Дина Хвостик (Діна Динамо). Що я тут роблю, Мурко, кицю моя муркотлива?

боец, раненый в руку гладит котаЩо я тут роблю, Мурко, кицю моя муркотлива? Не знаєш? Звісно, звідкіля тобі, подруго, знати… Я й сам не знаю… Кордон, Батьківщина, захищати, ха- ха –ха…Бачиш, трохи ранений, та краще дірка в руці, аніж у серці…

От Віталіку не пощастило, ще вчора разом калаші чистили, а сьогодні.. Ха – ха – ха, Мурко, він все говорив, що як закінчиться війна, то обов’язково візьме мене кумом, нап’ємося… вихвалятимемося шрамами перед Михайликом, а сина неодмінно хотів назвати Михайликом, на честь прадіда…

Ох, кицю – кицюню, є такі рани, які не загояться… Чуєш, знов якесь падло стріляє, сука… Свої ж у своїх стріляють… Курити будеш? Не палиш, кажеш? Молодець! Я оце теж не палю, воно само собою, знаєш, буває скрутить біля серця, а тече з очей, тоді цигарку, оп, затягнувся, і відпускає…

Коли мене вб’ють, я хочу стати котом, тоді прибіжу додому, вмощуся до Катьки на коліна і муркотітиму, отак, як ти зара, а вона мене пеститиме, до грудей притисне і заплаче… Впізнає…

Такого котяру, як я, ха-ха, важко забути, Мурко! Важко…а де на світі легко? Мабуть, там, де душа літатиме, та туди ще зарано…

Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри» 2015

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (11 голос, оценка: 4,55 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


2 + 2 =