Іван Житник (Ян Весняний). Мамо, не журіться… Я ще повернусь…
Вона через привокзальну площу повільно йде до залізничної станції. Йде не поспішаючи, інколи кидає скупі погляди на пасажирів, які обганяють її прямуючи до вокзалу… Ні з ким не перемовляється, занурившись сама в себе. До...
комментарии