Музика Чайковського в перекладенні на мову живопису (+фото)

Автор: Надежда Юрченко · 12.11.2015

Г.П. Світлицький «П.І. Чайковський в Україні»

«…Його образ я зберіг на все своє життя…»

Постать П.І. Чайковського у творчості Г.П. Світлицького

Серед творів видатних українських художників І половини ХХ століття в Сумському художньому музеї зберігаються вісім картин Григорія Петровича Світлицького (1872-1948), одна з яких є жанровий портрет «П.І. Чайковський в Україні» (1947).

Петро Ілліч неодноразово відвідував Україну, серед яких були й Вінниччина (Браїлів), Черкащина (Кам’янка) та Сумщина (Низи, Тростянець). Знайомство композитора з Слобожанщиною відбулось в 1864 у маєтку Голіциних в Тростянці. Пізніше, у 1870-х роках, він відвідав Низи на запрошення Кондратьєвих – господарів садиби. Сумщина надихала його на творчість, тут він написав увертюру до свого першого симфонічного твору — драми О. Островського «Гроза», працював над оперою: «Коваль Вакула» («Черевички»), «Опричник», Другою та Третьою симфоніями, створив кілька фортеп’яних романсів та п’єс.

Г.П. Світлицький «Авторортрет»

З Україною пов’язують його родові коріння. Дід Федір Чайко походив з давнього українського козачого роду. Тому Чайковський був добре обізнаний з українським фольклором, писав «геніальні музичні твори під генетичним впливом своїх козацьких коренів, у яких відбита краса та велич української душі, героїчна та драматична історія великого народу».

Полотно Світлицького з зображенням композитора на тлі осіннього пейзажу (170,5х120), написане на замовлення Сумського художнього музею як другий варіант картини і придбано у художника в березні 1948 року, перший – зберігається у Національному художньому музеї в м. Києві.

Г.П. Світлицький — перший народний художник УРСР (1946), за освітою живописець, музикант та композитор. Народився в бідній родині музиканта валторніста Київського оперного театру, де було ще одинадцять дітей. З ранніх літ хлопчика полонив чудовий світ мистецтва.

Г.П. Світлицький «Місячна ніч»

У чотири роки майбутній художник починає вчитися гри на скрипці, а пізніше й сам пише музику. Його перші музичні твори були надруковані, а окремі романси і композиції для скрипки з оркестром виконувалися на концертах.

Між тим батько вирішив віддати сина у рисувальну школу М. Мурашка, після закінчення якої майбутній художник навчався у петербурзькій Академії мистецтв у І.Рєпіна та М.Кузнецова. У 1900 Світлицькому було присвоєно звання художника-живописця. Майже вісімнадцять років він працював у мозаїчних майстернях при Академії мистецтв. Великий вплив на художника мала творчість А. Куїнджі. Він також брав участь в розписах Ісакіївського собору, за що отримав почесний дворянський титул від імператора Миколи ІІ. До 1918 р. експонував свої роботи на виставках Товариства пересувних художніх виставок.

Г.П. Світлицький «Ніч над селом»

З 1919 року живописець живе і працює в Києві, вступає до Асоціації художників Червоної України (із 1929), викладає у Київському художньому інституті, а з 1947 – професор. Наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. ім’я Г. П. Світлицького займає провідне місце серед діячів культури, представляє покоління майстрів образотворчого мистецтва, талант яких розвився під впливом культури України та Росії, автор багатьох жанрових творів, ліричних пейзажів, натюрмортів та портретів, розписував храми. Крім великої художньої спадщини, яка зберігається у музеях України та Росії, в наукових архівних фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України залишились спогади митця.

Г.П. Світлицький «Глибока ніч»

Обдарований живописець і музикант, Світлицький, творчість якого безумовно, навіяна музичними враженнями, мав внутрішній зв’язок з музикою, що супроводжувала художника впродовж усього його життя.

Так, у «Записках из автобиографии» він пише про себе: «З шести років почав навчатись музиці, до якої, як й до живопису, мав однаковий потяг», а далі: «Поряд з зайняттями живопису йшла і музика. У п’ятнадцять років я був вже готовим оркестровим музикантом. Приймаючи участь у симфонічних концертах, я міг заробляти собі на хліб. Наскільки мати бажала, щоб я був музикантом, настільки батько був проти. Непроти музики, яку він шанував, а против ремесла музиканта, який не творить, а виконує створене іншими».

Г.П. Світлицький «Рожевий дім»

Його картини часто мають і відповідні назви, пов’язані з музикою – «Мелодія», «Ноктюрн», «Місячна соната», «Музиканти», вони виконані з майстерністю тонально-світлових контрастів, з визначенням особливого ставлення художника до музики.

Крім того, в історію українського образотворчого мистецтва Г. Світлицький увійшов і як автор ліричного пейзажу.

Г.П. Світлицький «У полі» 1907

Від природи Григорій Петрович художник-пейзажист, тому його творчість починається саме з цього жанру: «Мене охоплювала часто журба, але журба якась особлива, пройнята співучою, красивою мелодією. В осінньому шелесті листя я чув особливу мелодію». Так зародилася одна з ранніх картин художника – «Листя шелестить», придбана з міжнародної виставки 1904 року в Сан-Лу музеєм міста Сан-Франціско (США).

Серед пір року він надавав перевагу осені. Саме осінні присмерки та місячні ночі стають основним лейтмотивом його творчості протягом усього життя.

Художник успадкував традиції реалістичного живопису передвижників.

Г.П. Світлицький «Хлопчик в червоній сорочці»1901

Він проводить багато часу у штудіях на природі, спостерігаючи за природніми станами, переданими у соковитих літніх та осінніх етюдах,

частина яких зберігається в сумському музеї: «Хлопчик в червоній сорочці», «У полі», «Свіжі луки», «Осінній пейзаж», написаних на Київщині, під час літніх відпусток.

У радянський період, серед інших, творчість митця позначена роботою над полотном «П.І. Чайковський в Україні», до якого Світлицький підійшов із великим досвідом живописця. Над образом Чайковського митець почав працювати ще у 1935 р., а після війни, він продовжив роботу, створивши два варіанти (у Сумському музеї, під підписом художника стоїть дата 1947). Сидячи на лавці, підперши голову рукою, Петро Ілліч замислився, вслухаючись в українську природу із зрозумілими лише йому чарівними звуками мелодії, які створює цей осінній день.

Г.П. Світлицький «П.І. Чайковський в Україні»

Високий професіоналізм художника відбився у полотнах двох форматів та різними за тональностями – горизонтальному, у теплій гамі осінніх кольорів, та вертикальному, що підкреслює урочистість, і більш холодному, з переважанням блакитно-вохристих тонів та передачею повітряної перспективи з високим небом.

Якщо у першому варіанті підкреслено широта і краса епічної панорами природи дальньої перспективи з лейтмотивом молодих берізок, розташованих купками ліворуч від постаті, в якій відчувається камерність портретованого, то у другому полотні, останнє поступається високому духу і величі композитора. Вертикальна композиція передає красиву, розлогу крону дерева з рідким листям на гілках, що ніби нотами розчиняються і зливаються у повітрі, утворюючи сакральну затишність. В цьому мотиві відчувається особлива музична гармонія навколо постаті Чайковського. В першому відбито денний, спокійний стан, у другому – вранішній.

Описуючи твір він говорить: «У своїй картині, де Чайковський в оточенні осіннього пейзажу сидить на лаві, вслухаючись у шелест листя, створюючи, можливо, ту же осінню пісню, я хотів передати образ великої і геніальної людини, творця дивної краси чаруючих мелодій».

Г.П. Світлицький «В очікуванні потяга»

До написання своїх моделей митець завжди ретельно вибирав оточуючий пейзажний простір. Полюбляючи природу, він одночасно любить людину, як господаря, віддаючи їй почесне місце, підкреслюючи композиційно та кольором: це середовище, в якому існує зображена людина, своєрідний емоційний камертон настрою героя.

У спогадах, наповнених дитячими враженнями від постаті композитора, художник також пригадував, як під час репетиції «Євгенія Онєгіна» Петро Ілліч поцілував його батька за майстерно виконане соло в листі Тетяни, поряд з яким стояв він, Григорій, і плакав від радощів за увагу до свого батька. «Його образ я зберіг на все життя…можливо це буде кращий твір зі всіх написаних протягом всього мого життя».

Г.П. Світлицький «Повернення демобілізованого»1948

А про музику у своїх спогадах художник пише: «Кожний окремий тон в картині відповідає окремому звуку оркестрового інструменту. В поєднанні гармонійних фарб, як і в гармонії звуків, складається мелодія або симфонія, що пише твір. Так, наприклад, в першій симфонії «Зимові мрії» Чайковський зображає зимовий пейзаж безмежного поля, по якому йдуть коні, що везуть на санях подорожнього, який заглибився у свої мрії». До речі, саме подібний мотив відтворений й у великій панорамній картині «Повернення демобілізованого» з багатоманітною кольоровою гамою білих відтінків снігу, зберігається у сумському музеї, написаної взимку 1948 р., того року, коли влітку не стало й самого митця.

Г.П. Світлицький «Квітучий сад» 1917

А ще у спогадах про Чайковського йдеться: «Полюбляю я музику Баха, Мендельсона, Бетховена, Грига, але Чайковський сприймається мною особливо, він, як ніхто, своїми почуттями, висловленими звуками, хвилюють і пробуджують у мене почуття особливої неосяжної краси, якою насичена природа. Впливи музики, і особливо музики Чайковського, відбито у всіх моїх творах», «…назву картини мені легше зіграти, ніж передати словами.

Звуки і фарби, фарби і звуки, все це так пов’язано одне з іншим, що сперечатися про це не варто.

Г.П. Світлицький «Берізки»1940

Це я кажу особисто про свої роботи, у більшості мої етюди та картини основній масі людей не зрозумілі. В них нема оповідання, чи белетристики, вони побудовані виключно на особистих хвилюваннях, тому відчути їх може тільки споріднена мені натура». Так був увічнений образ російського композитора П.І. Чайковського під час перебування в Україні, який увійшов до золотої скарбниці вітчизняного образотворчого мистецтва, а спогади, як епістолярне надбання Г.П. Світлицького, залишили світлі думки та яскраві сторінки з життя художника.