У сумському обласному академічному театрі драми та музичної комедії ім. М.С.Щепкіна чергова прем’єра. На цей раз — вистава за всесвітньо відомою п’єсою норвезького письменника Генріка Ібсена «Пер Ґюнт». Режисер-постановник – Роман Козак.
Фабула п’єси перегукується одночасно з «Одіссеєю» Гомера і «Божественною комедією» Данте. Пер Ґюнт також, подібно Одіссею та Данте, проживає низку доволі екстремальних пригод, у кінці якої на нього чекає жінка, що кохає його по-справжньому. Саме її кохання і допомагає герою подолати перепони і складнощі, в які він весь час потрапляє. Пер був поза законом у Норвегії, потрапляв у країну тролів, торгував рабами у США, мав бізнес у Марокко, блукав пустелею, і там став вождем бедуїнів та пророком, потім опинився в лікарні для психічнохворих в Каїрі і, нарешті, як Одіссей до Пенелопи, повернувся до своєї коханої Сольвейґ.
Щодо вистави щепкінців. На що варто сходити подивитися. По-перше, це гра актора Владислава Писарева, виконавця ролі головного героя. Вистава триває більше трьох годин і це все безперервний рух і суцільна енергетика. Героя люблять різноманітні жінки – у спектаклі купа еротичних сцен, його б’ють чоловіки, занурюють у діжку з водою, постійно одягають і роздягають, катають по помосту, примушують робити дивні речі на кшталт чіпляння хвоста у знак кохання до принцеси тролів і все це на тлі постійного діалогу або монологу. Ближче до фіналу вже просто дивуєшся, як у людини стає сил все це все винести. Небагато у Сумах є спектаклів з таким чудовим акторським соло.
По-друге, і це вже фірмова родзинка вистав щепкінців в останні часи, – вишукана хореографія від Сергія Великодного. До речі, перед початком вистави звучить класична музика Едварда Грига з однойменного балету, а сама дія супроводжується вже зовсім іншим, сучасним музичним оформленням.
Не менш цікава і сценографія вистави, головним динамічним елементом якої є багатофункціональна споруда, що весь час перетворюється то у поміст, то у символічну гору або схил, то у корабель, то у святковий стіл.
І серед всього цього руху єдиною по-справжньому живою людиною, яка не тільки діє, але і відчуває є… Ні не Пер Ґюнт. Він як раз нагадує піщинку, яку несе стихія життя і яка просто реагує на зовнішні виклики, практично не змінюючись внутрішньо. Тому і не може ніде знайти себе. Єдиною живою людиною тут є Сольвейґ (Марія Корінна). Саме вона живе, поки всі інші діють, живе своїм коханням до Пера і очікуванням зустрічі. Може тому тільки вона і змінюється зовні і наприкінці вже являється у вигляді жінки похилого віку, але такої ж чистої і прекрасної, як і у юні роки.
Прем’єра вистави ««Пер Ґюнт» відбудеться 7 липня. Її присвячено закриттю 86-го театрального сезону театру ім.Щепкіна.
Джерело: медіа портал АТС creativpodiya.com
Фото: Лариса Ильченко





(
4 голос, оценка:
4,75 из 5)

Загрузка...
Украинский скульптор Михаил Григорьевич Лысенко был гением жизни. Глядя сегодня на здоровых и упитанных людей, посещающих психолога по поводу депрессии или отсутствия мотивации, диву даёшься, какая пропасть между нами нынешними и людьми той страшной,…
Любовь — одно из самых загадочных чувств, которые способен испытывать человек. Древние греки говорили, что боги прощают влюбленным любые безумства, потому что сами и лишают их разума. Каждый, кто испытывал это чувство (а его,…
Леонід Павлович Кагадєєв (1861-1944) — піаніст-віртуоз, педагог, організатор концертів та гастролей. Засновник першого музичного училища в Сумах. Народився на Сумщині в селі Михайлівка Лебединського району (за іншою версією — у хуторі Ново-Михайлівка поблизу Сум).…
А знаєте чий Крим? Він — Сумський. Зараз доведу. У Роменському районі Сумської області на правому березі річки Сули розкинулося мальовниче село Глинськ. Колись воно належало князям Глинським – відомому литовсько-татарському княжому роду. Започаткований…
комментарии