Чехия отказала во въезде украинским детям
Чешское консульство не пустило маленьких киевлян из детского ансамбля «Нотки» на Пражский фестиваль «Жемчужины Европы» — сообщает сайт mignews.com.ua
На предстоящие весенние каникулы коллектив получил приглашение от оргкомитета фестиваля.
«Наши маленькие звездочки (участникам театра 7-13 лет) с большим усердием готовились к поездке… Им очень хотелось спеть о своей любимой Украине. Но, к сожалению, впервые, мы получили отказ. Предварительно промурыжив нас две недели, со словами «Приходите завтра», за день до выезда…», — пожаловались родители.
По их словам, вице-консул очень жестко дала понять руководителю коллектива Оксане Кульчицкой, что не обязана давать пояснения.
«На сайте Посольства Чешской Республики в Украине среди приоритетов представительства названы укрепление хороших отношений между Чешской Республикой и Украиной; популяризация Чехии. К сожалению, это всего лишь лозунги! Нам очень тяжело было объяснить ребятам, почему они не едут в Чехию», — отметили родители.
Детский театр песни «Нотки» вот уже 10 лет работает в единственной в Украине Школе джазового и эстрадного искусства. За это время коллектив неоднократно становился победителем и лауреатом всеукраинских и международных детских фестивалей.
«Мы никогда не просили помощи. Участие в фестивалях, финансирование поездок, костюмы, фонограммы, — все спонсировали родители…Мы участвуем в фестивалях, которые проходят в других странах. На нашем счету победы в Польше, Хорватии, Словакии, Венгрии, Болгарии, Молдове и России. Честно говоря, как-то не совсем согласуются действия Чешского консульства с заявлением министра иностранных дел Украины о безвизовом режиме для Украины со странами ЕС уже до конца этого года… Конечно, мы будем подавать апелляцию. Но на фестиваль уже не поедем…», — с грустью сообщили родители.
Ещё о детском творчестве: Руководитель детского хора «Мозаика» Галина Паненко
(оценок ещё нет)
Загрузка...
Чехи осторожничают на фоне событий в Украине. Рядом совершенно иные словаки. Организовала бы Оксана Кульчицкая поездку ансамбля в Нитру — город — побратим Сум. Между городами каждый год всегда какие-то акции проходили. Дети и праздника не лишатся, и разочарования не испытают.
Ну всё ясно. Просто чехам понравилась «Пражская весна» 1968 года. А что? Тоже точка зрения. ///http://news.liga.net/news/economics/1129710-parlament_chekhii_ne_podderzhal_vvedenie_sanktsiy_protiv_rossii.htm
Ангеліна Кренців //http://www.radiosvoboda.org/content/article/25305196.html
Чому дехто з чехів вважає Путіна «миротворцем», а українців – «бандерівцями»
21.03.2014
Я – українка. Живу у Празі. Маю чеське громадянство.
Народилася я в Улан-Уде, Бурятська Автономна Республіка, Росія. Мій рідний батько живе досі у Барнаулі.
Коли в грудні я телефонувала йому, щоб привітати з Днем народження, то всі розмови були про Майдан. Тоді все тільки починалося… Тато в Барнаулі отримує інформацію з російських ЗМІ.
У Чехії, у Празі, живе мій вітчим. Коли на початку березня російські війська окупували Крим, я посварилася з ним. Він отримує інформацію з… чеських ЗМІ.
Мій вітчим не підтримує окупацію Криму, але його злить «істерія», як він каже, довкола ситуації з Україною з боку Заходу. Він наводить свої аргументи:
– Чому ніхто нічого не казав, коли анексувалася територія корінних жителів Америки індіанців?
– Чому мовчали, коли війська НАТО увійшли в колишню Югославію?
Серед аргументів – і про війська США у В’єтнамі, Іраку?
– А як бути з Сирією, Саудівською Аравією?
Виявляється, чимало чехів підтримують дії президента Росії Путіна відносно України і вважають його «миротворцем».
Ці чехи «проти фашизму» і за «самовизначення людей». Майдан вони вважають справою рук прогнилого капіталістичного Заходу – Сполучених Штатів, «які вже дійшли мало чи не до банкрутства», і свої внутрішньополітичні проблеми «вирішують військовою агресією», та «забюрократизованого» Європейського Союзу. Вони цитують аргументи Росії про те, що легально обраного президента Януковича «вигнали» і просто «зробили путч». Зауважу, що це не пенсіонери, які, незважаючи на 70-річну історію Чехії як сателіту Радянського Союзу і 1968 рік, можливо, сумують за тими часами. Переважно, за моїми спостереженнями, так думають люди, віком 20-30 років.
Чи це дивно? Я поцікавилась, звідки беруть вони інформацію…
Ось одне з джерел: чеськомовний інтернет сайт Radio Hlas Ruska («Радіо Голос Росії»).
Статті з промовистими назвами, типу «Путін, маєте нашу підтримку!» Переклад короткої цитати: «Чехи не вірять домашнім ЗМІ та їхнім казкам про російську агресію в Україні. Вони висловлюють все більшу підтримку Москві та її суверенній політиці, яка загнала Захід у глухий кут».
Статті рясніють коментарями, на кшталт: потрібно все забути і пробачити комунізм, 1968 рік, і «перестати думати, що у всьому винна Росія», насправді «США хочуть війни», і запитують, «про що думають наші політики?» і таке інше.
Крім «старих добрих» чеських комуністів, дії Москви щодо Криму підтримала ще одна політична партія, під назвою «Світанок» (чеською Úsvit).
На цьому сайті є конкретні розділи: «Чехія і Росія», «Революція в Україні», «Націоналізм в Європі». Після проведення «референдуму» в Криму з’явилася стаття «Друзі Росії в Чехії підтримують результат референдуму в Криму».
Інший інтернет-сайт Czechfreepress йде нога в ногу, як на мене, з антиукраїнською пропагандою російських ЗМІ. Чого варта стаття з назвою «ЄС та США пліч-о-пліч із фашистами з України вказали на те, що комуністи були праві».
Ці і багато інших подібних інтернет-сторінок, звичайно ж, не є провідними у Чехії. Але навіть справді «серйозна», як її називають, інтернет-сторінка iDNES.cz публікує блоги, серед яких є чимало на підтримку Путіна. Як, наприклад, ось цей: «Західні наддержави, зло не виграє!», в якому автор пояснює, що Путінові все вдається тому, що він просто-напросто каже правду і робить добро.
Ще у грудні, коли Майдан тільки розпочинався, чеське телебачення (Nova TV) повідомляло про «радикалів та екстремістів» у центрі Києва, які все трощать, палять та захоплюють урядові будівлі. Події почали набирати швидких обертів і відтоді телебачення змінило акценти. Чеські ЗМІ почали ретельніше вивчати ситуацію в Україні, щодо анексії Росією Криму, щодо сепаратистських закликів на сході України.
В усіх гарячих точках України є чеські журналісти. Порівнюють ситуацію з 1968-м у самій Чехословаччині, з роком 1939-м, коли була анексія Німеччиною чеських Судетів. Проводять марафони і запрошують гостей з обох боків барикад (тут я кажу про державне телебачення канали «CT1», «CT24»). Хоча нещодавно мені довелося повоювати й з ними… 15 березня дивилась новини що чеському громадському телебаченні й помітила, що на «біжучій стрічці» пишуть про те, що у Москві тисячі людей вийшли на підтримку недільного (16 березня) референдуму в Криму. Коли ця стрічка з’явилася вчетверте, я написала СТ24 повідомлення на ФБ із проханням пояснити, чому немає інформації про багатотисячний мітинг на підтримку України?
Віддам належне: відреагували миттєво. Вже через декілька хвилин вони зняли лінк, поміняли його на повідомлення про те, що були мітинги «за і проти». Пізніше – у відповідь – прислали мені статтю з інтернет-сайту з повідомленням про обидві акції.
Це ж таки телебачення на своїй інтернет-сторінці опублікувало заяву прем’єр-міністра Чехії Богуслава Соботки, що Чехія не збирається підтримувати санкції проти Росії щодо газового питання.
Нещодавно мій син, який вчиться у чеській школі в 4-му класі, попросив мене розповісти йому про бандерівців. Бо він чув у школі, як хлопці казали, що «в Україні тепер бандерівці, і вони бандити».
У цьому віці діти вже заглядають у фейсбук, де, наприклад, можна почитати детальний блог російського анонімного автора з фотографіями, які чехи перепощують між собою зі словами: «ну, якщо тепер бандерівці стали нашими друзями, варто знати, хто вони насправді», про те, як «вояки ОУН-УПА захищали свою націю від усяких інших меншовартісних», тут йде мова про події під час «Волинської трагедії».
Дякую за рощміщення цієї цитати. Дійсно цікаво, як воно сприймається «ззовні ситуації».