Леонід Сень (Білий листок). Мій дім
Номинация «Вишнёвый сад»
Куди б ви хотіли мати можливість завжди повернутись? Може це ваш дім, або якесь красиве місце, чи можливо приємний спогад?
Я часто буваю десь далеко, іноді навіть настільки що мені здається що дорога і є мій дім.
Якось вранці я просто дивився як вона спить. Сонячні промені які ледь прокинулись прокрадаючись крізь вікно до кімнати, падали на її обличчя, висвітлюючи красиві вуста. Вони притягували мене настільки, що я не міг втриматись від поцілунку, як вперше… Чи це мій приємний спогад? Так, це він! Я не звик володіти кимось, і не звик аби володіли мною, та в момент поцілунку ми володіємо один одним. Це притягнення тяжко пояснити, кожного разу ти наштовхуєшся на нові відчуття зіштовхуючись своїми вустами з її, і часу не існує в цей момент, не існує і проблем, ти забуваєш про все.
Подорожуючи десь далеко, часто блукаючи новими місцями, пізнаючи цей світ, тобі здається що це все твій дім, та ти помиляєшся, бо по справжньому відчуваєш що повернувся додому, тоді коли цілуєш її. Ці відчуття дуже цінні. Можливо хтось навіть захоче запитати, наскільки цінні? Мені тяжко буде виміряти по якійсь точній шкалі, знаю лише що в момент ядерного вибуху моїм сховищем були б її вуста.
Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри»
(5 голос, оценка: 4,20 из 5)
Загрузка...
комментарии