Евгения Новикова (И. Франко) Разом
Було кохання. Та ти від мене пішов. Пішов назавжди. Потойбіччя поглинуло тебе. Залишилась одна. Стою на морозі боса, покинута, плачу. Знаю, що вже ніколи не побачу тебе. Потім прислуховуюсь до себе і починаю чути твій голос, у собі, він у моєму мозку звучить, я його ні з чиїм не переплутаю, бо це голос коханого, його кожна моя клітина знає. Посміхнулась, зраділа, зрозуміла — ти від мене не пішов, не покинув, ти усе потойбіччя обвів навкруги пальця, ти знайшов вихід і залишився зі мною. Ми разом. Мовчу. Слухаю тебе. Твої думки пульсують в мені.
комментарии