Лада Шкворець (Дала). Який несмак!
Номинация «Каштанка»
Спочатку познайомимось. Я – цуценя на ім’я Каштанка. Виглядаю я як справжня такса, але маленька. В мене нещодавно був перший день народження. Мені виповнився цілий місяць! Катруся, моя господиня, подарувала мені кісточку. Я, звісно, дуже зраділа, бо чула про цю смачну собачу страву. Також я вже знала, що кісточку треба гризти. Стала я цю кісточку на зуб пробувати. І що ви думаєте? Ну ніякого смаку! Подарунок виявився доволі пласким і не дуже твердим. Ця «кістка» вмить перетворилася на лахміття. А Катруся сміється:
– Це ж листівка! А ти що зробила?! Я ж її для тебе цілу годину малювала!
Тепер я вже не святкую день народження, бо сиджу і розмірковую: що собі думають створіння ці люди?! Дарують щось не те, що кажуть. А ще говорять, що подарунки треба обирати зі смАком. Чи-то за смакОм…
Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри»
(25 голос, оценка: 4,92 из 5)
Загрузка...
Дуже зворушливо — ось так и бачишь це розгублене цуценя
Бідна Катруся. Марні старання. Матеріальне знову виявилося більш актуальним, ніж творче ))
А мені здається — Катрусі було смішно. А ось песику не дуже…
Що ж, Каштанка, головне — не подарунок, а увага) Тоді не доведеться сумувати. Дуже зворушливе оповідання!
Цікаво — чи можна песику розповісти про увагу замість смачної кісточки
Ната )))))))))))))
Гадаю — згоден з думкою?
Очень интересная миниатюра!
Як шкода… Каштанка не оцінила подарунок дівчинки… Так часто буває і серед людей. Це ж філософська мініатюра!
Думаю — это про людей и пишется… Помните из басни- «насмешки всё над львами, над орлами..»