанія…

В якості висновка, ще раз підкреслимо, що у Івана Драча є виправдання —  його чудова поезія. Таким ось чудодійно талановитим, тонко відчуваючим світ музикантом мови і хотілося б щоб його пам’ятали у віках. А політична сторінка його біографії хай буде просто прикрим непорозумінням. Як нетверезі дебоші Єсєніна по московським кабакам…

Джерело: медиа портал АТС creativpodiya.com

 

 

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (1 голос, оценка: 5,00 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


комментария 2

  1. Полковник Почкун:

    Я був членом …. бо був офіцером, а офіцеру соромно бути вічним командиром взводу — без квитка це була норма
    — більше того. я був тимчасовим командиром батареї вже на 90 дні курсантської служби і моя батарея на ученнях
    не мала ні одного обмороженого (листопад 1953 року 20-25 відсотків військових обморозились, що склало тисячі
    учасників, були і мертві). Ще в 8 класі СШ я знав ціну комунякам ВНУТРІШНЬОЇ партії і голодомор і 47 рік і «попіл
    Клааса стукав у моє серце » і стукає зараз. І хибність ідеодогіі комунячества в принципі. Розкусили мене аж в 1970
    році — тричі об’являли божевільним. І для Руху зробив немало по оцінкам Голів Олексія Дубовика і Катерини Білолюбської , але членом Руху не був по двох причинах а) Драч б) відсутності у Програмі рядка — «10 років боротьби
    парламентської, не досягнемо, збройна, відкрита або партизанська з комуно -бандитами» і Драчам там робити нічого, хай лякають соловейків своїми піснями. І , взагалі » я у попа обідала-сирота сказала» та «розцвіла у лузі
    червона калина, ніби засміялася дівчина -дитина» для мене особисто не переспіває НІХТО. Перефразуючи
    имама, який наказав спалити знамениту бібліотеку -Котляревського, Шевченка, Українку, Руданського і ще сотню
    митців рифмованих рядків до Драча (НЕ ВКЛЮЧНО) не переплюниш порох вже винайдено. На ниві поезії.
    Жартома я придумав: Я там був щоб завалить їх з середини. Потім це повторили . Жартома я одягнувся в оранжеве. далеко до Оранжевої на мітингу і ході КОМБАТАНТІВ у Львові, щоб замітили ОСОБІСТИ Штабу округу,
    де мене почали колоти в 1967-8рр. А КГБешники до здоху КГБешники як і добровільні лизуни !!!
    Ст офіцер Управління війсками округу, дисидент, ліквідатор-доброволець, ветеран 80 років- мене
    забули Наказом звільнити з в/служби, копняками випхали за ворота Штабу в Самарі (тоді Куйьишів). Маю честь!
    м. Суми.

  2. дисидент:

    Ідеології всі мають право на життя, інша справа — конкретний режим. Сьогодняшній режим в Незалежній Україні таке ж відношення має до справжнього українського режиму, як режим,що панував у роки Сталіна, до коммунізму.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


8 + 8 =