Моя мила ненька — Україна
«Моя мила ненька — Україна»
Є таки країна – зветься Україна. Поглянь на карту світу і там ти побачиш Україну. Немов на зоряному небі, ти бачиш мільйони зірок. Одні – великі та яскраві, інші – менші. Вони приваблюють людей своїм загадковим світлом. Але є на небі зірочка, до якої я з радістю лечу, — це моя Батьківщина, моя рідна Україна!
Тут я народилася, тут живуть мої найближчі і найрідніші люди. Тут я прийшла до школи й перша вчителька повела мене в країну знань, де навчала мене любити та пишатися своєю Вітчизною.
Я пізнаю все більше і більше мою милу неньку – Україну. Влітку зачаровує мене заквітчане поле, ці пишні лани, на яких колоситься пшениця. Милують око шати зелених лісів. Щоранку вітаюсь із лагідним сонцем. А веселка після грибного дощу для мене – найкрасивіша, бо вона така яскрава, така якась замріяно усміхнена.
Подарувала мила Флора Україні чарівні простори, в блискітках роси. Ростуть дуби могутні, ялини стрункі, сосни пишні, ясени гнучкі, клени яскраво-зелені, верби і тополі поважні, липи розлогі, берести гарні. А найкращі дерева – берізки, незабутні подруги весни. Волошка синя в житі бродить, а в лісі на полянах ховаються дзвіночки. В лісах є папороть красива, що, говорять, на свято Купала в північ цвіте. Зустріти можна ніжну конвалію, замріяну ромашку і безліч інших дивовижних квіточок. Чого тільки немає на нашій Україні!
Щоб відчути та побачити всю цю красу, треба помандрувати по Україні, познайомитися з усіма дарунками Флори, помилуватися ними протягом всіх пір року.
Повертаючись з далеких і довгих подорожей, я помітила, що небо в моєму краю найкрасивіше, сонце найяскравіше і дихається тут найлегше. І я розумію, чому люди беруть з собою жменьку рідної землі, коли від’їжджають на чужину.
Коли я виросту, то всі свої сили і здібності віддам тобі, моя Батьківщино!
(6 голос, оценка: 4,67 из 5)
Загрузка...
комментария 3