Одним оком на документалістику і всім серцем на наболіле.

Мандрівний фестиваль

документального кіно DOCUDAYS UA

зробив крок на майданчик Глухівського національного педагогічного університету і активно працює в межах своєї специфіки. Керівник відділу Олена Володимирівна Старченко не тільки підтримала ідею мандрівного фестивалю і розробила графік переглядів в університеті, а й разом зі студентами відвідала семінар в м. Суми з метою більш детально ознайомитися завданнями фестивалю.

Фільми одним видаються важкими, іншим незрозумілими. Як прокоментував Ілля Михайлович Фоменко:»Не бажаємо вам приємного перегляду», —  охарактеризувавши таким чином основне завдання фестивалю – зануритися у глибокі проблеми, глянути правді в очі, що не завжди приємно. Познайомитися і поспілкуватись із Іллею Михайловичем, професіональним режисером, співтворцем вже 10-річного DOCUDAYS, координатором цього руху на Сумщині, головою обласної організації «КІНООСВІТА» і просто приємною людиною ми мали змогу на перегляді чергової стрічки. Але перш, ніж приймати гостей, університетський майданчик протягом тижня налаштовував аудиторію на неординарність і глибину представленого матеріалу.

28-го листопада палке обговорення фільму українського режисера Дмитра Глухенького «Металобрухт» послугувало вдалою рекламою подальших переглядів . 12-хвилинна стрічка спровокувала дискусію про щастя головного героя і наше особисте майже на півтори години. За яких обставин ви здатні почувати себе щасливим? Наскільки все неоднозначне в оточуючому світі! А ще неоднозначніше — в наших очах і думках! Це підтвердило і обговорення специфічного фільму «Уку Укай» — скільки очей, стільки ідейних концепцій: самотня старість, фільм про людське тіло, фільм про невідворотність старості, «старих» дітей… Стрічка не для широкого загалу, не всі сюжетні деталі і режисерські прийоми логічно вибудовували мозаїку у нашій свідомості. Тому обговорення розпочалося жартівливими питаннями з боку глядачів, швидко себе вичерпало, і студенти виразили свої щирі овації «дзвонику». Фільм литовського режисера Гієдре Бейноруте «Розмови на серйозні теми» справили зовсім інше враження н6а аудиторію. Ми зрозуміли, що звикли копати глибоко, коли істина лежить на поверхні. Все серйозне описується елементарно і просто. Головні герої — діти, дія в кадрі – їх відповіді на прості питання про все. Після перегляду важко було щось говорити. Правда — вона завжди така.

Для обговорення ми запросили НАЧАЛЬНИКА СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ  ІРИНУ ЮРІЇВНУ ГАЛУШКО та ПРЕДСТАВНИКА ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОГО РАЦСу ОЛЬГУ ЄВГЕНІЇВНУ СІМОНЕНКО, які доповнили емоції статистичними даними на розкриті проблеми. Простійним учасником і коментатором переглядів є викладач кафедри практичної психології, спеціаліст психологічної служби університету Юрій Володимирович Рябко, збалансовані коментарі та додаткова інформація з вуст якого так приємно і корисно згладжувала гострі кути у суперечках між глядачами. І Все ж, враження залишаються, емоції пережиті, думки озвучені — по-маленьку «перетравлюємо» Велике Мистецтво.

Автор: Махоня Яна, фахівець виховного відділу ГНПУ ім. О. Довженка

---

---