Валентина Сень (Валінда). Істина буття
Сорока, скрекочучи, розносила якусь свіжу новину по всьому лісу, а дятел вибивав телеграмну морзянку.
Природа ж, невтомно створювала нове диво – зимову казку.
Милуючись чарівною красою, хотілось знову жити, дихати, любити… Відроджуватись в кожній сніжинці, в кожній інеїнці, в кожній сріблястій зірочці, в промінчику сонця, в подихові вітру… Дивні ми, люди, прагнучи матеріального комфорту, бажаємо відновлюватись у природі, бо лише втрачаючи, згадуємо Істину свого буття.
Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри» 2014
(2 голос, оценка: 3,00 из 5)
Загрузка...
комментарии