Галина Олійник (Галатея). Є у зозулі ку-ку

кукушкаЄ на світі безліч птахів, всі вони різноманітного забарвлення, розміру і мають дивовижні, несхожі один на один голоси. Всі птахи в’ють гнізда хто у траві, хто на гіллі, хто в норах, а хто в дуплі. З приходом весни все птаство піклується продовженням свого пташиного роду – несуть яєчка і висиджують пташенят, окрім зозулі. Свої яєчка вона підкидає в чужі гнізда і пташенят висиджують і викохують інші пташки. Так воно повелося.

Колись давно на весні одна молода зозуля знесла сім чудових яєчок і вмостилася в своєму затишному гніздечку їх висиджувати.

Повз того дерева на якому знаходилося зозулине гніздо йшов мисливець з собакою. Вгледівши лисицю мисливський пес загавкав як несамовитий і злякав зозулю так, що вона забула свою звичну пісню. Вимовивши з переляку лише ку-ку, підвелася вона з свого гнізда і сама не знаючи куди полетіла лісом, подалі від мисливця і його пса.

Їй дуже хотілося розповісти своєю милозвучною зозулиною піснею, про те як вона налякана, але замість пісні виходило ку-ку, ку-ку, ку-ку.

Зозуля не могла зрозуміти, чому ж їй не вдається заспівати. Стривожена кружляла вона над пухнастими сосновими кронами, а коли втомилась сіла на гілку перепочити.

Тієї години до лісу прийшов по дрова один старий дід. Назбирав в’язку дров і перш як нести додому — сів під сосною на колоді, бо притомивсь. Сидить і каже:

— Ой, старий я. Так багато мені років, мабуть помру. Скільки ж ще жити?

Почула зозуля дідові слова, шкода їй стало, що він думає про смерть, а навколо весна, все буяє, цвіте… Щоб хоч якось втішити старого стала вона кувати:

— Ку-ку, ку-ку, ку-ку…

Так довго кувала зозуля, що дід втомився й рахувати. Підвівся він, взяв на плечі дрова та й пішов додому, як молодий, радіючи тому, що багато життєвих літ накувала йому зозуля. Ось так врятувала зозуля діда від смерті.

Частенько бачила вона, як старий приходив до лісу по дрова, по ягоди і гриби. З тих пір дід довго прожив, а тоді таки помер, трохи не доживши до двохсот літ. Зозуля втішалася своїм життєдайним ку-ку і кувала: ку-ку, ку-ку, ку-ку.

А яєчка ті, що починала висиджувати порозносила до гнізд інших птахів.

Інша в неї місія, вирішила зозуля і з того часу всім на світі віщує роки.

Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри» 2015

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (6 голос, оценка: 3,83 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


комментариев 6

  1. Лєший:

    Як вариант нетревіального фіналу можна було б щоб дід повірив зозулі і пішов жити як молодий. Весь вечір би гуляв , пив горілку, співав, танцював. А вранці помер би молодий і щасливий, не прокилаючись у обіймах якоїсь красуні)

  2. Миросозерцатель:

    Какие-то у нас понятия о счастье…… напиться, нагуляться, натрахаться….. Неужели это все, что есть в жизни хорошего?

    • Ира Проценко:

      ну почему… перед этим можно начитаться и наслушаться классики, оттанцевать менуэт…
      А Леший, интересно, предположил, какая утром реакция будет у красуни на труп?
      Эпилогом притчи

    • Лєший:

      Ку-ку и мёртвые с косами )))

  3. Иван:

    Подобаеться. Цікаве оповідання для дітей і дорослих.

  4. земной:

    дуже цiкаве и захоплюече оповiдання,менi подобаеться.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


3 + 5 =