Чомка. Казка для маленьких

Чомка  – малюк, пухнастий та вологий. Вологий — бо він живе у озері Чеха. Він дуже добрий та веселий малюк. Його тато теж вологий та пухнастий. І в нього великі чорні вуса. А у Чомки — малі. Вони з татом – озерні видри. І кожне літо вони з татом гуляють по місту Суми. Вилізають з озера на пісок, струшують свої вологі шубки, вичісують їх лапками. А потім вже йдуть на прогулянку по місту. Чомка дуже любить гуляти з татом. Тато все-все знає.

Ось Чомка гуляє містом і бачить назву на будиночку: «Аптека». І запитує:

—          Татусю, а що таке «Аптека»?

Тато і відповідає:

—          Аптека, це такий невеличкий острів, де багато ліків.

—          А що таке ліки? – запитує Чомка.

—          Це такі пігулки, які лікують усілякі хвороби.

—          А що таке хвороба?

—          Хвороба – це неприємність. То у голові щось свербить. То у носі. То у животі.

А як проковтнути пігулку з «Аптеки», то всі хвороби вмить зникають.

Чомка так здивувався, що  навіть ворухнув вусами :

—          Татусю, а чому ти ніколи не давав мені пігулки?

—          Синку,  я не давав тобі пігулки, бо ти ніколи не хворів.

—          Татусю, я так хочу пігулки!

—          Чомка, ти ж не хворий!

А Чомка наполягав:

—          Хочу, хочу пігулки!

Батько вирішив завітати до «Аптеки». Як зрадів Чомка!

В «Аптеці» продавець в білому халаті звернувся до татуся:

— Що ви бажаєте, шановні?

Чомка став кашляти, сопіти носом. І так заходився, що аптекар занепокоївся:

—          І давно ти, малюк, захворів?

—          Щойно! У горлі свербить, так свербить!

Аптекар і каже татусю:

—          Рекомендую вам трав’яний сироп від кашлю.

Тато похитав головою:

—          Чомка, ти насправді захворів?

—          Так, — каже Чомка. – Я сьогодні дуже довго плавав в озері.

Аптекар подивися докірливо на тата:

—          Як же ви, шановний, таке допустили? За малюками треба ретельно доглядати. І купатись улітку можна не більше кількох хвилин. Бо вода у озері дуже холодна.

Чомка випив солоденький сироп і забажав лікуватись далі.   Тоді він, як побачив другу «Аптеку», знову зойкнув:

—          Ой, тату, голова болить!

Тато зайшов до «Аптеки» і купив пігулки від голови. Чомка ковтнув солоденьку пігулку. І  вирішив надалі ще хворіти і лікуватись. Ось Чомка нібито посковзнувся і впав.

—          Тату, ой, ой, болить лапка.

Тато біжить  до  третьої «Аптеки» й купує бинти та милиці. Чомка радіє: він хворий.

Приходять вони додому. Мама  бачить Чомку на милицях і питає:

—          Синку, що трапилось? Що з тобою?

—          Ой, мамо, — жалібно говорить Чомка. – Все болить: голова, горло, лапка.

—          Так, зрозуміло, — сказала мама. –  Будемо тебе лікувати. А ну стрибай у воду і пливи аж на той бік озера.

—          Ні, не буду, — каже Чомка. – Я хворий. У мене є пігулки для лікування. Якщо не хочеш хворіти, — сказала мама,  – то сміливо плигай у воду і пливи. Ти ж живеш у воді.

Чомка зрозумів, що мама здогадалась про його хитрощі. І плигнув у озеро. Як весело він занурювався у воду, як  справно плив.  Більше  малюк Чомка ніколи не хворів.

Автор:

Елена Чернова

г. Сумы

 

---

---