<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>театр &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/tag/teatr-2/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Wed, 26 Nov 2025 18:21:03 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>театр &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Михаил Щепкин и его театр</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/66978</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/66978#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 09 Aug 2025 07:51:09 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Культурный остров]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[Михаил Щепкин]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=66978</guid>

					<description><![CDATA[Михаил Семёнович Щепкин считается великим актёром-реформатором. До него синонимический ряд к слову «актёр» составляли: «шут», «лицедей», «комедиант», «скоморох»…  А после Щепкина актёр стал художником и творцом духовных ценностей наравне с музыкантом, живописцем и литератором.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Михаил Семёнович Щепкин считается великим актёром-реформатором.</h2>
<p>До него синонимический ряд к слову «актёр» составляли: «шут», «лицедей», «комедиант», «скоморох»…  А после Щепкина актёр стал художником и творцом духовных ценностей наравне с музыкантом, живописцем и литератором.</p>
<div id="attachment_66982" style="width: 387px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/images-1.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-66982" class="wp-image-66982 " title="Михаил Щепкин в роли Репейкина " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/images-1.jpg" alt="Михаил Щепкин " width="377" height="488" /></a><p id="caption-attachment-66982" class="wp-caption-text">Михаил Щепкин в роли Репейкина в водевиле А.И.Писарева &#171;Хлопотун, или Дело мастера боится&#187; 1826 год</p></div>
<p>Вот один из знаменитых щепкинских афоризмов:</p>
<blockquote><p>«Театр для актера – храм. Это его святилище! Твоя жизнь, твоя честь – все принадлежит бесповоротно сцене, которой ты отдал себя. Твоя судьба зависит от этих подмостков. Относись с уважением к этому храму и заставь уважать его других, священнодействуй или убирайся вон».</p></blockquote>
<p>Михаил Щепкин родился в 1788 году и ушёл с подмостков земных театров в 1863-м. Мы не видели великого актёра на сцене и можем судить о его театральных достижениях и роли в искусстве только по отзывам современников.</p>
<p>Зато мы видели как «священнодействуют» выпускники «Щепки» &#8212; Высшего театрального училища имени Щепкина: Олег Даль, Рина Зеленая, Юрий Соломин, Станислав Любшин, <a href="https://creativpodiya.com/posts/6514" target="_blank" rel="noopener">Инна Чурикова</a>, Олег Меньшиков…</p>
<p><strong>Краткая история театра в Российской империи</strong></p>
<p>Первым отечественным драматургом и режиссёром Руси считается <a href="https://creativpodiya.com/posts/12629" target="_blank" rel="noopener">Симеон Полоцкий</a>. Он родился в 1629 году, через 13 лет после того, как завершил свой жизненный путь бессмертный Шекспир. Полоцкий был выходцем из украино-белорусской части Великого княжества Литовского, которое испытывало западноевропейское культурное влияние гораздо сильнее, чем, на тот момент, дремучая Московия.</p>
<p>Тогдашний самодержец Всея Руси Алексей Михайлович в душе был большим шалуном, идею театра принял и сам с удовольствием посещал спектакли. Правда, на всякий случай после завершения просмотра зрители отправлялись в баню, дабы смыть возможные грехи. А женщинам вообще можно было только подсматривать за действом через щёлочку.</p>
<p>По примеру царя театры стали заводить у себя дома бояре, а когда в Европе проведали о новой российской забаве, в края «медведей и балалаек» хлынули на гастроли западные антрепризы.</p>
<p>Первый стационарный театр в Российской империи возник только в 1750 году в Ярославле. Его создатель &#8212; купец, актёр и режиссёр Фёдор Волков. В 1752 году императрица Елизавета Петровна перевела труппу Волкова в Петербург.</p>
<p>30 августа 1756 года был основан «Русский для представления трагедий и комедий театр» под руководством драматурга Александра Сумарокова. С него началось создание системы Императорских театров России. Тогда же Высочайшим повелением Фёдор Волков был назначен «первым русским актёром».</p>
<p>В оперных театрах елизаветинских времён певали знаменитейшие <a href="https://creativpodiya.com/posts/8861" target="_blank" rel="noopener">Максим Березовский</a> и <a href="https://creativpodiya.com/posts/8797" target="_blank" rel="noopener">Дмитрий Бортнянский</a>, выходцы из города Глухова, где в 1751 году при дворе последнего Гетмана Всея Малой Руси Кирилла Разумовского возник первый в Украине театр.</p>
<p>Затем открылось несколько стационарных театров: в Харькове (1789), Киеве и Одессе (1803) и Полтаве (1810). В Харькове и Полтаве впервые взошла звезда ещё крепостного актёра Михаила Щепкина.</p>
<p>В 20-е годы XIX века в Москве появились Большой (для оперы и балета) и Малый (для драматических постановок) театры. Одной из главных звёзд Малого театра, вместе с блестящим Павлом Мочаловым, стал Михаил Щепкин.</p>
<p><strong>Князь Репнин-Волконский</strong></p>
<p>Говоря о судьбе Михаила Щепкина, нельзя пройти мимо князя Николая Репнина. В период с 1816-го по 1834-й годы князь был губернатором Малороссийской губернии, в которую включались территории нынешней Слобожанщины.</p>
<p>Генерал, герой наполеоновских войн, в авангарде русской армии в 1813 году вошедший в Берлин (и тогда входили), князь Репнин много сделал для культурного развития вверенного ему края. В частности, в Полтаве был организован кадетский корпус и &#8212; при особом попечительстве супруги губернатора &#8212; институт благородных девиц.</p>
<p>Женат генерал-губернатор был на Варваре Алексеевне Разумовской &#8212; внучке Кирилла Разумовского и наследнице огромного состояния. Среди их многочисленных детей отметим Варвару Репнину-Волконскую, которая была влюблена в Тараса Шевченко и активно хлопотала о его освобождении. Шевченко дружил с Репниными и бывал у них в гостях.</p>
<div id="attachment_66988" style="width: 161px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/Варвара_Николаевна_Репнина-Волконская_р._19_июль_1809_ум._27_ноябрь_1891.jpg"><img decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-66988" class="wp-image-66988 size-full" title="Варвара Николаевна Репнина-Волконская" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/Варвара_Николаевна_Репнина-Волконская_р._19_июль_1809_ум._27_ноябрь_1891.jpg" alt="Варвара Николаевна Репнина-Волконская" width="151" height="292" /></a><p id="caption-attachment-66988" class="wp-caption-text">Варвара Николаевна Репнина-Волконская</p></div>
<p>В 1818 году князь увидел спектакль Полтавского вольного театра, где блистал крепостной актёр Михаил Щепкин. Тогда же у сановитого чиновника возникла идея выкупить Щепкина из крепостной зависимости. Для сбора средств было организовано театральное представление и «сам», при всех регалиях, ходил собирать деньги (по другим сведениями это делал брат губернатора, будущий декабрист Сергей Волконский, тоже генерал).  В любом случае генералу было сложно отказать.</p>
<p>Но собранной суммы всё равно не хватило. Требовалось 10000 рублей, а собрали чуть больше 70000. Недостающие средства инициатор выкупа добавил из личных. Надо сказать, что, судя по финансовому отчёту, не все участники сборов поступали сознательно, некоторые пытались передать вместо реальных денег расписки на безнадёжные карточные долги.</p>
<p>В результате благотворительной акции Щепкин стал… крепостным князя  Репнина. «Отпускная» оказалась «купчей», а свободу актёр получил только в ноябре 1821 года. И то лишь для себя, жены и двух дочерей. За остальных четверых детей и мать (отец уже умер) князь-благодетель просил по 1000 рублей.</p>
<p>Официальной причиной столь долгой задержки с освобождением Щепкина считается нежелание Николая Репнина расставаться с полюбившимся актёром – главной звездой Полтавского вольного театра, опекуном которого был князь.</p>
<p>В марте 1822 года Щепкин играл в спектакле «Опыт искусства» на Ильинской ярмарке в Ромнах, городе славных театральных и музыкальных традиций, подарившем миру такие имена, как <a href="https://creativpodiya.com/posts/63978" target="_blank" rel="noopener">Иван Кавалеридзе</a>,<a href="https://creativpodiya.com/posts/8240" target="_blank" rel="noopener"> Исаак Шварц</a> и <a href="https://creativpodiya.com/posts/64025" target="_blank" rel="noopener">Степан Шкурат</a>. Там игру актёра увидел Василий Иванович Головин, драматург и чиновник Конторы Имперских театров. Его восторженный отзыв в итоге определил приглашение Щепкина на работу в Москву. Впереди был Малый театр и всероссийская слава.</p>
<p><strong>Удачное вложение капитала</strong></p>
<p>Изначально хозяином крепостного Михаила Щепкина был граф Волкенштейн. Обратив внимание на недюжинные способности малолетнего Михаила, граф обеспечил ему прекрасное по тем временам образование. В гимназии крепостной по закону учиться не мог, но народное училище окончил. После чего граф некоторое время подержал Мишу в лакеях, а потом милостиво отпустил актёрствовать сначала в Курск, а потом в Харьков и Полтаву. И, в конце концов, заработал на этом предприятии 10 000 рублей.</p>
<p>В те времена, обычные крепостные шли от 40 рублей, если оптом, до 400  в розницу. Умельцы вроде поваров или парикмахеров стоили до 1000. Больше всего, как и сегодня, ценились мужики, склонные к торговле. За такого и 25 000 могли дать. А великий актёр пошёл за 10 000…  Причём некоторые источники утверждают, что в процессе торга с князем граф снизил цену до 8 000 рублей.</p>
<p>Кстати, Тараса Шевченко выкупили у помещика Энгельгардта всего за 2500 рублей. Ой, продешевил помещик…</p>
<p><strong>Личные драматурги  Щепкина</strong></p>
<p>Михаил Щепкин начинал в период, когда кроме Сумарокова и Шаховского были уже Фонвизин, Грибоедов, но ещё не ставили Островского, не говоря уже про <a href="https://creativpodiya.com/posts/68838" target="_blank" rel="noopener">Чехова</a>.</p>
<p>Щепкин не только «пробил» к постановке острое грибоедовское «Горе от ума», но и прославился исполнением роли барина Фамусова.</p>
<div id="attachment_66986" style="width: 421px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/fam_17180308_b.jpg"><img decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-66986" class="wp-image-66986 " title="Михаил Щепкин в роли Фамусова" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/fam_17180308_b-300x219.jpg" alt="Михаил Щепкин в роли Фамусова" width="411" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/fam_17180308_b-300x219.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/fam_17180308_b.jpg 411w" sizes="(max-width: 411px) 100vw, 411px" /></a><p id="caption-attachment-66986" class="wp-caption-text">Михаил Щепкин в роли Фамусова</p></div>
<p>«Нет маленьких ролей, есть маленькие актёры», &#8212; говаривал Михаил Сергеевич и, если надо, брался даже за женские роли, как например Еремеевна в «Недоросле» Фонвизина. И всё же огромному таланту Щепкина было тесно в часто лубочных пьесах того времени.</p>
<p>Поэтому драматурги специально для него писали роли. Началось ещё в Полтаве, где театром руководил <a href="https://creativpodiya.com/posts/25477" target="_blank" rel="noopener">Иван Котляревский</a>, создавший для Щепкина знаменитых персонажей: Макогоненко в «Наталке-Полтавке» и Михайла Чупруна в спектакле «Москаль-чарівник». Щепкин играл эти роли до последних дней на украинском, чем немало способствовал популяризации мовы в имперских столицах и провинциях.</p>
<p>Уже в Москве Иван Тургеньев написал для Щепкина Кузовкина в «Нахлебнике» и Мошкина в «Холостяке». Виссарион Белинский создал пьесу «Пятидесятилетний дядюшка, или Странная болезнь». Для великого актёра занимались переводами иностранных пьес историк Тимофей Грановский и философ-революционер Александр Герцен.</p>
<p>Николай Васильевич Гоголь письменно просил Михаила Семёновича сыграть городничего Антона Антоновича Сквозник–Дмухановского в «Ревизоре», где Щепкин выступал и в качестве режиссёра. К слову, Гоголь был последним, о ком вспомнил  уже смертельно больной Щепкин перед уходом в мир иной…</p>
<p>В целом, процесс был взаимно полезным. После образов, созданных Щепкиным, в драматургии стало появляться всё больше «персонажей с психологией», а для сценического воплощения их понадобился совсем другой уровень актёрского мастерства.</p>
<p><strong>Внешность</strong></p>
<p>Рассказывают, что однажды будущая Народная артистка РСФСР и Герой Социалистического Труда, а тогда ещё совсем юная ученица Щепкина Гликерия Федотова после завершения спектакля вбежала за кулисы под овацию зала и увидела там своего мэтра-учителя, который сказал: «Слышишь, как тебе хлопают? Иди, раскланивайся. А знаешь, почему тебе аплодируют? Потому что у тебя мордашечка хорошая. А если бы я так сыграл, меня бы побили».</p>
<p>Михаил Щепкин не был писаным красавцем. Рост ниже среднего, плотный &#8212;  описание вроде как у Калягина или Леонова – великих мастеров сцены. Но в театре главное &#8212; энергетика актёра, уникальная грация движений, притягательность личности и правдивость создаваемого образа. И тут Михаил Семёнович был на коне. Его талант и харизма влекли к нему не только публику, но и весь цвет тогдашнего светского общества.</p>
<p><strong>Семья</strong></p>
<p>В отличие от беспутного в личной жизни Павла Молчанова, Михаил Щепкин был примерным семьянином, имел единственный брак с изрядным количеством детей и внуков. Супруга актёра, турчанка по происхождению, воспитанница супруги грузинского князя Салагова (Сологошвили), Елена Дмитриевна, выходила за крепостного Щепкина замуж в статусе вольной. То есть по любви. Кроме семьи, в доме хлебосольного Щепкина обитали многочисленные приживалки и престарелые актёры.</p>
<div id="attachment_66985" style="width: 417px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/images-2.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-66985" class="wp-image-66985 " title="Елена и Михаил Щепкины" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/images-2.jpg" alt="Супруги Щепкины" width="407" height="277" /></a><p id="caption-attachment-66985" class="wp-caption-text">Супруги Михаил Семёнович и Елена Дмитриевна Щепкины</p></div>
<p><strong>Круг общения</strong></p>
<p>Кроме уже названых литераторов, Щепкин дружил с Пушкиным, который за два месяца до своей фатальной дуэли буквально заставил Михаила Семёновича сесть за воспоминания. «Записки актёра Щепкина» стали настольной книгой многих поколений театральных деятелей. Название придумал сам Пушкин. Кстати, задиристый Александр Сергеевич однажды пытался вызвать на поединок и освободителя Щепкина князя Репнина, но Их Сиятельство вежливо угомонил солнце русской поэзии.</p>
<p>Несмотря на возрастную разницу в 26 лет Щепкин был большим приятелем Тараса Шевченко. Оба вышли из крепостных и поднялись до славных высот в творчестве, оба числили себя поклонниками таланта друг друга. Будучи проездом в Москве, поэт останавливался в доме актёра, Щепкин великолепно декламировал думы из «Кобзаря», а Шевченко посвятил Михаилу Семёновичу стихи «Пустка» и «Чигирин».</p>
<p>В целом, московский дом Щепкина слыл местом, где почитали за честь быть принятыми лучшие представители тогдашнего бомонда.</p>
<p><strong>Михаил Щепкин в Сумах</strong></p>
<p>Михаил Щепкин родился в Белгородском крае. И естественно, что его имя сегодня носит областной драматический театр в Белгороде. Но не только.</p>
<p>1 января 1939 года в Украине возникла новая область – Сумская. На северо-востоке она граничит с Белгородской. Кроме областного центра и ряда других городов, в Сумскую область вошли уже упомянутые выше Ромны и Глухов.</p>
<p>Но какой областной центр без своего театра? И тогда партией было принято решение перевести в Сумы музыкально–драматический театр из города Лубны соседней Полтавской области.</p>
<p>Театр в первые годы разместился в здании театра Корепанова. Был в Сумах такой антрепренер и предприниматель Дмитрий Митрофанович Корепанов, который в 1906 году изыскал финансирование и воздвиг шикарное театральное здание с поворачивающейся сценой, механически управляемым наклонным полом, прекрасной акустикой и чудным летним садом для фланирования пар в антракте. Зрительный зал вмещал до 500 человек. Целью было приглашать в Сумы столичных и зарубежных артистов и создать публике соответствующие условия, а не  &#171;отмыть средства&#187;, поэтому театральное помещение получилось отменным.</p>
<p>В него–то и заселился новый сумской театр. Его главный режиссер Домиан Иванович Козачковский после переезда предложил присвоить театру имя Щепкина.</p>
<p>Михаил Семёнович Щепкин при жизни бывал в Сумах. Но гораздо большее значение для культурной жизни города он оказал после появления театра его имени.</p>
<p>Теперь каждый раз, когда там ставится новый спектакль, звучит имя великого актёра. Театр в 1980 году переехал в более вместительное здание, со временем стал академическим и Национальным, в нём творила плеяда блестящих актёров. В наши дни театр проживает один из творческих подъёмов.</p>
<p>А рядом с театром на постаменте возвышается  скульптура его небесного покровителя Михаила Семёновича Щепкина.</p>
<div id="attachment_67053" style="width: 600px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/Памятник_Щепкину_Сумы.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-67053" class="size-full wp-image-67053" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/Памятник_Щепкину_Сумы.jpg" alt="Памятник М.С.Щепкину в Сумах возле театра" width="590" height="324" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/Памятник_Щепкину_Сумы.jpg 590w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/Памятник_Щепкину_Сумы-300x165.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 590px) 100vw, 590px" /></a><p id="caption-attachment-67053" class="wp-caption-text">Памятник М.С.Щепкину в Сумах</p></div>
<p>P.S. Данный материал написан в рамках презентации лауреатов арт-медиа проекта «Культурный остров», целью и смыслом которого является популяризация ярких творческих персоналий, тем или иным образом связанных с Сумщиной.</p>
<p><strong>Читайте о других творческих знаменитостях, связанных с Сумщиной, в разделе <a href="https://creativpodiya.com/posts/category/kulturnyj-ostrov">Культурный остров.</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/66978/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Сумах поставили виставу про ревнощі та (не) зраду</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/69508</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/69508#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 04 Feb 2024 09:15:47 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[вистава]]></category>
		<category><![CDATA[Дездемона]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[Отелло]]></category>
		<category><![CDATA[Суми]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[Театр для дітей та юнацтва]]></category>
		<category><![CDATA[Яго]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=69508</guid>

					<description><![CDATA[У репертуарі Сумського обласного академічного театру для дітей та юнацтва з’явилася п’єса «Яго. Історія зради». Режисер-постановник Ігор Азаров. Сценографія – Лариса Аполлонова. Художник з костюмів – Ольга Ледньова. Спектакль створений за мотивами п’єси Вільяма&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>У репертуарі Сумського обласного академічного театру для дітей та юнацтва з’явилася п’єса «Яго. Історія зради».</h2>
<p>Режисер-постановник Ігор Азаров. Сценографія – Лариса Аполлонова. Художник з костюмів – Ольга Ледньова. Спектакль створений за мотивами п’єси Вільяма Шекспіра «Отелло, венеціанський мавр» у перекладі Ірини Стешенко.</p>
<div id="attachment_69515" style="width: 610px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2024/02/Яго2а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-69515" class="wp-image-69515 size-full" title="«Яго. Історія зради»" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2024/02/Яго2а.jpg" alt="«Яго. Історія зради»" width="600" height="392" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2024/02/Яго2а.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2024/02/Яго2а-300x196.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a><p id="caption-attachment-69515" class="wp-caption-text">Фрагмент вистави «Яго. Історія зради»</p></div>
<p><strong>Театр ляльок</strong></p>
<p>Відомо, що у репертуарі сумського ТЮГу є вистави, де замість акторів грають ляльки. У даному випадку ситуація діаметрально протилежна. Тут актори грають ляльок.</p>
<p>Взагалі, з усього численного населення шекспірівської п’єси безпосередньо у дії беруть участь тільки троє – Яго (Іван Шестопал), Отелло (Артем Гапонець) та Дездемона (Олександра Зозуля).</p>
<p>Дездемона грає таку собі ляльку в руках долі – вона лише рухається, співає та чарує усіх своєї дівочою красою. А в цей час навколо її життя закручується та сама буремна інтрига, котра у підсумку доводить красуню до трагічного фіналу.</p>
<p>Отелло теж лялька, але вже за власною волею. Маніпулянт Яго знаходить в його розумі слабке місце, ту ниточку, за яку можна смикати і примушувати ревнивця робити все, що заманеться ляльководу. Так воно і виходить. Але і сам Яго не лише ляльковод.</p>
<p><strong>Ревнощі. Яго</strong></p>
<p>Яго веде за ниточку власна ницість. А він такий робить вигляд, що сам все вирішує і крутить долею. Хоча насправді не все так. Бо це в класичній п’єсі Шекспіра, котра, до речі, була створена ще до заснування Сум аж у 1604 році, діють персонажі одного плану і зокрема лиходій та інтриган Яго, котрий навіть не намагається приховати своєї злочинної суті.</p>
<p>У сучасного тюгівського Яго все не так. Він щосили хоче подобатися публіці – а вистава іде на малій сцені, де відстані між акторами та глядачами взагалі практично немає. Тож Яго навіть енергетично намагається підлещуватися до оточуючих, включно з Отелло (до пори, до часу). І взагалі, манерами та поведінкою нагадує одіозного кота Бегемота з відомого роману Булгакова, котрий, як відомо, був чарівно привабливим страховиськом.</p>
<p>Хоча за природою Яго &#8212; той же ж самий Отелло. Тільки його ревнощі спрямовані не на жінку, а на конкурента Кассіо. Тобто і він лялька в руках власної збоченої натури, яка підкоряє і примушує працювати на власні інтереси його, ніде правди діти, дійсно винахідливий розум.</p>
<div id="attachment_69517" style="width: 610px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2024/02/Яго9а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-69517" class="wp-image-69517 size-full" title="«Яго. Історія зради»" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2024/02/Яго9а.jpg" alt="«Яго. Історія зради»" width="600" height="395" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2024/02/Яго9а.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2024/02/Яго9а-300x198.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a><p id="caption-attachment-69517" class="wp-caption-text">Фрагмент вистави «Яго. Історія зради»</p></div>
<p><strong>Ревнощі.  Отелло </strong></p>
<p>«Вона його за муки покохала, а він її за співчуття до них». На жаль, як виявляється, Отелло кохає тільки себе. І Дездемону теж  любить як свою власність. Без самопожертви, але з жадібністю. Він споживач її кохання. Він обожнює дружину за її любов. І вбиває, коли доходить висновку, що Дездемона його дурить.</p>
<p>Важливо підкреслити, що вбивство Дездемони у даному випадку – не порив засліпленого на мить розуму, а наслідок помилкового трактування кохання. Бо воно ж насправді має бути спрямованим на іншого, як промінь тепла та безкорисної ніжності…</p>
<p>І тим яскравіше, звучить фінальний вирок від Яго, котрий, фактично винуватець усього, що відбулося, тріумфуючи кричить – дивись, ти вбив невинну чисту жінку, яка тебе кохала &#8212; тобто злочинець не я, Яго, а ти… Цікава інверсія. Але і з вироком сперечатися важко.</p>
<p><strong>Стимпанк</strong></p>
<p>В афіші написано, що вистава зроблена у стилі «трагіфарс-стимпанк». Щодо трагіфарсу, як випливає з вищезазначеного, питань немає. А ось на рахунок стимпанку потрібні пояснення.  Взагалі це такий жанр екшену, що практикує перенесення логіки подій та поведінки персонажів одного часу в інший, з іншими технічними передусім умовами.</p>
<p>По костюмах та предметах, котрі з’являються у руках героїв по ходу дії, це дійсно вистава поза часом. Втім, воно у будь-якому разі так. Скільки подібних отелло ходить поруч з нами. І не тільки ревнивців у коханні. Ми бачимо також численні приклади службових та навіть політичних ревнощів.</p>
<div id="attachment_69516" style="width: 610px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2024/02/Яго11а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-69516" class="wp-image-69516 size-full" title=" «Яго. Історія зради»" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2024/02/Яго11а.jpg" alt="«Яго. Історія зради»" width="600" height="332" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2024/02/Яго11а.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2024/02/Яго11а-300x166.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a><p id="caption-attachment-69516" class="wp-caption-text">Фрагмент вистави «Яго. Історія зради»</p></div>
<p><strong>Війна</strong></p>
<p>Вистава вийшла наприкінці другого року війни, коли ми, бажаємо того чи ні, знаходимося всередині невпинного інформаційного потоку, сповненого трагічних подій, в котрих ми навіть не ляльки, а просто ніби човники в буремному океані. Кожного з нас у будь-який момент може накрити фатальна хвиля і ми нічого з цим вдіяти не можемо. Так сталося, що сусідня держава, немов той Отелло, приревнувала нашу Україну до&#8230; Ну і далі все за сюжетом Шекспіра. Тільки з іншим фіналом, в який всі ми віримо.</p>
<p>Нормальний людський розум не може весь час перебувати в очікуванні найгіршого. Йому просто життєво необхідно перемикатися з тваринного страху на якісь життєві історії. Тому саме сьогодні, на наш погляд, край потрібні вистави на класичні теми, які дають можливість хоча б на деякий час забути про жах, що коїться навколо. Спектакль, про який ми розповідали, саме такий. Хоча і тут на задньому плані війна. Стара як людство війна.</p>
<p>P.S. П’єса «Отелло» існує в українській мові в декількох версіях перекладу. Першим її переклав ще Пантелеймон Куліш (1882 рік). Хоча, якщо мова виключно про ревнощі, то сам він давав для них набагато більше приводів ніж його дружина <a href="https://creativpodiya.com/posts/69372" target="_blank" rel="noopener">Ганна Барвінок.</a></p>
<p><strong>Більше про першого перекладача &#171;Отелло&#187; у нарисі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/68371" target="_blank" rel="noopener">Пантелеймон Куліш &#8212; опальний світоч української культури </a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/69508/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Афіша вистав у сумському театрі для детей и юнацтва 1 &#8212; 15 березня 2023 року</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/54667</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/54667#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[редакция]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 27 Feb 2023 11:05:55 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Афиша]]></category>
		<category><![CDATA[Афиша Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[афиша]]></category>
		<category><![CDATA[спектакль]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[ТЮЗ]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=54667</guid>

					<description><![CDATA[Анонс вистав у сумському обласному академічному театрі для дітей та юнацтва 1 &#8212; 15 березня 2023 року. 1 березня, середа Романтична казка – мюзікл на дві дії &#171;Пригоди Дюймовочки&#187; Автор: Павло Ісайкін Режисер-постановник: заслужений артист&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Анонс вистав у сумському обласному академічному театрі для дітей та юнацтва 1 &#8212; 15 березня 2023 року.<a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/1339699064_sumskoy-teatr-dlya-detey-i-yunoshestva_thumb.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-54670 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/1339699064_sumskoy-teatr-dlya-detey-i-yunoshestva_thumb.jpg" alt="сумской театр для детей и юношества" width="300" height="204" /></a></h2>
<h4>1 березня, середа</h4>
<p class="wcs-modal__title">Романтична казка – мюзікл на дві дії<strong> &#171;Пригоди Дюймовочки&#187;</strong></p>
<p>Автор: Павло Ісайкін<br />
Режисер-постановник: заслужений артист України Валерій Микитенко</p>
<p><strong>Раніше ми писали про виставу &#171;Пригоди Дюймовочки&#187;&#187; у матеріалі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/58487" target="_blank" rel="noopener">В Сумах состоялась премьера спектакля о приключениях Дюймовочки</a></strong></p>
<h5>Початок: 13.00</h5>
<h4>2 березня, четвер</h4>
<p>Комедія <strong>&#171;Спадкоємці Рабурдена&#187;</strong></p>
<p>Автор: Е. Золя<br />
Режисер-постановник – народна артистка України Олександра Сокол</p>
<p><strong>Раніше ми писали про виставу &#171;Спадкоємці Рабурдена&#187; у матеріалі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/64557" target="_blank" rel="noopener">У Сумах поставили відому п’єсу Еміля Золя</a></strong></p>
<h5>Початок: 17.00</h5>
<p><strong>3 березня, п&#8217;ятниця</strong></p>
<p>Примхлива Принцеса</p>
<p>Автор – Олександр Чупін<br />
Режисер – заслужений артист України Валерій Микитенко</p>
<p><strong>Раніше ми писали про виставу &#171;Примхлива Принцеса&#187; у матеріалі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/63657" target="_blank" rel="noopener">У Сумах поставили новорічну музичну фантазію «Примхлива принцеса»</a></strong></p>
<h5>Початок: 17.00</h5>
<p><strong>4 березня, субота</strong></p>
<p>Примхлива Принцеса</p>
<p>Автор – Олександр Чупін<br />
Режисер – заслужений артист України Валерій Микитенко</p>
<p><strong>Раніше ми писали про виставу &#171;Примхлива Принцеса&#187; у матеріалі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/63657" target="_blank" rel="noopener">У Сумах поставили новорічну музичну фантазію «Примхлива принцеса»</a></strong></p>
<h5>Початок: 11.00</h5>
<p>Прем’єра <strong>&#171;Вакансія для сучого сина&#187;</strong></p>
<h5>Початок: 17.00</h5>
<p><strong>5 березня, неділя</strong></p>
<p><strong> Івасик-Телесик</strong></p>
<p>Автор: Геннадій Богомолов<br />
Режисер–постановник: Геннадій Богомолов</p>
<h5>Початок: 11.00</h5>
<h5>Початок: 13.00</h5>
<p>Прем’єра <strong>&#171;Вакансія для сучого сина&#187;</strong></p>
<h5>Початок: 17.00</h5>
<p><strong>7 березня, вівторок</strong></p>
<p>Пікантна комедія на дві дії <strong>&#171;Впійманий на гарячому&#187;</strong></p>
<p>Автор: Рей Куні<br />
Режисер-постановник: Ганна Кобець</p>
<p><strong>Раніше ми писали про виставу &#171;ПВпійманий на гарячому&#187; у матеріалі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/58195" target="_blank" rel="noopener">УВ Сумах состоялась премьера спектакля о верном двоеженце</a></strong></p>
<h5>Початок: 17.00</h5>
<p><strong>8 березня, середа</strong></p>
<div class="wcs-class__meta">
<div class="wcs-class__inner-flex">
<p class="wcs-class__title wcs-modal-call h1" title="Love is love">Вістава &#171;<strong>Love is love&#187;</strong></p>
<div class="wcs-class__time-duration">
<h5>Початок: 17.00</h5>
<h4>9 березня, четвер</h4>
<p>Драма <strong>&#171;Таїна буття&#187;</strong></p>
<p>Автор: Тетяна Іващенко<br />
Режисер-постановник: Сергій Сидоренко</p>
<h5>Початок: 17.00</h5>
<p><strong>10 березня, п&#8217;ятниця</strong></p>
<p>Музична вистава <strong>&#171;Заєць &#8212; чарівник&#187;</strong></p>
<p>Автор: П.Морозов<br />
Режисер-постановник: народний артист України Володимир Хорунжий</p>
<h5>Початок: 17.00</h5>
<p><strong>11 березня, субота</strong></p>
<p>Музична вистава <strong>&#171;Заєць &#8212; чарівник&#187;</strong></p>
<p>Автор: П.Морозов<br />
Режисер-постановник: народний артист України Володимир Хорунжий</p>
<h5>Початок: 11.00</h5>
<p>Жорстка драма на межі тендітності &#171;<strong>Фрекен Жюлі&#187;</strong></p>
<p>Автор: Август Стріндберг<br />
Режисер-постановник: Сергій Сидоренко</p>
<h5>Початок: 17.00</h5>
<h5>подальша афіша у розробц</h5>
</div>
<p><strong><a href="https://creativpodiya.com/posts/56729" target="_blank" rel="noopener">Афіша вистав у сумському театрі для детей и юнацтва 16 &#8212; 28 березня 2023 року</a></strong></p>
<p><strong>Квитки продаються в касі театру.</strong><br />
<strong>У розкладі вистав можливі зміни.</strong><br />
<strong>Довідки за телефонами: 22-21-59 </strong><br />
<strong>Зам. директора: 22-45-10</strong><br />
<strong>Директор (приёмная): 22-71-50</strong><br />
<strong>Адреса: м.Суми, вул. Покровська, 6 </strong></p>
</div>
</div>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/54667/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Афіша вистав у сумському театрі для детей и юнацтва 16 &#8212; 28 лютого 2022 року</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/56729</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/56729#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[редакция]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 08 Jan 2022 07:56:06 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Афиша]]></category>
		<category><![CDATA[Афиша Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[афиша]]></category>
		<category><![CDATA[спектакль]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[ТЮЗ]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=56729</guid>

					<description><![CDATA[Анонс вистав у сумському обласному академічному театрі для дітей та юнацтва 16 &#8212; 28 лютого 2022 року. 17 лютого, четвер Романтична казка &#171;Пригоди Дюймовочки&#187; Автор: П. Ісайкін Раніше ми писали про виставу &#171;Пригоди Дюймовочки&#187;&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Анонс вистав у сумському обласному академічному театрі для дітей та юнацтва 16 &#8212; 28 лютого 2022 року.<a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/1339699064_sumskoy-teatr-dlya-detey-i-yunoshestva_thumb.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-54670 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/1339699064_sumskoy-teatr-dlya-detey-i-yunoshestva_thumb.jpg" alt="сумской театр для детей и юношества" width="300" height="204" /></a></h2>
<h4>17 лютого, четвер</h4>
<p>Романтична казка &#171;<strong>Пригоди Дюймовочки</strong>&#187;<br />
Автор: П. Ісайкін</p>
<p><strong>Раніше ми писали про виставу &#171;Пригоди Дюймовочки&#187; у матеріалі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/58487" target="_blank" rel="noopener">В Сумах состоялась премьера спектакля о приключениях Дюймовочки</a></strong></p>
<h5>Початок: 18.00</h5>
<h4>17 січня, субота</h4>
<p>Музична казка &#171;<strong>Принцеса без горошини</strong>&#187;<br />
Режисер: Г.Кобець</p>
<p><strong>Раніше ми писали про виставу &#171;Принцеса без горошини&#187; у матеріалі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/61875" target="_blank" rel="noopener">В Сумах состоялась премьера пьесы автора из Закарпатья</a></strong></p>
<h5>Початок: 11.00</h5>
<h4>20 лютого, неділя</h4>
<p>Терем-теремок<br />
Режисер-постановник: народний артист України Валентин Бурий</p>
<h5>Початок: 11.00</h5>
<h4>24 лютого, четвер</h4>
<p>Чарівна казка &#171;Попелюшка&#187;</p>
<p>Автор: Є.Шварц</p>
<p><strong>Раніше ми писали про виставу &#171;Попелюшка&#187; у матеріалі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/54497" target="_blank" rel="noopener">Новогодний подарок от сумского ТЮЗа детям — «Золушка»</a></strong></p>
<h5>Початок: 18.00</h5>
<h4>26 лютого, субота</h4>
<p>Музична, яскрава вистава «<strong>Киця в чобітках</strong>»<br />
Автор: Олег Михайлов<br />
Режисер-постановник: заслужений артист України Валерій Микитенко</p>
<h5>Початок: 18.00</h5>
<h4>27 лютого, неділя</h4>
<p>Івасик-Телесик<br />
Режисер–постановник: Геннадій Богомолов</p>
<h5>Початок: 11.00</h5>
<p><strong><a href="https://creativpodiya.com/posts/54667" target="_blank" rel="noopener">Афіша вистав у сумському театрі для детей и юнацтва 1 &#8212; 15 лютого 2022 року</a></strong></p>
<p><strong>Квитки продаються в касі театру.</strong><br />
<strong>У розкладі вистав можливі зміни.</strong></p>
<p><strong>Довідки за телефонами: 22-21-59 </strong><br />
<strong>Зам. директора: 22-45-10</strong><br />
<strong>Директор (приймальня): 22-71-50</strong><br />
<strong>Адреса: м.Суми, вул. Покровська, 6 </strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/56729/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>3</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Сумах чергова прем’єра по Гоголю</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/65436</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/65436#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 13 Nov 2021 10:58:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Афиша]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[вистава]]></category>
		<category><![CDATA[Микола Гоголь]]></category>
		<category><![CDATA[Ніч перед Різдвом]]></category>
		<category><![CDATA[новини культури]]></category>
		<category><![CDATA[Суми]]></category>
		<category><![CDATA[Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім М.С. Щепкіна]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=65436</guid>

					<description><![CDATA[Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім М.С. Щепкіна підготував чергову прем’єру &#8212; виставу «Ніч перед Різдвом» по повісті Миколи Гоголя. Режисер-постановник – Дмитро Некрасов. Сценографія та костюми – Оксана Радкевич. Хореографія&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім М.С. Щепкіна підготував чергову прем’єру &#8212; виставу «Ніч перед Різдвом» по повісті Миколи Гоголя.</h2>
<p>Режисер-постановник – Дмитро Некрасов. Сценографія та костюми – Оксана Радкевич. Хореографія – Сергій Великодний. Хормейстер – Катерина Докукіна. Художник з освітлення – Максим Рокін. Звук &#8212; Максим Криштоп.</p>
<p><strong>Антураж</strong></p>
<p>Ми не випадково почали з переліку тих, хто створював аудіо-візуальну картинку. Власне, вона і є головною подією і чеснотою вистави. Театр, як відомо, &#8212; місце, що об’єднує різні артистичні професії. У даному випадку їх сукупність працює на спільну мету &#8212; глядач бачить перед собою витвір мистецтва у сенсі вміння зробити щось таке непересічне, що потребує таланту та професіоналізму.</p>
<div id="attachment_65445" style="width: 610px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2623а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-65445" class="wp-image-65445 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2623а.jpg" alt="Ночь перед Рождеством. Спектакль" width="600" height="425" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2623а.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2623а-300x213.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a><p id="caption-attachment-65445" class="wp-caption-text">Вистава «Ніч перед Різдвом» у Сумському Націолнальному театрі ім. Щепкіна</p></div>
<p>Атмосферу іншого, непобутового і ніби паралельного часопростору на сцені створюють вдалі декорації та їхнє розташування. Особливо в ансамблі зі світовою картинкою. Цікавою виглядає гра хору. Саме гра, бо хор не тільки виконує вокальні номери, але й імітує різноманітні шумові ефекти і навіть час від часу безпосередньо долучається до подій на сцені.</p>
<p>Оригінальними – водночас модерновими і традиційними &#8212; є костюми. Як завжди фірмово рухаються і грають артисти балету.</p>
<p>Іншими словами, все що зовні – дійсно ефектно, вишукано та естетично. І у сумі гарантує глядачу свято .</p>
<p><strong>Історія  </strong></p>
<div id="attachment_65449" style="width: 360px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2640а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-65449" class="wp-image-65449 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2640а.jpg" alt="Ночь перед Рождеством. Вакула " width="350" height="467" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2640а.jpg 350w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2640а-225x300.jpg 225w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a><p id="caption-attachment-65449" class="wp-caption-text">Вистава «Ніч перед Різдвом. У ролі Вакули Олександр Михайлов</p></div>
<p>Історія коваля, який заради кохання осідлав чорта і доїхав на ньому аж до столиці, у нашому випадку теж присутня. Хоча няшка-чорт у щепкінців виглядає не комедійно, як у Гоголя, а, скоріше, викликає симпатію  і доброзичливу посмішку. Взагалі, у спектаклі щепкінців чорт – це більше адреналін, який викинула у кров Вакули забаганка примхливої красуні Оксани. Ну а якщо у козака викид адреналіну, то він і не тільки царицині черевички дістане – це всім відомо, хто закохувався. Тобто взагалі всім.</p>
<p>Логічно виходячи з міркувань динамічності розгортання подій у сценічному дійстві, яке включає у себе досить велику кількість смачних, але позасюжетних знахідок, режисер не дав дуже багато простору і часу акторам для показу душевних переживань. Але у цілому всі фактори працюють на результат, і в момент, коли Вакула дарує черевички коханій дівчині, у глядача, як і належить, виникає сентиментальне відчуття співпереживання, заради якого більшість з нас і відвідує театр.</p>
<p>У порядку ліричного відступу зазначимо, що твори по Гоголю особливо вдаються щепкінцям. Зокрема, раніше ми писали про такі спектаклі:</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/posts/51865">&#171;В Сумах состоялась премьера спектакля без слов&#187; про  </a>перформанс за мотивами повести Н.В.Гоголя «Шинель». та <a href="https://creativpodiya.com/posts/64669">Чудернацькі пригоди бурсака»</a>.</p>
<p><strong>Фішки та родзинки</strong></p>
<div id="attachment_65447" style="width: 610px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2631а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-65447" class="wp-image-65447 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2631а.jpg" alt="Ночь перед Рождеством. Кристина Зограбян в роли Кумі." width="600" height="391" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2631а.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2631а-300x196.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a><p id="caption-attachment-65447" class="wp-caption-text">Вистава «Ніч перед Різдвом. У ролі куми Крістіна Зограбян</p></div>
<p>З декількох фірмових штучок спектаклю &#171;Ніч перед Різдвом&#187; особливо відзначимо декілька. Перш за все &#8212; дві феєричні мізансцени за участю персонажу під назвою «Жінка кума». Як на наш суб’єктивний погляд, саме вони повертають нас до духу Гоголя і взагалі рухають дію. А другий – це вирішення режисером проблеми «полігамної» Солохи. Нам такий погляд сподобався. Принаймні він дозволяє акторкам грати у цій ролі симпатичну і привабливу жінку, а не відьму, про яку чи то натякає, чи то ні сам автор повісті</p>
<p>Ми свідомо не називаємо прізвища виконавців вищезгаданих та інших ролей. Хоча дуже хочеться. Але у спектаклі задіяно по два актори на кожну роль і у підсумку це, мабуть будуть різні персонажі, з різними вдачами. У обох значеннях цього слова.</p>
<p><strong>Натомість приводимо повний список акторського складу вистави.</strong></p>
<p>Дійові особи та виконавці:</p>
<p>Заливай – В.Калініченко, В.Писарев</p>
<p>Оксана – Д.Маригіна, В.Морозова</p>
<p>Вакула – О.Михайлов, А.Кнопік</p>
<div id="attachment_65448" style="width: 360px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2616а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-65448" class="wp-image-65448 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2616а.jpg" alt="Ночь перед Рождеством Чуб и Солоха" width="350" height="519" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2616а.jpg 350w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/11/IMG_2616а-202x300.jpg 202w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a><p id="caption-attachment-65448" class="wp-caption-text">Вистава «Ніч перед Різдвом. Казак Чуб &#8212; Олександр Середа та Солоха &#8212; Катерина Саченко</p></div>
<p>Чорт – В.Божок, С.Мірошниченко</p>
<p>Солоха – К.Саченко, А.Леміш</p>
<p>Корній Чуб – заслужений артист України С.Медін, О.Середа</p>
<p>Панас &#8212; Ю.Кулик, М.Одінцов</p>
<p>Йосип Никифорович – Ю.Садовничий, В.Панченко</p>
<p>Сільський голова – заслужений артист України А.Красовський, В.Назаренко</p>
<p>Жінка кума – К.Зограбян, С.Кулик</p>
<p>Остап Шапуваленко – М.Шолох, В.Велитченко</p>
<p>Ткачиха – заслужена артистка України Н.Жулева, Я. Бабенко</p>
<p>Пацюк – В.Хоменко, С.Єрошкін</p>
<p>Імператриця Катерина – М.Корінна, О.Оноприйко</p>
<p>Одарка – А.Старосельська, Н.Фесенко</p>
<p>Парубки, дівчата, козаки, придворні дами: артисти театру</p>
<p><strong>P.S. Прем’єрні покази вистави «Ніч перед Різдвом» відбудуться 13 та 17 листопада 2021 року.</strong></p>
<p><strong>Далі – слідкуйте за <a href="https://creativpodiya.com/posts/tag/teatr-im-shhepkina" target="_blank" rel="noopener">афішою на медиа порталі АТС</a></strong></p>
<p>Фото: Лариса Ильченко</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/65436/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Почему в Сумах до сих пор нет памятника Куприну?</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/25340</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/25340#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 23 Oct 2021 07:15:35 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Литература]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[А.П. Чехов]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Куприн]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[памятник]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=25340</guid>

					<description><![CDATA[Несомненно, что один из самых популярных писателей в Сумах – это  А.П.Чехов. Антон Павлович живал в Сумах, авторитетно хвалил Луку и Псёл &#8212;  «Аббация и Адриатическое море великолепны, но Лука и Псел лучше»  – сегодня это знаменитое чеховское&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/original.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-25341 alignleft" title="памятник Чехову в Томске" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/original-300x264.jpg" alt="original" width="300" height="264" /></a><strong>Несомненно, что один из самых популярных писателей в Сумах – это <a title="В Сумах открыли народный памятник Чехову" href="https://creativpodiya.com/?p=22994"> А.П.Чехов.</a></strong></p>
<p>Антон Павлович живал в Сумах, авторитетно хвалил Луку и Псёл &#8212;  «Аббация и Адриатическое море великолепны, но Лука и Псел лучше»  – сегодня это знаменитое чеховское выражение <a title="В Сумах на «офицерском пляже» растёт мусорный остров" href="https://creativpodiya.com/?p=22847">у</a><a title="Мусор на берегах сумских водоёмов. Решение проблемы" href="https://creativpodiya.com/?p=19675">же не так актуально,</a> но по-прежнему приятно греет местные сердца.</p>
<p>Однако не везде Чехова любят так же почтительно. Стоило Антону Павловичу написать:«Томск &#8212; скучнейший город… и люди здесь прескучнейшие…Город нетрезвый, красивых женщин совсем нет, бесправие азиатское…Томск гроша медного не стоит», &#8212; и томичи  обиделись. Но не тупо, а симпатично так обиделись и с иронией ответили великому писателю, воздвигнув ему смешной контактный памятник.</p>
<p>Расположен он около ресторана «Славянский базар», на посещение которого в 1880 году Чехов отреагировал так: «Обеды здесь отменные, в отличие от женщин, жестких на ощупь» <img decoding="async" class="kws-smiley" src="https://creativpodiya.com/wp-content/plugins/kama-wp-smile/packs/qip/smile.gif" alt="smile" /></p>
<p>Существует легенда, что Чехов потерял в Томске калошу. Поэтому памятник работы скульптора Леонтия Усова изображает писателя в пальто, шляпе, пенсне, с зонтиком и … босиком.</p>
<p>В Сумах тоже бывал один, безусловно, большой  писатель, написавший о нашем городе следующие милые строки:</p>
<p>«Представляете ли вы себе скверный южный уездный городишко? Посредине этакая огромная колдобина, где окрестные хохлы, по пояс в грязи, продают с телег огурцы и картофель. Это базар. С одной его стороны собор и, конечно, Соборная улица, с другой &#8212; городской сквер, с третьей &#8212; каменные городские ряды, у которых желтая штукатурка облупилась&#8230; наконец, с четвертой стороны впадает главная улица, с отделением какого-то банка, с почтовой конторой, с нотариусом и парикмахером Теодором из Москвы. В окрестностях города, в разных там Засельях, Замостьях, Заречьях, был расквартирован пехотный полк, в центре города стоял драгунский. В городском сквере возвышался летний театр. Вот и все».</p>
<p align="left">Процитированная нетленка является частью автобиографического рассказа Александра Куприна «Как я был актёром». Поиздержавшийся герой рассказа был вынужден наняться в местный театр, где успеха не сыскал, потому что:</p>
<p align="left">&#171;Боже мой, как они все отвратительно играли! Все они были бессердечны, предатели и завистники по отношению друг к другу, без малейшего уважения к красоте и силе творчества! Каким путем нравственного падения могли дойти эти люди до того, чтобы потерять стыд своего лица, стыд голоса, стыд тела и движений!&#187;</p>
<p align="left">Тогда в сумском театре давали спектакли практически каждый день. Одна репетиция перед премьерой считалась нормой, а две – уже особо длительной  подготовкой.Телевизоров с мыльными сериалами не было &#8212; их заменял театр.</p>
<p align="left">Разумеется, выучить текст роли за день было невозможно. Войти в образ и перевоплотиться &#8212; тоже. Актёры делились на амплуа и играли фактически одних и тех же персонажей, только в разных костюмах и сюжетах и произнося в разных спектаклях разные тексты вслед за суфлёром.</p>
<p align="left"><strong>В свете вышеизложенного, возникает резонный вопрос: А почему  в Сумах до сих пор нет контактного памятника Куприну?  </strong></p>
<p align="left">По примеру томского Чехова его можно было бы сделать немного забавным. Тем более, что глядя на сумские контактные скульптуры работы харьковского скульптора  <a title="Разыскивается автор памятника Чехову в Сумах" href="https://creativpodiya.com/?p=23241">Эльданиза Гурбанова,</a> порой думаешь: это уже юмор или он серьёзно так видит?</p>
<p align="left">Вот ему бы Куприна и поручить. И в Сумах бы появился памятник ещё одному великому писателю, день рождения которого, кстати, 7 сентября.</p>
<p align="left">В том же рассказе Александра Куприна, который, к слову, описывает Сумы 1998 года, есть и такие строки:</p>
<p align="left">« …надо еще прибавить, что и самый город с его думой и реальным училищем, а также сквер, и театр, и мостовая на главной улице &#8212; все это существует благодаря щедротам местного миллионера и сахарозаводчика <a title="Трагическая история одного сумского храма, или Куда пропали меценаты?" href="https://creativpodiya.com/?p=23218">Харитоненко</a>&#171;.</p>
<p align="left">Интересно, если к нам сегодня какой-нибудь будущий великий писатель заедет, что он напишет?  Благодаря кому или чему существуют нынешние сумские красоты и достопримечательности? <a title="Парадный портрет" href="https://creativpodiya.com/?p=11776">Лушпе?</a> Епифанову? Щербаню? Но они же тратили не своё, а государственное. А кто из нынешних богатых за <a title="Благодійний аукціон в Сумах — відмінні результати і сумні висновки" href="https://creativpodiya.com/?p=25161">«свои кровные»</a> построил в Сумах больницу или театр?</p>
<p align="left">Впрочем, это уже другая тема.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/25340/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>6</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Инна Чурикова. Овация.</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/6514</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/6514#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 11 Sep 2021 05:39:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[актриса]]></category>
		<category><![CDATA[Варвар и еретик]]></category>
		<category><![CDATA[Инна Чурикова]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[Ленком]]></category>
		<category><![CDATA[овации]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=6514</guid>

					<description><![CDATA[Примерно 2001 год. Москва, «Ленком», спектакль  «Варвар и еретик»  по мотивам  романа Ф.М.Достоевского « Игрок». Начинает А.Абдулов, который за роль Алексея Ивановича в этом спектакле был удостоен премии «Хрустальная Турандот» и премии имени Станиславского.   Начинает неким виртуозным&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p class="MsoNormal"><span style="mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images43.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-6515 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images43.jpeg" alt="images" width="240" height="166" /></a>Примерно 2001 год. Москва, «Ленком», спектакль<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>«Варвар и еретик»<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>по мотивам<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>романа Ф.М.Достоевского « Игрок».<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Начинает А.Абдулов, который за роль<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Алексея Ивановича в этом спектакле был<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>удостоен премии «Хрустальная Турандот» и премии имени Станиславского.<span style="mso-spacerun: yes;">   </span>Начинает неким виртуозным пластическим соло. Далее по ходу действия на сцене появляется весь звёздный состав: Леонид Броневой, Мария Миронова, <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Александр Збруев, Александр Лазарев—младший, Сергей Чонишвили, Александра Захарова….</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Всё <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>здорово, по-ленкомовски, «звёзды» оправдывают свой статус, <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>блещут и радуют.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Из программки известно, что в роли <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Антониды Васильевны – Инна Чурикова. Первое действие практически заканчивается, но Чуриковой<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>на сцене всё нет. И только в самом конце, в коляске вывозят Бабуленьку.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Впрочем,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Бабуленькой она станет чуть позже, а пока это  &#8212; великая актриса Инна Чурикова. Её подвозят <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>к краю сцены и она<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>молча<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>смотрит в<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>зрительный зал. <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Сначала,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>под её царственным взором зал как бы пригибается, потом начинает несмело аплодировать, затем всё громче, затем публика <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>встаёт и<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>следует пятиминутная <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>восторженная овация, завершающаяся антрактом. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-ansi-language: RU;">И ни слова. Вот такая она <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>&#8212; восхитительная, фантастическая,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>непревзойдённая Инна Чурикова…. <span style="mso-spacerun: yes;"> </span><span style="mso-spacerun: yes;"> </span><span style="mso-spacerun: yes;"> </span></span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/6514/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>12</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Весёлые театральные истории</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/12809</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/12809#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Вик Синицын]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 18 Jul 2021 05:21:01 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[актер]]></category>
		<category><![CDATA[актриса]]></category>
		<category><![CDATA[анекдот]]></category>
		<category><![CDATA[режиссёр]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=12809</guid>

					<description><![CDATA[                                       Из пpогpамки ”Тpехгpошовой опеpы” Бpехта: ”Hищие, гулящие дамы &#8212; аpтисты театpа и ученики студии”.  &#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                      </span></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Из пpогpамки ”Тpехгpошовой опеpы” Бpехта: </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">”Hищие, гулящие дамы &#8212; аpтисты театpа и ученики студии”.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0pt; line-height: normal; text-align: left;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">                                                       ***                          </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ima12ges1.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-12811 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ima12ges1.jpeg" alt="ima12ges" width="270" height="187" /></a></span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Молодой столичный режиссёр приезжает в провинциальный театр ставить </span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">спектакль. Ему говорят: </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Только не берите народного артиста Сидорова. Вы пожалеете! </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Но режиссёр непреклонен. Радуется на каждой репетиции: </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Актёр как студент выполняет любое моё требование. Вот это дисциплина у </span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">народного артиста! Я счастлив! </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Наступает день премьеры, и актёр делает на сцене всё с точностью до </span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">наоборот. ”Как?! Почему?!” </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Сидоров режиссёру: </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Когда вы работали, я вам не мешал? Теперь вы мне не мешайте.</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">В перерыве спектакля режиссер вызывает к себе одного актера и говорит: </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Такое дело&#8230; короче, ко мне сейчас подходила одна зрительница, она </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>очень хочет, чтобы ты после спектакля приехал к ней домой. Ты ей очень </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>понравился. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Не поеду я никуда. Кто она такая? </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Вон, видишь, в третьем ряду сидит. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Такая страшная? Нет, ни за что. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Слушай, обязательно надо к ней поехать. Она богата, обещала нашему </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>театру помочь. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Нет и нет. Я что, проститутка? </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Ну надо&#8230; для общего дела. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Короче, уговорил. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">На следующий день опять к актеру подходит режиссер: </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Слушай, она в таком восторге от тебя! Оказывается, ты крутой парень! </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Сегодня опять надо к ней поехать, очень просит. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Ни за что! </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Очень надо! </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Нет! Я не могу! Я вообще импотент. Десять лет как импотент! </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Как импотент? А как же ты вчера ее всю ночь&#8230;? </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Так зря, что ли, меня системе Станиславского учили?</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/imваages.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-12813 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/imваages.jpeg" alt="imваages" width="225" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/imваages.jpeg 225w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/imваages-150x150.jpeg 150w" sizes="auto, (max-width: 225px) 100vw, 225px" /></a>Балерина возмущенно кричит директору театра: </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Вы отказываетесь заплатить мне каких-то пять сотен! А я ведь стою намного больше! </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Да, но не на сцене.</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Директор оперного театра присутствует при прослушивании новой оперы. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Одна из солисток поёт арию в сопровождении оркестра. Директор спрашивает </span><span style="font-family: 'Times New Roman', serif; font-size: 12pt;">дирижёра:</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Что это за мелодия? </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Какая, &#8212; в ярости вопрошает дирижёр, &#8212; та, которую играет оркестр, или </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>та, которую поёт мадам?!</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Молодой актер получил первую в жизни роль. Она очень маленькая, он должен </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>выйти на сцену и сказать: </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>&#8212; Волобуев, вот твой меч! </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Актер зубрит этот текст целый день, он забодал весь театр, ходит </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и бубнит: Волобуеввоттвоймеч, Волобуеввоттвоймеч, Волобуеввоттвоймеч&#8230; </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Старый актер не выдерживает и говорит ему: </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>&#8212; Зря стараешься, все равно на премьере провалишься, вместо Волобуев </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>скажешь Воло#уев&#8230; </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>&#8212; Ну, уж нет! </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>&#8212; А вот посмотрим! </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>И вот премьера. Молодой актер выходит на сцену и торжественно объявляет: </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>&#8212; Волобуев! &#8212; торжествующе смотрит за кулисы, где стоит старый, и заканчи- </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>вает: &#8212; Вот твой #@&amp; !</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Муж приходит с работы и говорит жене: </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Собирайся, мы идем в театр! </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; В какой? В Большой? радостно спрашивает она. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Не переживай, ты поместишься.</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Известную фотомодель пригласили сыграть роль в театральной пьесе. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">После спектакля в уборную к ней приходит мужичок: </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Извините, это вас задушили в третьем акте? </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Ну да, а что? </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Я, собственно, хотел бы тело забрать&#8230;</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ima11ges.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-12810 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ima11ges.jpeg" alt="ima11ges" width="177" height="284" /></a>Приходит молодая артистка в театр. Время идет, а ролей нет. Она, уже в </span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">нетерпении, подходит к народной артистке и жалуется, мол,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>уже сколько </span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">времени здесь, а роли большой все нет. ”Ну, дорогая, &#8212; отвечает </span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">народная, &#8212; это такое дело, надо ждать.” ”Так я ж дам, только скажите </span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">кому!”</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Однажды в &#171;Евгении Онегине&#187; секундант перепутал пистолеты и подал заряженный Ленскому. Ленский выстрелил, Онегин от неожиданности упал. Ленский, чтобы как-то заполнить понятную паузу, спел известную фразу Онегина: &#171;Убит!&#187;. Секундант в замешательстве добавил: &#171;Убит, да не тот&#187;.</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">– В одном из небольших гоpодов театp пpоездом давал &#171;Гpозy&#187; Остpовского. Как многие, наверно, помнят, там есть сцена самобpосания тела в pекy. Для смягчения последствий падения обычно использовались маты. И обычно их с собой не возили, а искали на месте (в школах, споpтзалах). А здесь вышел облом: нет, не дают, никого нет и т. п. В одном месте им пpедложили батyт. Делать нечего, взяли, но в сyматохе (или намеpенно) забыли пpедyпpедить актpисy. И вот пpедставьте себе сценy: геpоиня с кpиком бpосается в pекy&#8230; и вылетает обpатно. С кpиком&#8230; И так несколько pаз&#8230; Актеpы с тpyдом сдеpживаются (сцена тpагическая), зpители в тpансе&#8230; В этот момент один из стоящих на сцене  пpоизносит:</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">– Да&#8230; Hе пpинимает матyшка-Волга&#8230;</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Актеpы, коpчась, падают, актpиса визжит, зpители сползают с кpесел&#8230;</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">– Одно время в театрах было запрещено пользоваться стартовыми пистолетами. Категорически приписывалось пользоваться на сцене макетами оружия, а выстрелы подавать из-за кулис. В одном театре на краю каменоломни стоит связанный комсомолец, а фашист целится в него из пистолета. Помреж за кулисами замешкался. Выстрела нет и нет. Фашист ждал-ждал и в недоумении почесал себе висок дулом пистолета. В этот самый момент грянула хлопушка помрежа! &#171;Фашист&#187;, будучи артистом реалистической школы, рухнул замертво. Тогда комсомолец, понимая что вся ответственность за финал легла на него, с криком &#171;Живым не дамся!&#187; бросается в штольню. Занавес.</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#171;Чайка&#187; Чехова. В финале спектакля, как известно, должен прозвучать выстрел. Потом на сцену должен выйти доктор Дорн и сказать: &#171;Дело в том, что Константин Гаврилович застрелился&#187;. Но сегодня пауза затянулась.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">И выстрела нет. Доктор Дорн, видимо, понимает, что что-то произошло, и нужно спасать положение. Тогда он выходит, долго стоит, все-таки ожидая, что сейчас будет выстрел, но поскольку выстрела по-прежнему нет, он говорит:</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; Дело в том, что Константин Гаврилович повесился.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">И тут раздается выстрел. Тогда он, еще подумав, произносит:</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">&#8212; И застрелился.</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">– &#171;Бесприданница&#187; Островского. Премьера, первый спектакль. По спектаклю, Карандышев отговаривает текст: &#171;Так не доставайся же ты никому&#187; и стреляет в Ларису из пистолета, Лариса <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/imйцages.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-12814 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/imйцages.jpeg" alt="imйцages" width="194" height="259" /></a>падает. А выстрел обеспечивался в то время так: реквизитор за кулисами, на реплику, бьет молотком по специальной гильзе, гильза бухает – Лариса падает. Премьера, ля, ля тополя&#8230; &#171;Так не доставайся же ты никому&#187;, наводит пистолет, у этого за кулисами осечка, выстрела нет. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Актер: &#171;Так вот умри ж!&#187; перезаряжает, наводит пистолет второй раз, за кулисами вторая осечка. Карандышев перезаряжает в третий раз: &#171;Я убью тебя!&#187;, третья осечка. Лариса стоит. Вдруг из зала крик: &#171;Гранатой ее глуши!&#187;. Занавес, спектакль сорвался, зрителям вернули деньги. Режиссер час бегал по театру за реквизитором с криком: &#171;Убью, сволочь!!!&#187;. На следующий день, вечером, опять &#171;Бесприданница&#187;, с утра разбор вчерашнего полета: мат-перемат, все на реквизитора катят, тот оправдывается: &#171;Но ведь не я гильзы делал, ну сырые в партии попались, но много же народу рядом, видите же, что происходит, можно же помочь, там у суфлера пьеса под рукой: шмякнул ей об стол, все оно какой-никакой выстрел, монтировщик там доской врезал обо что-нибудь, осветитель лампочку мог разбить, ну любой резкий звук, она бы поняла, что это выстрел, и упала бы&#187;. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Вечером спектакль, все нормально, доходит до смерти Ларисы, Карандышев: &#171;Так не доставайся же ты никому!&#187;, наводит пистолет, у реквизитора опять осечка. Вдруг, с паузой в секунду, из разных концов за кулисами раздается неимоверный грохот: суфлер лупит пьесой об стол, монты – молотками по железу, осветитель бьет лампочку. Лариса явно не понимает, что это выстрел, ибо на выстрел эта беда никак не походит, и продолжает стоять. Из зала крик: &#171;Тебе ж вчера сказали, гранатой ее глуши!&#187;</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">                                                      </span>***</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/12809/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Сумах київські майстри навчатимуть мистецтву театру та хореографії</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/64477</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/64477#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 10 Mar 2021 13:00:21 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Афиша]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[новини]]></category>
		<category><![CDATA[Суми]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[хореографія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=64477</guid>

					<description><![CDATA[Київський мистецько-освітній проєкт в Сумах оголошує набір дітей та дорослих на курси: хореографія та акторська майстерність і проводить комплексну підготовку до вступу на творчі спеціальності. Євген Галкін художній керівник проєкту: «Спробувати щось нове, ніколи не&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Київський мистецько-освітній проєкт в Сумах оголошує набір дітей та дорослих на курси: хореографія та акторська майстерність і проводить комплексну підготовку до вступу на творчі спеціальності.</h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/03/женя.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignright wp-image-64480 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/03/женя.jpg" alt="" width="300" height="424" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/03/женя.jpg 317w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/03/женя-212x300.jpg 212w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a><strong>Євген Галкін художній керівник проєкту:</strong></p>
<p>«Спробувати щось нове, ніколи не пізно, варто лише зробити перший крок. Відкривати себе та цей світ по новому. Не боятися проявляти індивідуальність, відчувати себе впевнено на публічних виступах та у буденному житті. Акторська майстерність стає у нагоді не тільки на великій сцені театру чи на знімальному майданчику, це нове почуття себе, внутрішня робота, прояв й відкриття нового «Я».  TWOЇ можливості безмежні, треба тільки спробувати.</p>
<p>TWOЯ акторська майсерність, програма що націлена не навчити, а пробудити TWOЇ можливості.»</p>
<p><strong>На вас чекає:</strong></p>
<p style="padding-left: 30px;">• робота з професійним режисером;<br />
• майстер &#8212; класи від професійних акторів сумського та київських театрів;<br />
• онлайн майстер &#8212; класи від зірок кіно;<br />
• сценічна мова (підготовка до публічних виступів);<br />
• сценічний рух;<br />
• хореографія;<br />
• пластика;<br />
• теорія драми (теоритичні базові знання з драматургії, режисури, майстерності актора);<br />
• звітні виступи.</p>
<p><strong>Анна Пахомова хореограф проєкту:</strong></p>
<p>«Суми&#8230; Перебуваючи в цьому місті мій ритм життя, звички і відчуття себе дуже змінилися. Але, як і раніше, лишається потреба, якесь почуття, ще одна маленька частина, якої так не вистачає&#8230;</p>
<p>Ця відсутня ланка- можливість ділитися ідеями, емоціями та досвідом.</p>
<p>TWOЇ project &#8212; проєкт, який надихнув створити щось особливе, де буде багато танців, відбірної музики та особливого настрою.</p>
<p>Рівень EASY створений спеціально для дітей де ми будемо, розвивати пластику, гнучкість, почуття ритму, музичний слух та допоможемо позбутися скутості рухів.</p>
<p>Рівень Normal- це формат занять  «Master class”, для тих хто займався хореографією і має мінімальний рівень підготовки, буде багато хорео і мало балачок.</p>
<p>Приходь, буде цікаво»</p>
<p>Деталі за тел.</p>
<p>+380661134889 (акторська майстерність)</p>
<p>+380995248894 (хореографія)</p>
<p>Instagram: twoi.project</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/64477/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Тайная театральная профессия</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/4046</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/4046#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 02 Sep 2020 05:02:11 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[клакёры]]></category>
		<category><![CDATA[манипуляции общественным мнением]]></category>
		<category><![CDATA[овации]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=4046</guid>

					<description><![CDATA[ В  странном мире мы живём. В нём зло может править в маске добра, а поддельные чувства &#8212; выглядеть натуральнее, чем настоящие.  Грань между фальшивым и подлинным настолько размыта и субъективна, что любого из нас очень просто обмануть и сделать объектом манипуляции.  Мы приходим &#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/imag4es.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-4047 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/imag4es.jpeg" alt="imag4es" width="204" height="247" /></a></span>В <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>странном мире<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>мы живём. В нём<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>зло может<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>править в маске добра, а<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>поддельные<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>чувства &#8212; выглядеть натуральнее, чем настоящие.<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>Грань между фальшивым и подлинным настолько размыта и субъективна,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>что<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>любого из нас очень просто обмануть<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и сделать объектом манипуляции. </span></p>
<p class="MsoNormal"><a title="По ту сторону занавеса" href="https://creativpodiya.com/?p=3874"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Мы приходим<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>в театр</span></a><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;"> и по окончанию<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>очевидно посредственного<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>спектакля внезапно<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>слышим<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>бурные аплодисменты и крики «браво!».<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>В городе<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>устраиваются<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>общественные слушания по животрепещущей проблеме, когда власти что-то делают явно вопреки мнению<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и интересам большинства граждан, и вдруг<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>на слушаниях раздаются<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>громкие овации в поддержку властей и начинается «захлопывание»<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>оппонентов.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Как только в<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>сети появляется<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>критика очевидных<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>пороков той же власти – тут<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>же возникают<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>комментарии оскорбительного толка в адрес критикующего.<span style="mso-spacerun: yes;">  </span></span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">Всё это &#8212; работа клакёров, которые в виртуальном пространстве называются троллями. Или,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в случае роботизированного варианта &#8212; ботами.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;"><strong>Клакёр (фр. claqueur, от фр. claque «хлопок ладонью») — человек, нанимаемый <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>для провокации искусственного успеха либо провала артиста или целого</strong> <strong>спектакля. </strong></span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">Клакёры отличаются от поклонников и фанатов<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>таланта тем<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>же,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>чем отличаются от<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>обычных<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>женщин жрицы любви.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Хотя по профилю<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>они ближе к<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>журналистам, специализирующимся на «джинсе» и к<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>пиарщикам-рекламистам.<span style="mso-spacerun: yes;">  </span></span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">Работа<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>клакёров<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>основана на использовании<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>эффекта<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>информационного социального влияния — психологического явления, происходящего,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>когда люди не могут определить предпочтительный способ поведения в сложных ситуациях и поэтому ориентируются на реакции окружающих, полагая других более информированными. Это явление часто используется для сознательной манипуляции поведением других. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">Клака, как феномен появилась ещё в античном мире, когда драматурги<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>специально нанимали группы поддержки перед премьерами своих спектаклей. Услугами клакёров пользовались римские императоры, <span style="mso-spacerun: yes;">в </span>частности, Август и Нерон, так что профессия эта по праву<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>входит в число древнейших.<span style="mso-spacerun: yes;">   </span></span></p>
<p class="MsoNormal"><strong><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">Есть такая шутка: «Примадонну заваливают букетами, принесли целых четырнадцать! Но она все равно вне себя от гнева &#8212; потому что покупала-то пятнадцать».</span></strong></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images33.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-4050 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images33.jpeg" alt="images3" width="240" height="160" /></a>Клака &#8212;<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не обязательно зло.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Иногда группа поддержки помогает расшевелить «глухой» зал. Особенно<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>актуальна она для музыкальных театров: опера, балет &#8212;<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>эти виды искусства сложны для<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>восприятия<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>неискушенным зрителем. И ему надо «подсказывать», где хлопать.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Сейчас<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>этот приём часто используют в телевизионных комедиях, где смех и аплодисменты монтируются прямо в звукоряд.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">Кроме того, после сложной партии певцу или танцору<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>необходимо отдышаться – и тут как раз очень кстати<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>перерыв<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>на овации, которые в специально<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>заранее оговоренных местах спектакля<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>заводят клакёры. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">Деятельность клакёров все время подвергалась упорядочиванию. Еще в первой половине XIX века в Париже было создано «Общество страхования драматических успехов». (Любопытно, что примерно в то же самое время на Сицилии возникло первое &#171;Общество чести&#187; &#8212; &#171;Cosa Nostra&#187;).  В советские времена<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в каждом уважающем себя музыкальном театре была своя<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>клакёрная мафия,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>ссориться с которой не рекомендовалось даже примам.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Тогда<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>рядовым клакёрам платили<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>от 5 рублей дома до 10 на выезде, а бригадиру – до 25 <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>рэ за спектакль. Так что клакёру<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>можно было бы и не работать, если бы<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>в СССР не преследовали за тунеядство.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">После наступления новых времён<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>профессиональным клакёрам стало выгоднее трудиться в политике.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Тут<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>гонорары выше, хотя и работа, конечно,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не такая интересная – в непогоду махать<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>флагом<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>или<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>встречать счастливыми воплями бред политика – это не<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>«Щелкунчика» смотреть, сидя в мягком театральном кресле.</span></p>
<p class="MsoNormal"><strong><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">Впрочем, незакалённые интеллектуалы сейчас могут<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>наняться в тролли. Гадкая, конечно, работа,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>зато в тепле и уюте. </span></strong></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>И, казалось бы,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>всё с ними<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>ясно. С клакёрами и троллями. Только вот отличить их от реально чувствующих и сочувствующих крайне сложно.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Кроме того,<a title="Театр, политика и буриданов осёл." href="https://creativpodiya.com/?p=3758"> у артистов,<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>к которым относятся также и политики, </a>всегда есть<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>личные группы поддержки,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>состоящие из искренних и бескорыстных фанатов. Как это,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>например, было<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>на Майдане во времена «оранжевой революции», когда часть людей<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>была,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>так сказать,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>«за идею», а для руководства и подогрева её работали клакёры.<span style="mso-spacerun: yes;">   </span></span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images22.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-4051 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images22.jpeg" alt="images" width="188" height="268" /></a></span>Противостоять клакёрам тяжело. Именно потому, что человеку, как существу социальному,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>трудно<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не соглашаться с мнением окружающих.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Особенно, когда их много и они уверены в себе. Кроме того, в современном,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>перегруженном информацией мире крайне мало всесторонне образованных людей, обладающих индивидуальным художественным вкусом<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и необходимым набором знаний, чтобы адекватно воспринимать нынешнее искусство – будь то театр или политика.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Если<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>они вообще есть.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Но путь ориентации на то, как реагируют<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>«знатоки» из публики – тоже ошибочен. <span style="mso-spacerun: yes;">  </span></span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">Итак, что мы имеем в сухом остатке?<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Сам зритель в большинстве случаев не уверен в<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>своей реакции,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>а то<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>как реагируют окружающие –<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>чаще всего гарантированная манипуляция.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Как тут быть? </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">Хорошо<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>бы, конечно,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>научиться полагаться на себя.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Смотреть,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>слушать и радоваться<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>набору чувств и эмоций, который<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>возникает в душе и разуме<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>на самом деле, а не<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>потому,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>что они &#8212; у всех и ты<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не хочешь<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>чувствовать себя идиотом<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>оттого, что их не испытываешь.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Это бесконечно<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>сложно, но иначе же всё время будут обманывать! </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">А с другой стороны –<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>каждому творческому<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>человеку не помешало бы<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>иметь<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>свою персональную группу клакёров. А то ведь так тяжко в нашем<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>орущем<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в миллионы ртов<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>мире<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не только<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>сказать что-то,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>но и быть услышанным.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">Иными словами, идеально было бы, если бы<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>чужие клакёры нас не путали, а свои &#8212;<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>помогали. А ещё идеальнее – если бы чужих не было<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>вовсе.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>А были только свои.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="mso-bidi-font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: RU;">В общем, в странном мире мы живём…</span></p>
<p class="MsoNormal">Источник: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/4046/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>11</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Сумах «вісім люблячих жінок» розслідують вбивство чоловіка</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/62688</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/62688#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 01 Jul 2020 17:26:11 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[новини]]></category>
		<category><![CDATA[Робер Тома]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[Театр ім.Щепкина]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=62688</guid>

					<description><![CDATA[У сумському обласному академічному театрі драми та музичної комедії ім. М.С.Щепкіна готовий до зустрічі з глядачем новий спектакль – вистава за п’єсою французького драматурга, режисера та актора Робера Тома «Вісім люблячих жінок». Режисер-постановник –&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>У сумському обласному академічному театрі драми та музичної комедії ім. М.С.Щепкіна готовий до зустрічі з глядачем новий спектакль – вистава за п’єсою французького драматурга, режисера та актора Робера Тома «Вісім люблячих жінок».</h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/06/IMG_0195а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-62761 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/06/IMG_0195а.jpg" alt="Суми &quot;Вісім люблячих жінок&quot;" width="580" height="358" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/06/IMG_0195а.jpg 580w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/06/IMG_0195а-300x185.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 580px) 100vw, 580px" /></a>Режисер-постановник – заслужена артистка України Олена Зарицька.</p>
<p>На сцені під час дійства знаходяться виключно жінки. Але події крутяться навколо чоловіка на ім’я Марсель. Він господар маєтку, де у ніч перед Різдвом зібралися вісім не чужих йому жінок. Інтрига розгортається з того, що жінки знаходять Марселя у його  спальні з ножем у спині. Дуже швидко з’ясовується, що вбивця, скоріш за все, – одна з присутніх. І поки ще не прибула поліція, жінки починають власне розслідування, обвинувачуючи одна одну.</p>
<p>І тут на світ випливає чималенька кількість цікавих таємних подробиць про кожну з них. Виявляється що і дружина Марселя, і його сестра, і теща, і доньки не зовсім вже й такі &#171;пухнасті&#187; і позитивні, як здається на перший погляд. Але чим більше глядач дізнається про затемнені боки життя героїнь, тим більш живими вони стають. Бо живі люди складаються і з недоліків теж. Так вже влаштований наш світ, що в ньому є і день, і ніч, і весна, і осінь.</p>
<p>До того ж кожна героїня грає у своїй власній сценічній естетиці. Тобто ці жінки не дружать на сцені – вони суперниці у всьому. Що ілюструється різними манерами гри – від повного перевтілення у персонажа у одних до трохи відстороненого зображення героїні у інших, наче акторка навмисне підкреслює, що вона не така, як та, кого вона грає. У житті, до речі, жінки теж нерідко користуються цим дієвим прийомом.</p>
<p>В підсумку виникає барвиста естетично-психологічна суміш, за якої цікаво спостерігати. Таким чином, створюється динаміка у статичній ситуації, бо дійство постійно відбувається у одному місці.</p>
<p>Все завершується феєричним фіналом, який не розчулить тільки камінь.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/06/IMG_0215а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-62762 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/06/IMG_0215а.jpg" alt="Суми &quot;Вісім люблячих жінок&quot;" width="580" height="339" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/06/IMG_0215а.jpg 580w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/06/IMG_0215а-300x175.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 580px) 100vw, 580px" /></a>І ще одна цікавинка. П’єса  написана у 1958 році. Дія відбувається у Франції. Але виглядає і сприймається все так, ніби це наші місцеві, сучасні, зрозумілі і ментально, і душевно події.</p>
<p>Прем’єра вистави «Вісім люблячих жінок» відбудеться 3 та 4 липля 0 18.00</p>
<p>Як зазвичай, у ній є декілька складів, тож вибирайте своїх  улюблених акторок на власний смак.</p>
<p>Дійові особи та виконавці:</p>
<p>Габі – засл. артистки України Марія Грищенко, Нонна Жулева</p>
<p>Бабуся – Наталія Дехта, Тетяна Зражевська</p>
<p>Огюстін – засл. артистка України Тамара Корінна, засл. працівник культури  Катерина Докукіна, Гелена Албагачієва</p>
<p>П’єретта – Ганна Глазачева, засл. артистка України Наталія Нерянова</p>
<p>Шанель – засл. артистка України Нонна Жулева, засл. артистка України Олена Зарицька</p>
<p>Луїза – Вікторія Рашевська – Горбань, Гелена Албагачієва</p>
<p>Сюзон – Олена Онопрійко, Світлана Кулик, Юлія Ковтун</p>
<p>Катрін – Дарія Маригіна, Надія Фесенко</p>
<p><strong>Джерело: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
<p>Фото: Лариса Ильченко</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/62688/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Сумах поставили виставу на тему української мови</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/62151</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/62151#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 12 Mar 2020 10:17:26 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[Мина Мазайло]]></category>
		<category><![CDATA[спектакль]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[Театр для дітей та юнацтва]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=62151</guid>

					<description><![CDATA[У Сумському обласному Театрі для дітей та юнацтва з’явилася нова вистава – «Мина Мазайло» &#8212; за однойменною п’єсою Миколи Куліша. Режисер-постановник – заслужений артист України Валерій Микитенко. Жанр спектаклю, присвяченого темі українізації та русифікації,&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>У Сумському обласному Театрі для дітей та юнацтва з’явилася нова вистава – «Мина Мазайло» &#8212; за однойменною п’єсою Миколи Куліша. Режисер-постановник – заслужений артист України Валерій Микитенко.</h2>
<p>Жанр спектаклю, присвяченого темі українізації та русифікації, визначено як «соціально-національна драма». У даному випадку це більше ніж просто визначення жанру. Мовне питання в Україні, і напряму пов’язане з ним питання самоідентифікації, драматичне і вічне. Його роблять головним чинником світосприйняття, від нього страждають, на ньому, на жаль, заробляють.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/03/IMG_0002а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-62147 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/03/IMG_0002а.jpg" alt="Мина Мазайло" width="580" height="372" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/03/IMG_0002а.jpg 580w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/03/IMG_0002а-300x192.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 580px) 100vw, 580px" /></a>П’єса була написана у 1928 році, але вона абсолютно точно лягає на наші часи, власне, як і на часи 1820-х. Події відбуваються у Харкові, в домі радянського службовця Мини Мазайло, котрий вирішив змінити своє українське прізвище на Мазєнін, бо воно схоже на Єсєнін. Його підтримують донька Рина та дружина, але категорично проти виступає син Мокій, захоплений красою та багатством української мови і взагалі, <a href="https://creativpodiya.com/posts/56802">закоханий во все українське.</a> Є ще два полярні персонажі &#8212; український націоналіст (дуже симпатичний, до речі) – дядько Тарас, та теж по–одеські симпатична тьотя Мотя з Курська.</p>
<p>Але, як на наш погляд, головною героїнею вистави виступає дівчинка Уля. Поки всі ті дорослі і не дуже дядьки та тьотки сваряться на тему національної ідентифікації, Уля щиро закохується в Мокія. А з почуттями приходить захоплення усім, чим живе її хлопець. Але Мазайлиха та Рина оголошують Улі ультиматум – або вона,  використовуючи свої дівочі чари, переагітує Мокія на бік русифікаторів, або їй не буде життя у родині коханого. У цій ситуації Уля стає схожою на нашу Батьківщину, яку вже декілька віків роздирає питання, куди йти – за покликом серця, чи туди, куди веде практичний розум?</p>
<p>Спектакль вийшов сучасним і одночасно позачасовим. І органічним, у сенсі вдалої суміші сатири, гротеску з введенням у дію досить екзотичних нині комсомольців-націоналістів, лірики і драматичних протистоянь. Режисеру вдалося створити на сцені таке динамічне і емоційне середовище, у якому актори існують настільки природньо, що навіть забуваєш, що це не театр.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/03/IMG_0012а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-62148 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/03/IMG_0012а.jpg" alt="Мина Мазайло" width="580" height="387" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/03/IMG_0012а.jpg 580w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/03/IMG_0012а-300x200.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 580px) 100vw, 580px" /></a>Цікавим виглядає рідний для більшості мешканців Слобожанщини суржик у вустах тих героїв та героїнь, котрі не визначилися з самоідентифікацією. Хоча суржикомовність абсолютно не заважає їм переживати майже шекспіровські пристрасті. І взагалі, не дивлячись на гостроту полеміки, на сцені панують добро та світло – бо одна ж родина.</p>
<p>А автора п’єси Миколу Куліша – веселого, талановитого, красивого та розумного чоловіка через шість років заарештували, бо змінилася політка партії, оголосили українським буржуазним націоналістом і у 1937-му вбили на Соловках разом з іншими з Розстріляного Відродження. Йому тоді було лише 43&#8230;</p>
<p>І коли дивишся виставу і тримаєш цей факт в голові, то вся нескінченна трагікомедія нашого існування сходить зі сцени і стає реальністю, де зовсім поруч життя і смерть.</p>
<p><strong>Джерело: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
<p>Фото: Лариса Ильченко</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/62151/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Сумах поставили п&#8217;єсу зіркової французької авторки</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/62113</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/62113#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 28 Feb 2020 10:41:59 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Афиша]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[Владислав Писарев]]></category>
		<category><![CDATA[женщина]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[психология взаимотношений]]></category>
		<category><![CDATA[Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім М.С. Щепкіна]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[Театр ім.Щепкина]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=62113</guid>

					<description><![CDATA[У Сумському обласному академічному театрі імені Михайла Щепкіна чергова прем’єра. Інтелектуальна комедія «Арт». Режисер-постановник Владислав Писарев. І знову всесвітньо відомій драматургічний матеріал. Цього разу &#8212;  авторства Ясміни Рези &#8212; французької актриси театру та кіно,&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>У Сумському обласному академічному театрі імені Михайла Щепкіна чергова прем’єра. Інтелектуальна комедія «Арт». Режисер-постановник Владислав Писарев.</h2>
<p>І знову всесвітньо відомій драматургічний матеріал. Цього разу &#8212;  авторства Ясміни Рези &#8212; французької актриси театру та кіно, драматурга та прозаїка, п&#8217;єси якої поставлені в багатьох театрах Європи та Америки.</p>
<p>Перша постановка «Арт» відбулася у 1994 році і з того часу вистава стала популярною. Інколи її називають «Арт, або Про справжню чоловічу дружбу». І ось з цього моменту вже починаються сюрпризи та цікавинки.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/02/IMG_9749а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-62104 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/02/IMG_9749а.jpg" alt="АРТ" width="580" height="394" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/02/IMG_9749а.jpg 580w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/02/IMG_9749а-300x204.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 580px) 100vw, 580px" /></a>Усі ролі в щепкінській версії п’єсі «Арт» грають жінки. Герої Ясміни Рези &#8212; Серж, Марк та Іван замінюються на Француазу (<a href="https://creativpodiya.com/posts/57181">Катерина Саченко</a>), Паулу ( <a href="https://creativpodiya.com/posts/60919">Крістіна Зограбян</a>) та Катрін (<a href="https://creativpodiya.com/posts/57976">Олена Оноприйко</a>). А сама вистава стає розповіддю про жіночу дружбу. Як виявляється, і таке можливо. Принаймні творці щепкінського «Арт» нас в цьому впевнено переконують. Але це не ідеальна солодка дівчача дружба з обнімашками і пустими балачками про все оточуюче, а дійсно складні стосунки нечужих особистостей, які проходять через серйозний психологічний конфлікт і все ж таки у фіналі знаходять шлях до порозуміння.</p>
<p>Ми не будемо переказувати зміст п’єси, зауважимо тільки, що вона однаково підходить інтелектуалам, які знають філософський зміст слова «деконструкція», бо читають Хайдеггера та Жака Деррида, і людям, які читають щось інше. Тому що стосунки з оточучючими та проблеми, що виникають в процесі спілкування &#8212; актуальна тема для всіх, незалежно від освіти та віку.</p>
<p>Зате варто відмітити вдалий режисерській дебют <a href="https://creativpodiya.com/posts/61143">Владислава Писарева</a> &#8212; одного з найпопулярніших сьогодні молодих акторів театру ім. М. С. Щепкіна, який зараз опановує ще й режисуру в ХНУМ імені І.П.Котляревського. «Арт» &#8212; його дипломна робота.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/02/IMG_9809а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-62102 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/02/IMG_9809а.jpg" alt="АРТ" width="580" height="389" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/02/IMG_9809а.jpg 580w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2020/02/IMG_9809а-300x201.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 580px) 100vw, 580px" /></a>Акторська родзинка самого Владислава в тому, що він дійсно грає, тобто ніби перетворюється на своїх героїв і відрізняється від самого себе у кожній своїй ролі. Власне, це заява на вищій акторський пілотаж. І саме за цими принципами він поставив п’єсу. Там є декілька смачних режисерських знахідок – особливо німа мізансцена з оливками. Але головне, це те, як талановито і по-різному у нього в спектаклі  перевтілилися добре знайомі театральній публіці актриси. На допомогу цій справі прийшов ще й і формат вистави, яка іде на малій сцені. Тобто глядач близько і актори мають можливість грати по-кіношному, дозволяючи собі мінімум рухів тілом і максимум мімічної гри і голосових акцентів. І ця гра на півтонах відкриває нам ті, приємно несподівані,  боки таланту усіх трьох акторок, які залишаються нереалізованими при роботі на великій сцені.</p>
<p>Підбиваючи підсумок, зазначимо, що творцям спектаклю «Арт» вдалося показати людей такими, якими вони – ми тобто, є. Особливо, якщо згадати, що ті ж самі речі в інших версіях «Арт» проголошують та обговорюють чоловіки – тобто  все це про Людину. А що може бути цікавішим для нас, як не ми самі?</p>
<p><strong>Прем’єра вистави «Арт» відбудеться у суботу 29 лютого на малій сцені театру ім. М.С.Щепкіна. Початок – о 18.30.</strong></p>
<p><strong>Джерело: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
<p>Фото: Лариса Ильченко</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/62113/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Сумах поставили всесвітньо відомий мюзикл</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/61697</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/61697#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 06 Nov 2019 19:15:43 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[Вестсайдська історія]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[новини]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[Театр ім.Щепкіна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=61697</guid>

					<description><![CDATA[У репертуарі сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна з’явилася нова вистава &#8212; «Така історія», створена за мотивами бродвейського мюзиклу за текстом А.Лоренса на музику Л.Бернстайна «Вестсайдська історія». Прем’єра відбулася 31&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>У репертуарі сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна з’явилася нова вистава &#8212; «Така історія», створена за мотивами бродвейського мюзиклу за текстом А.Лоренса на музику Л.Бернстайна «Вестсайдська історія».</h2>
<p>Прем’єра відбулася 31 жовтня та 1 листопада.</p>
<p>Сценарій мюзиклу по суті являє собою парафраз на тему п&#8217;єси «Ромео і Джульєтта». Тільки дія перенесена у XX століття, в квартал Вест Сайд тодішнього Нью-Йорку, де в ті часи точилися постійні розбірки молодіжних емігрантських угруповань.</p>
<p>Головна героїня, пуерториканка-емігрантка Марія, закохується в Тоні, який хоча і є вихідцем з Польщі, але входить в банду емігрантів-італійців. Подальшій розвиток подій, включаючи фатальну розв’язку, практично повторює сюжет Шекспіра.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/IMG_9131.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-61713 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/IMG_9131.jpg" alt="&quot;Така історія&quot; Суми, театр ім. Щепкина" width="600" height="372" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/IMG_9131.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/IMG_9131-300x186.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a>Вистава барвиста, емоційна, з чудовими музичними номерами. Але після її перегляду у автора цього відгуку залишилося декілька питань.</p>
<p>По-перше, не зовсім зрозуміло, яку мету ставили перед собою творці спектаклю, коли вирішили взятися за постановку всесвітньо відомої класики, яка обов’язково спровокує спокусу порівнянь. До речі, цього питання не виникає, коли мова іде про такі вочевидь вдалі роботи шепкінців, як <a href="https://creativpodiya.com/posts/58734">«Відключені»</a>, <a href="https://creativpodiya.com/posts/60562">«Все, що тобі потрібно – це кохання…»</a>, <a href="https://creativpodiya.com/posts/57976">«Лісова пісня»</a>, <a href="https://creativpodiya.com/posts/61016">«Назар Стодоля»</a>, <a href="https://creativpodiya.com/posts/60919">«Де я залишусь»</a>, <a href="https://creativpodiya.com/posts/51865">«Шинель»</a> та інші. У цих перлинах репертуару театру органічно поєднуються режисерські задумки з наявними можливостями трупи. Тому там багато яскравої акторської гри та можливостей для естетичного і душевного співпереживання, що завжди народжуються при контакті з витвором мистецтва, створеним талановитими професіоналами.</p>
<p>А в &#171;Історії&#187; моментами виникало відчуття якоїсь любительської простоти і очевидності сценічних рішень. Можливо це пов’язано з тим, що одну з головних ролей виконує режисер вистави Роман Козак? Тобто він бачить значну частину дії не зі сторони, як цілу картину, а зсередини. І у цьому зв’язку, друге питання. Чи обов’язково режисеру самому грати?</p>
<p>До того ж Роман Козак не зовсім актор. Він талановитий режисер і харизматична особистість. Кожного разу, з’являючись на сцені, він нібито представляє самого себе у запропонованих обставинах. Це цікаво у <a href="https://creativpodiya.com/posts/61143">«Пер Ґюнті»</a>, чи у <a href="https://creativpodiya.com/posts/56957">«Гамлеті»</a>, де, власне, ціллю режисера було якось відокремити головного героя від інших, зробити його таким, щоб він був, як у Шекспіра, трошки «не від світу цього». А тут його Ріфф – ватажок однієї з банд &#8212; здається дещо схематичним.</p>
<p>Також трохи по-аматорськи виглядає постановка бійок та масових сцен. І це при величезних хореографічних і пластичних можливостях щепкінської трупи, які так блискуче розкриваються у тій же «Шинелі» або ще у одному класичному мюзиклі <a href="https://creativpodiya.com/posts/53520">&#171;Моя леді&#187;. </a></p>
<p>А момент, коли лунає бутафорський постріл, замість того, щоб піднести дію до кульмінації, взагалі викликає нервовий сміх у публіки, яка спочатку лякається несподівано гучного звуку…</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/IMG_9140.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-61714 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/IMG_9140.jpg" alt="&quot;Така історія&quot; Суми, театр ім. Щепкина" width="600" height="372" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/IMG_9140.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/IMG_9140-300x186.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a>Не все здалося рівним і у музичному аспекті. Хоча вокальні партії головних героїв – Тоні (Максим Шолох) і Марії (Марія Корінна) &#8212; безумовна прикраса вистави. А ще &#8212; епізод з блискучим акторським соло Бебі Джона (Владислав Писарев). А також вдалі та функціонально доречні декорації.</p>
<p>Все інше ми залишимо на розсуд майбутніх глядачів вистави «Така історія». У нас склалося враження, що ми бачили далеко не кінцеву версію постановки, а скоріше ескіз спектаклю, що ще народжується. А значить – далі буде.</p>
<p><strong>Джерело: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
<p>Фото: Лариса Ильченко</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/61697/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Сумах представляют новых лауреатов «Культурного острова». Виталий Трикоз</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/60542</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/60542#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 23 Mar 2019 18:44:55 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Культурный остров]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[Ахтырка]]></category>
		<category><![CDATA[Виталий Трикоз]]></category>
		<category><![CDATA[культура и искусство]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=60542</guid>

					<description><![CDATA[Как обычно, в начале года оргкомитет арт-медиа проекта «Культурный остров» определил семёрку  творческих личностей, которые вносят существенный вклад в  творческую и культурную жизнь Сумского региона. В этой публикации мы расскажем о лауреате в номинации&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Как обычно, в начале года оргкомитет арт-медиа проекта «Культурный остров» определил семёрку  творческих личностей, которые вносят существенный вклад в  творческую и культурную жизнь Сумского региона.</h2>
<p>В этой публикации мы расскажем о <strong>лауреате в номинации «Народный театр» Виталии Трикозе.</strong></p>
<p><strong>Виталий Трикоз</strong> – режиссёр народного драматического театра КУ РДК (Ахтырка)</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/02/Трикоз1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignright size-full wp-image-60736" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/02/Трикоз1.jpg" alt="Виталий Трикоз" width="250" height="336" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/02/Трикоз1.jpg 250w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/02/Трикоз1-223x300.jpg 223w" sizes="auto, (max-width: 250px) 100vw, 250px" /></a>Родился и живёт в городе Ахтырка. Учился в местном ПТУ  на тракториста. Однажды попробовал выступить на лицейском конкурсе юмора в Доме Молодёжи.  Выступление понравилось и выступающему и публике. Сразу же после конкурса зашёл в Дом Культуры, поинтересоваться, есть ли там  драмкружок.  Оказалось,  что есть и так Виталий Трикоз стал актёром детского драматического театра под руководством Татьяны Ивановны Акименко. Первой ролью во взрослом Народном театре был Юш в спектакле «Женитьба Бальзаминова».  Так пришла любовь к искусству театра, которая  во многом определила дальнейшую судьбу.</p>
<p>После службы в армии работал сантехником, а в свободное время  постоянно играл в Народном театре, молодежном театре «Чудаки» и драмтеатре. Там увидел и почувствовал на себе  работу двух замечательных режиссёров: Татьяны Акименко и Татьяны Лысенко. Вскоре закончил заочно режиссерский факультет Сумского училища культуры им Д.Бортнянского.</p>
<p>Первой самостоятельной режиссёрской работой  Виталия Трикоза стал спектакль «Фараоны» по пьесе классика современной украинской драматургии Алексея Коломийца. Спектакль оказался успешным, премьера  на сцене ахтырского РДК прошла с аншлагом. Затем были спектакли:   &#171;Деревья умирают стоя&#187; по пьесе  Алехандро Касона и &#171;Инкогнито», по мотивам произведения Н.В. Гоголя &#187; Ревизор&#187;.</p>
<p>Сегодня  режиссура стала для Виталия Трикоза основной профессией. Параллельно с работой он учится заочно  в Харьковской государственной академии культуры. Учеба в академии дает ему те навыки и умения, которые помогают ещё  больше раскрыться как творческому человеку.</p>
<p>Актёры его воистину народного театра &#8212; это люди разных  возрастов и профессий &#8212; от домохозяек до учителей и инженеров. После репетиций, труппа вместе с режиссёром нередко собирается, чтобы поговорить &#8212; общение дает вдохновение на дальнейшую работу. Вместе обсуждаются будущие  спектакли, ребята высказывают свои идеи, которые часто воплощаются на сцене.</p>
<p>Несмотря  на активное присутствие в жизни современного человека телевидения и интернета, искусство театра продолжает быть актуальным. По словам Виталия Трикоза, театр сегодня нужен  людям для духовного развития. Он помогает зрителю посмотреть на себя со стороны и увидеть бытовые (и не только) проблемы, на которые в обыденной жизни человек внимание не обращает.</p>
<p>Название номинации &#8212; «Народный театр» &#8212; отражает суть жизненной реализации  Виталия Трикоза. Он режиссёр во всех смыслах народного театра, где играют люди, которых  с искусством Мельпомены связывает только любовь &#8212; искренняя и бескорыстная. Он и сам такой – молодой, но уже опытный,  прошедший АТО, сознательно выбравший нынешнюю профессию и постоянно  совершенствующийся в ней, ищущий, черпающий  вдохновение в окружающей жизни, настроенный на творческое сотрудничество со своими актёрами и зрителями  и растущий  вместе с ними.</p>
<p><strong>Все лауреаты арт-медиа проекта &#171;Культурный остров 2019&#187; здесь &#8212; <a href="https://creativpodiya.com/posts/60455">В Сумах назвали лауреатов арт-проекта, посвященного творческой жизни Сумщины</a></strong></p>
<p>Приглашаем на церемонию чествования новых лауреатов арт-медиа проекта &#171;Культурный остров&#187;. Она состоится 3 апреля 2019 года в ТЮЗе, подробности читай здесь<a href="https://creativpodiya.com/posts/60715" target="_blank" rel="noopener"> https://creativpodiya.com/posts/60715</a></p>
<p>Фото из личного архива</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/60542/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Сумах представляют лауреатов проекта о сумской творческой элите. Александра Сокол</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/60499</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/60499#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 09 Mar 2019 15:16:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Культурный остров]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[актриса]]></category>
		<category><![CDATA[Александра Сокол]]></category>
		<category><![CDATA[культура и искусство]]></category>
		<category><![CDATA[Народный артист Украины]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[режиссёр]]></category>
		<category><![CDATA[Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім М.С. Щепкіна]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[театр для детей и юношества]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=60499</guid>

					<description><![CDATA[Оргкомитет арт-медиа проекта «Культурный остров», посвященного людям, внесшим значительный вклад в создание творческой атмосферы Сумщины, назвал лауреатов 2019 года. В сегодняшней публикации мы представляем лауреата в номинации «Символ эпохи» Александру Сокол. Александра Сокол родилась&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Оргкомитет арт-медиа проекта «Культурный остров», посвященного людям, внесшим значительный вклад в создание творческой атмосферы Сумщины, назвал лауреатов 2019 года.</h2>
<p>В сегодняшней публикации мы представляем лауреата в <strong>номинации «Символ эпохи» Александру Сокол.</strong></p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/posts/9507">Александра Сокол</a> родилась на хуторе Мелешковка Недригайловского района Сумской области. Школьные годы провела в городе Ромны, где активно участвовала в различных кружках, в том числе хоровом и театральном.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/03/Александра-Сокол_1-.jpg..jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignright size-full wp-image-60671" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/03/Александра-Сокол_1-.jpg..jpg" alt="Александра Сокол. Автор фото: Наталья Говорухина" width="250" height="375" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/03/Александра-Сокол_1-.jpg..jpg 250w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/03/Александра-Сокол_1-.jpg.-200x300.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 250px) 100vw, 250px" /></a>В 1967 году, после завершения учёбы в Харьковском институте культуры, поступила в сумской театр им. М. Щепкина, где служила до 2001 года. С самого начала карьеры сыграла несколько острохарактерных ролей, что было замечено и оценено театральной критикой самого высокого уровня. Мастерски владеет искусством перевоплощения, что является элементом «высшего пилотажа» в актёрской профессии. В 1980 году в 36 лет получила звание заслуженной артистки УССР за блестящее исполнение роли 80-летней  старушки в спектакле «Восемь любящих женщин» по пьесе Робера Тома.<strong> В 1999 году  Александре Сокол было присвоено звание народной артистки Украины.</strong></p>
<p>После 2001 года и по сей день служит в сумском Театре для детей и юношества, успешно объединяя в работе актёрство и режиссуру. Всего, за свою актёрскую карьеру, сыграла более 150 ролей в различных спектаклях.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/posts/12773">Александра Сокол</a> относится к достаточно редкой для провинции категории актёров-интеллектуалов. Она постоянно работает над собой, много читает и через чтение серьёзной художественной литературы &#8212; прозы и поэзии &#8212; наполняется той мощной творческой энергетикой, которая  вместе с её замечательным природным даром делает её работы столь запоминающимися и многоплановыми.</p>
<p>А ещё Александра Михайловна &#8212; прекрасная рассказчица. Большая, ставшая судьбой, жизнь в театре  наполнила её огромным количеством разнообразных театральных историй, баек и легенд. И не только театральных, ведь театр, при всей своей элитарности, существует не отдельно, а живёт и изменяется вместе с обществом. <strong>Читайте об этом подробнее в нашем материале: <a href="https://creativpodiya.com/posts/9499">Александра Сокол. «Легенда о Щепке»</a>.</strong></p>
<p>Название номинации  &#8212; «Символ эпохи» &#8212; является буквальной характеристикой человеческого и профессионального значения Александры Сокол для творческой среды Сумского региона. В любые – сложные и простые времена она была и остаётся примером верности своему делу, бескомпромиссности, честности и любви к зрителям.</p>
<p>Отдельным талантом Александры Сокол является пение. Незаурядные вокальные данные, в сочетании с актёрским мастерством, делают изысканным и неповторимым исполнение ею романсов и песен, написанных на стихи из ряда «высокой поэзии».</p>
<div class="video-container"><iframe loading="lazy" title="Александра Сокол. &quot;Зимняя ночь&quot;. Б. Пастернак" width="500" height="375" src="https://www.youtube.com/embed/R643Nvj0DWU?feature=oembed&#038;wmode=opaque" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe></div>
<p><strong>Все лауреаты арт-медиа проекта &#171;Культурный остров 2019&#187; здесь &#8212; <a href="https://creativpodiya.com/posts/60455">В Сумах назвали лауреатов арт-проекта, посвященного творческой жизни Сумщины</a></strong></p>
<p>Приглашаем на церемонию чествования новых лауреатов арт-медиа проекта &#171;Культурный остров&#187;. Она состоится 3 апреля 2019 года в ТЮЗе, подробности читай здесь<a href="https://creativpodiya.com/posts/60715" target="_blank" rel="noopener"> https://creativpodiya.com/posts/60715</a></p>
<p>Фото: Наталия Говорухина</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/60499/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Сумчан запрошують на творче дійство кращого режисера Ізраїлю 2018 року</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/60527</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/60527#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[редакция]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 03 Feb 2019 18:02:14 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Афиша]]></category>
		<category><![CDATA[Афиша Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Израиль]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=60527</guid>

					<description><![CDATA[У четвер 28 лютого у Сумах відбудеться спектакль Академічного театру Діма Амора, г. Тель-Авів, Ізраїль Показ пройде тільки в Сумах. І це буде єдина в Україні вистава театру Діма Амора. До речі, Дім Амор визнан кращим режисером&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>У четвер 28 лютого у Сумах відбудеться спектакль Академічного театру Діма Амора, г. Тель-Авів, Ізраїль</h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/02/Израиль_дибук.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-60492 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/02/Израиль_дибук.jpg" alt="" width="580" height="406" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/02/Израиль_дибук.jpg 580w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/02/Израиль_дибук-300x210.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 580px) 100vw, 580px" /></a>Показ пройде тільки в Сумах. І це буде єдина в Україні вистава театру Діма Амора. <span class="tlid-translation translation"><span class="" title="">До речі, </span></span>Дім Амор визнан кращим режисером Ізраїлю 2018 року.</p>
<p>Його містична вистава «Дібук» розрахована на глядача 18+ та підкріплена цікавими спецефектами.</p>
<p><strong><span class="tlid-translation translation"><span class="" title="">Короткий зміст</span> <span class="" title="">вистави:</span></span></strong></p>
<p>Диявол опановує молодим равіном. Тільки лише уві сні у нечистої сили є повноваження впливати на святу людину. Молода дружина намагається зробити все можливе, щоб врятувати душу чоловіка. Молитва і умовляння не допомагають і тоді дружина равіна вирішує покінчити з собою і битися з Дияволом у світі злих духів. Молодій жінці потрібно дізнатися точне ім&#8217;я Диявола, потім вимовити заклинання і спалити ім&#8217;я нечистого духа. Молода пара долає безліч випробувань для порятунку душі.</p>
<p>Вистава &#171;Дібук&#187;  -це сучасна вистава. Проект спеціально розроблений і адаптований на українського глядача. Уперше глядачі відвідають містичний спектакль і познайомляться з &#171;силою Диявола&#187;. Вистава підкріплена цікавими спецефектами і в той же час мінімізує декорації.  І, звичайно, сама історія не дасть глядачеві відірватися від сцени.</p>
<p>Протягом всієї вистави глядачі будуть невід&#8217;ємною частиною вистави, інколи буде по справжньому моторошно. Публіка зможе відчути &#171;жах Сатани&#187;.</p>
<p>Не варто однак забувати, що все це міф і фантазія …, але можливо міфи були народжені на реальних подіях.<br />
Вистава розрахова на глядача 18 плюс.</p>
<p>Режисер: Дім Амор<br />
Актори (г. роль): Таль Махін, Гавріель Велітніцкій, Морін Дабах</p>
<p>Професійні актори обіцяють глядачам незабутні враження та порцію адреналіну!</p>
<p><strong>Коли: 28 лютого</strong><br />
<strong>Початок: 18.30</strong><br />
<strong>Місце: Палац культури Сумського НВО</strong><br />
<strong>Інформація та замовлення квитків: 050-056-29-19</strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/60527/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Сумах поставили спектакль о хрупкости и жестокости мира</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/60051</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/60051#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Лариса Ильченко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 26 Oct 2018 17:35:27 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[внутренний мир]]></category>
		<category><![CDATA[психология взаимоотношений]]></category>
		<category><![CDATA[спектакль]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[Театр им.Щепкина]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=60051</guid>

					<description><![CDATA[В Сумском областном театре драмы и музыкальной комедии им. Щепкина — очередная премьера &#8212; «Стеклянный зверинец» (Скляний звіринець) по пьесе Теннеси Уильямса. Уже по традиции новый театральный сезон в театре им. Щепкина начинается премьерой. Постановкой&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>В Сумском областном театре драмы и музыкальной комедии им. Щепкина — очередная премьера &#8212; «Стеклянный зверинец» (Скляний звіринець) по пьесе Теннеси Уильямса.</h2>
<p>Уже по традиции новый театральный сезон в театре им. Щепкина начинается премьерой. Постановкой занимался новый главный режиссёр театра Артемий Анищенко. Он развил идею <a href="https://creativpodiya.com/posts/56564" target="_blank" rel="noopener">Антона Меженина</a> и представил своё, несколько иное, видение пьесы &#171;Стеклянный зверинец&#187;, написанной классиком мировой литературы XХ ст., американцем<span class="_5yl5"> Теннесси Уильямсом.</span></p>
<p>Пьеса написана у 1944 году. Действие разворачивается в Америке, где на востоке идёт война. Семья Вингфилд (мать Аманда, её сын Том и дочь Лаура) стараются как-то выжить в это непростое время. Прямо скажем, есть перекличка с нынешним состоянием нашей страны.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/10/ЗверинецIMG_5661.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-60056 size-full aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/10/ЗверинецIMG_5661.jpg" alt="спектакль &quot;Стекляний зверинец&quot; (Скляний зверинец)" width="590" height="382" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/10/ЗверинецIMG_5661.jpg 590w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/10/ЗверинецIMG_5661-300x194.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 590px) 100vw, 590px" /></a></p>
<p>Но, оговоримся, что постановка щепкинцев &#8212; юношеское воспоминание Тома Вингфилда о том, что же происходило. Причём не каждое воспоминание абсолютно достоверно: что-то смазано, а что-то гиперболизировано. Всё потому, что герой сам расставляет свои акценты, исследует себя, в буквальном смысле &#171;роется&#187; в своей голове, пытается найти ответы на вопросы: &#171;Кто убивает в нём личность? Почему он не такой, каким хотел бы быть? Каков выход из всей этой ситуации?&#187;. Конечно же, всё начинается с пристального рассмотрения собственного окружения.</p>
<p>Мать Аманда (её великолепно играет <a href="https://creativpodiya.com/posts/32104" target="_blank" rel="noopener">Наталья Дехта</a>) &#8212; жизнелюбивая, часто живущая прошлым и в тоже время всё контролирующая, пытается построить будущее собственных детей, при этом не спрашивая их мнения.</p>
<p>Сестра Тома &#8212; Лаура (очень вокальна в исполнении Евгении Анищенко) &#8212; хромающая на одну ногу и оттого при любом контакте с чужими людьми комплексующая до нервных срывов. Не окончила школу, несмотря на свои 24 года, и живет в собственном хрупком мире, как её коллекция &#8212; стеклянный зверинец &#8212; за которой она бережно ухаживает и находит в ней отдушину.</p>
<p>Друг Тома &#8212; Джим (в детализированном исполнении Юрия Оноприйко) &#8212; увлечённый собственной карьерой и неофициально, взявший некое шефство над Томом.</p>
<p>Отец Тома &#8212; 6 лет назад покинувший семью, нанявшись в корабельную компанию. Присутствует лишь в виде портрета.</p>
<p>Аманда желает, чтобы Том поднимался по карьерной лестнице, а его притягивает кино, он хочет красок, вместо серости, и жизненных приключений. Лауру же она мечтает выгодно выдать замуж, чтобы как-то обеспечить её будущее. И поэтому берёт с Тома обязательство, что тот приведёт в дом подходящего молодого человека.</p>
<p>Так закручивается детективная история личностного познания Тома Вингфилда самим собой. Очень органично и пластично его играет <a href="https://creativpodiya.com/posts/58734" target="_blank" rel="noopener">Владислав Писарев</a>, раскрывая своего героя и  проживая личностную сложную историю. И хотя здесь не всегда понятно, что в этих воспоминания реально, а что нет, но для Тома это активное путешествие в глубины себя, которое он доводит до крайней точки.<a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/10/ЗверинецIMG_5676.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-60057 size-full aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/10/ЗверинецIMG_5676.jpg" alt="спектакль &quot;Стекляний зверинец&quot; (Скляний зверинец)" width="590" height="382" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/10/ЗверинецIMG_5676.jpg 590w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/10/ЗверинецIMG_5676-300x194.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 590px) 100vw, 590px" /></a><br />
Отдельно хочется отметить декорации Александра Абманова. Чтобы одновременно вместить на сцене внутренние миры всех героев, он снимает одну из кулис, и когда открывается занавес, перед нами предстаёт непривычно огромная сцена, наполненная различными большими и малыми конструкциями. Каждая из них многофункциональна и помогает актёрам донести свой месседж. Благодаря этому, режиссёру удалось воплотить такую задумку, когда зрителю одновременно видна внутренняя реакция каждого героя на одно и тоже событие.</p>
<p>Постановка наполнена не столько хореографией, сколько пластикой, в постановке Сергея Великодного, которая своеобразной нитью связывает отдельные истории сюжета.</p>
<p>На пресс-конференции директор театра Николай Юдин задавался вопросом: &#171;Как сумской зритель воспримет такое прочтение этой пьесы и готов ли?&#187;.</p>
<p>Мнения сумчан оказались различны: от полного неприятия увиденного, не понимания зачем же режиссёр изменил пьесу, добавив в неё негативных эмоций и  тем самым нарушил баланс диапазона чувств, а также обошёл вниманием метафору с единорогом и до восхищения режиссёрской работой.</p>
<p>Удачного всем просмотра.</p>
<p><strong>Источник: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
<p>Фото: Лариса Ильченко</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/60051/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>4</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Суми запрошують на фестиваль-конкурс дитячої творчості «Зоряна надія»</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/60020</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/60020#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[редакция]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 23 Oct 2018 16:11:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Афиша]]></category>
		<category><![CDATA[Афиша Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[детский конкурс]]></category>
		<category><![CDATA[детский фестиваль]]></category>
		<category><![CDATA[музыка]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[творчество]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[фольклор]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=60020</guid>

					<description><![CDATA[В Сумах 30 та 31 жовтня в Палаці культури «Хімік» стартує ювілейний ХХV Відкритий міський фестиваль-конкурс дитячої творчості «Зоряна надія». Вже которий рік для міста Суми &#8212; це творча подія, яка визначіть кращих у&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>В Сумах 30 та 31 жовтня в Палаці культури «Хімік» стартує ювілейний ХХV Відкритий міський фестиваль-конкурс дитячої творчості «Зоряна надія».</h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/10/ЗОРЯНА-аф-2018.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignright wp-image-60021 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/10/ЗОРЯНА-аф-2018.jpg" alt="фестиваль-конкурс &quot;Зоряна надія&quot;" width="350" height="490" /></a>Вже которий рік для міста Суми &#8212; це творча подія, яка визначіть кращих у номінаціях: вокал, театр, інструментальний напрямок та фольклорно-етнографічний жанр.</p>
<p>До участі в Фестивалі-конкурсі запрошуються дитячі та юнацькі колективи (вокальні, театральні, інструментальні) та окремі виконавці.</p>
<h5>Для реєстрації необхідно подати:</h5>
<p>&#8212; анкету-заявку, яка приймається протягом жовтня, за адресою: Палац культури «Хімік», вул. Миру 28, м. Суми, або надіслати електронною поштою: tbielokurrr@gmail.com;<br />
&#8212; список учасників та супроводжуючих (для ансамблів і колективів від 5 і більше осіб);<br />
&#8212; ідентифікаційний код учасників;</p>
<h5>Відкривати таланти будемо в номінаціях:</h5>
<p><strong>Вокал:</strong><br />
&#8212; естрадний вокал;<br />
&#8212; академічний вокал;<br />
&#8212; народна пісня;<br />
&#8212; патріотична пісня;<br />
&#8212; композитор – соліст;<br />
&#8212;  вокальні ансамблі.</p>
<p><strong>Театр:</strong><br />
&#8212;  театральні вистави, музичний театр, мюзикли (від 20 до 60 хв.);<br />
&#8212; художнє слово;<br />
&#8212; театри моди;</p>
<p><strong>Інструментальний напрямок:</strong><br />
&#8212; малі інструментальні форми;<br />
&#8212; інструментальні ансамблі;</p>
<p><strong>Фольклорно-етнографічний жанр:</strong><br />
&#8212; (фрагменти обрядів)</p>
<h5>Графік проведення:</h5>
<p><strong>30 жовтня &#8212; перший конкурсний день:</strong><br />
&#8212; 09.00 &#8212; реєстрація;<br />
&#8212; 10.00 &#8212; театральні вистави, музичний театр, мюзикли,<br />
художнє слово, театри моди;<br />
&#8212; 14.00 &#8212; фольклорно-етнографічний жанр;<br />
&#8212; нагородження переможців театрального жанру;<br />
&#8212; 18.00 &#8212; відкриття Фестивалю, святковий галла-концерт.</p>
<p><strong>31 жовтня &#8212; другий конкурсний день:</strong><br />
&#8212; 09.00 – починається реєстрація та відбувається впродовж дня;<br />
&#8212; 10.00 &#8212; малі інструментальні форми, інструментальні ансамблі;<br />
&#8212; 12.00 &#8212; вокал (солісти, малі форми, ансамблі);<br />
&#8212; нагородження переможців.</p>
<p><strong>Вхід вільний!</strong><br />
Телефон для довідок: (0542) 33-53-44<br />
Координатор фестивалю: Кулаго Тетяна Анатоліївна<br />
м.т.: 095-44-65-738; 098-52-27-124</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/60020/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Сумах представили премьеру театральной комедии о сложных семейных отношениях</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/59888</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/59888#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 21 Sep 2018 16:16:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[Людмила Ракута]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[премьера]]></category>
		<category><![CDATA[Сергей Федосенко]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[ТЮЗ]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=59888</guid>

					<description><![CDATA[В четверг 20 сентября в Театре для детей и юношества публике была представлена премьера спектакля «Свободная пара» (Вільна пара) по пьесе итальянского драматурга, нобелевского лауреата Дарио Фо, написанной им в соавторстве с супругой &#8212; Франкой&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>В четверг 20 сентября в Театре для детей и юношества публике была представлена премьера спектакля «Свободная пара» (Вільна пара) по пьесе итальянского драматурга, нобелевского лауреата Дарио Фо, написанной им в соавторстве с супругой &#8212; Франкой Раме.</h2>
<p>Оба драматурга – яркие и неординарные личности. Такой получилась и пьеса. Жанр спектакля, его режиссёр постановщик Валерий Микитенко определил как «комедия в стиле jazz».</p>
<p>Премьера приурочена к 35-летнему юбилею творческой деятельности Заслуженной артистки Украины Людмилы Ракуты. Роль её супруга исполнил Заслуженный артист Украины Сергей Федосенко. В спектакле также занят артист театра Андрей Храпов.</p>
<p>Сценография – Дмитрий Кобузан. Художник по свету – Владимир Гайсинский. Костюмы – Ольга Леднёва.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/09/IMG_5185а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-59894 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/09/IMG_5185а.jpg" alt="Спектакль &quot;Свободная пара&quot; (вільна пара) Людмила Ракута и Сергей Федосенко" width="590" height="375" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/09/IMG_5185а.jpg 590w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/09/IMG_5185а-300x191.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 590px) 100vw, 590px" /></a>Сюжет, разыгрываемого перед зрителем действа, таков. Итальянская семейная пара в итоге долгих отношений приходит к тому, что муж охладевает к супруге и пускается во все тяжкие, в основном акцентируясь на победах в любовных баталиях на стороне. Однако разводиться с надоевшей женой он не хочет, потому как &#8212; «приличные люди». Убедившись, что увещевания, слёзы и даже шантаж бесполезны, жена прибегает к классическому женскому средству – решает заняться свой внешностью, с целью, в пику мужу, завести себе любовника на стороне.</p>
<p>В целом, в спектакле обыгрывается известная слабость мужчин, относящихся к разряду собственников – пока жена никому другому не нужна и никого не видит, кроме мужа &#8212; и тот к ней с холодком. А как только появляется мнимый или реальный конкурент, а особенно, если конкурент моложе и талантливее &#8212; всё, мужчина опять влюблён в свою жену и опять готов любить и страдать.</p>
<p>Хотя формально бенефициантом является Людмила Ракута, на деле спектакль получился бенефисом пары – оба актёра блистательны, эксцентричны, мобильны и по ходу действия всё больше энергетически заряжают зал. Сергей Федосенко вообще в роли незадачливого Казановы освоился ещё со времён спектакля <a href="https://creativpodiya.com/posts/58195">«Пойманный на горячем»</a> и чувствует себя в этой теме, как рыба в воде. А Людмила Ракута,  несмотря на формальный статус юбиляра, выглядит удивительно молодой и пластичной.<br />
<a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/09/IMG_5206а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-59895 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/09/IMG_5206а.jpg" alt="Спектакль &quot;Свободная пара&quot; (Вільна пара) Людмила Ракутп, Сергей Федосенко и Андрей Храпов" width="590" height="375" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/09/IMG_5206а.jpg 590w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/09/IMG_5206а-300x191.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 590px) 100vw, 590px" /></a><br />
Одноактовый спектакль, который моментами из комедии переходит в фарс (как и задумывалось авторами пьесы), длится, примерно, один час пятнадцать минут и завершается феерическим финалом.</p>
<p>По завершении остаётся двойственное впечатление. С одной стороны, концентрация энергетики, великолепная комедийная актёрская игра, гармоничная сценография, свет,  музыка – всё это здорово и, формально, абсолютно достаточно, чтобы считать премьеру удачей.</p>
<p>А с другой, и Людмила Ракута, и Сергей Федосенко явно могут играть большее. Может &#8212; и скорее всего &#8212; не в этом драматургическом материале. Но оба они на сегодняшний день находятся в великолепной сценической форме и после «Свободной пары» остаётся ощущение, будто певец с диапазоном в 4 октавы спел песню на две. Условно говоря, так оперный вокалист спел бы бардовскую песню.</p>
<p>Впрочем, когда публика «не наедается» актёром, а ждёт от него продолжения в других ролях, где раскроются другие нюансы и грани его мастерства и таланта – это прекрасно.</p>
<p><strong>Источник: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/59888/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
