Мово моя веселкова
«Мово моя веселкова»
Мово моя веселкова,
Матінко рідна моя,
Скрипко моя яворова,
Пісня дзвінка солов’я.
Ніжна вербовая гілка
Тихо тобою шумить
І калинова сопілка
Пісню твою гомонить.
Клекіт вгорі журавлиний,
Що в піднебессі луна.
Ніжна,струнка тополина,
Що серед поля одна —
Все по-вкраїнськи говорить,
Все гомонить і співа.
Рідна Шевченкова мово,
Ти в цілім світі одна!
Мово українського народу,
Ти неповторна і своя.
В тобі гримлять громи в негоду,
І чути стогони Дністра.
На своїй природній мові
І струмочки гомонять.
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Смутні ранні роси,
Капаючи з трав,
Шепочуть про козака,
Що дівчиноньці співав.
Українська мово,
Вільна і чудова,
Ти пройшла
Крізь тернові тяжкії віки!
Твоїй силі завдяки
Не схиливсь народ, бо знає,
Що ніхто нас не зламає.
Дужий той,
Хто любить свою мову —
Мелодійну, чарівну.
Рідна мово українська —
Ти найцінніше незамінне
Народне джерело.
Ти єднаєш між собою
Те, що буде й те, що вже було.
Мова — засіб спілкування
І культури сподівання,
Людського досвіду впорядкування
Й чогось цікавого пізнання.
У нашій мові українській
Дуже багато пестливих слів,
Тож нехай лунає ніжно
Українській, заворожуючий душу, спів.
Рідна мова українська,
Мов ромашка зацвіла,
Кожну розуму-пелюстку
Українцям віддала.
Щоб всі люди пам’ятали-
Україна в нас одна!
Мова наша калинова,
Горда й вічна молода.
Тож давайте шанувати
Українську мову всі!
І плекать її, любити,
Так, як пісню солов’ї.
Хай ніколи не згасає
Віра в себе, в свій народ,
Щоб на милій Україні
Зроду не було незгод!
комментарии