Батьківщина (Україну-неньку я кохаю дуже…)
«Батьківщина»
Україну-неньку я кохаю дуже.
Напевно, як ніхто у світі, друже.
Люблю її спів пташиний зранку,
Так привчили його слухать мене ще змалку.
На цій сонячній землі ріс я, підростав,
На цій землі «мама» я вперше сказав.
Люблю, бо тут я родився й живу,
Усім в добрім ділі завжди поможу.
Моя ненько Україна, я тебе кохаю!
В світі кращої країни я не відшукаю,
Люблю твої степи широкополі,
Люблю зустрічати стада на роздоллі.
Мерехтять росою світанки,
З піснею пташиною прокидаюся зранку.
Вітерець у полі, трави гомонять.
А роки не йдуть, а роки летять.
Чорне море, жовте поле, високі Карпати…..
Чи я зможу в іншім краї ось так розквітати?
Вип`ю чистої водички і спаде утома,
В цьому краї відчуваю себе як удома.
Добрі люди гарним словом завжди привітають,
Підтримають, допоможуть, в гості завітають,
І озветься моє серце піснею народу,
Що цінує понад усе правду і свободу!
(2 голос, оценка: 3,50 из 5)
Загрузка...
комментарии