Де ти, Вітуню?
За вікном – небесна блакить і біла хмарка-лебідка. А може то не хмарка, а душа Прокопа? Дивиться на землю й запитує: «Як живеш без мене, Улянко? А чи не всохла та вишня, що ми...
За вікном – небесна блакить і біла хмарка-лебідка. А може то не хмарка, а душа Прокопа? Дивиться на землю й запитує: «Як живеш без мене, Улянко? А чи не всохла та вишня, що ми...
У розчинене вікно влетів вітерець, гойднув фіранку й зашелестів біля самого вуха: -Спиш? -Ні. -Чому? -Не спиться. -Може ти згадуєш стежки несходжені, ранки рожеві, квіти незірвані? Признайся ж, згадуєш? Опускаються важкі повіки, схиляється в...
комментарии