Олена Багрянцева (Л. Герш) Сусідка осені

Сусідка осені обкладинка-2Тихою ходою прийшла осінь у твій дім. Як дивно – навіть не помітив небажаного приходу. Сидів на краю ліжка, і дивився у простір – але не бачив нічого…

Нічого не бачив вже багато років, після тієї трагічної історії, коли лікарі врятували життя, але не змогли врятувати зір. Відтоді щоранку не хотілося прокидатися, а життя проходило повз, недосяжними різнокольоровими стрічками пропливало за вікном. І осінь… Ти не бачив її багряних, жовтих, помаранчевих кольорів – а тому не любив цю пору року. Не любив і не чекав.

Однак, цього року вона теж прийшла. І не сама – привела із собою сусідку.

-Наші квартири зовсім поруч. Ось прийшла познайомитись, — вона стояла на порозі така ж непомітна і тиха, як осінь. І така ж небажана. Ти дратувався, бо не любив гостей. А вона щебетала:

-Мене звати Надія. От тільки вчора переїхала. А Ви давно тут живете?

-Все життя…

Так, і справді все життя пройшло за цими стінами. Але вона не зрозуміла, вона не побачила твоєї сліпоти.

-Заходьте. Не стійте на порозі, — раптом сказав хриплим голосом і повів на кухню. – Можемо випити чаю. В мене тут є дуже смачний.

Ти відчув жагу товариства. А ще почув запах осені – в її волоссі, в одязі, навіть у голосі.

-Люблю чай. Тільки без цукру, — сказала сусідка осені і посміхнулась.

Ти не побачив, але відчув цю усмішку – щиру, дитячу і теплу. Зігрівся. І вперше за довгий час усміхнувся у відповідь.

-А знаєте, на вулиці чудова погода. Бабине літо у розпалі!

-Розкажіть, — сказав із цікавістю школяра, — розкажіть мені в подробицях. Яка вона – осінь цього року?

Боявся, що не почує відповіді. Що помітить його сліпоту – і піде назавжди. Адже таких питань не задають зрячі.

І вона зрозуміла. Всього хвилину тривала мовчанка. А потім ніжна рука торкнула його долоню:

-Цього року осінь чудова. І барви, як ніколи, насичені та густі. Вже з’явились світло-коричневі, блідо-жовті, яскраві тони. Багрянець вкриває дерева з верхівки до низу – як художник пензлем, вимальовує кожен листочок…

Ти слухав і бачив – дерева, листки, кольори, ти бачив осінь – і милувався нею разом із Надією.

-Чудова осінь цього року, — сказав зачаровано.

З цієї осені все почалося…
Перейти к голосованию

Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри»

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (оценок ещё нет)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


1 комментарий

  1. Я:

    Физическая слепота заставляет заглянуть внутрь себя……

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


1 + 8 =