Валентина Сень (Валінда). Істина буття

рассвет, одинокое деревоСорока, скрекочучи, розносила якусь свіжу новину по всьому лісу, а дятел вибивав телеграмну морзянку.

Природа ж, невтомно створювала нове диво – зимову казку.

Милуючись чарівною красою, хотілось знову жити, дихати, любити… Відроджуватись в кожній сніжинці, в кожній інеїнці, в кожній сріблястій зірочці, в промінчику сонця, в подихові вітру… Дивні ми, люди, прагнучи матеріального комфорту, бажаємо відновлюватись у природі, бо лише втрачаючи, згадуємо Істину свого буття.

Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри» 2014

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (2 голос, оценка: 3,00 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


8 + 5 =