Виктория Кравченко (Тория Брут). Мушка

Номинация «Каштанка»

высокая траваСело Котовка. Літо. Здається, мені виповнилося п’ять років. Бачу, йде дід Гриша… Прийшов до мене, показує на карман і витягує… маленьку собачку… і кинув в сіно до Жучка.

Вони лежали в сараї, як тоді називали, баби Соньки, собачка була вся в листочках, прутиках, ображено сопіла і ледве не плакала. Це моя улюблениця, і назвала я її Мушкою. Дід сказав, що вона від Васіча і коли називав хтось на неї «Васіч», то Мушка вперто гарчала, виказуючи своє незадоволення.

Бабуся Валентина ще говорила, що навіщо дідусь її взяв, — буде кожного року цуциків приводити. Хоча власних дітей у Мушки довго не було, вона все одно була дуже хорошою собачкою.

Сама Мушка була гарною біло-чорною довгошерстою собачкою, дуже вірною і покладистою. При мені вона навіть дозволяла, щоб її хтось з чужих гладив. Вона клала на травичку лапи, опускала на них свою волохату мордочку, з ґудзиком носиком, вологим і чорним, з темними бровами, розумними коричневими очима. Мушка була моєю вірною подружкою, це моя найкраща собачка мого дитинства, я з великою лагідністю про неї згадую.

Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри»

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (4 голос, оценка: 4,75 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


6 + 9 =