П’ять пісень Полісся на сумській сцені
Сумський Національний академічний театр драми та музичної комедії ім.М.С.Щепкіна запросив глядачів на прем’єру нової вистави «П’ять пісень Полісся».
Фрагмент з вистави «П’ять пісень Полісся». Пісня перша
Авторка п’єси – драматургиня Людмила Тимошенко. П’єса написана у 2020 році і з того часу перекладена англійською та польською мовами. Отримала декілька нагород на конкурсах сучасної драми.
Важливо підкреслити — п’єса є визнаним у театральному середовищі твором. Принаймні так вважають знавці-професіонали, котрі беруться за переклади та роздають престижні нагороди.
А також варто нагадати, що визнання рівня сучасного мистецтва не залежить від розуміння широкого глядацького загалу, а базується виключно на думці та рекомендації професійних критиків та арт-менеджерів.
Це все до того, що на наш аматорський погляд п’єса взагалі не є літературним шедевром. Та й художнім теж. Її складають п’ять повсякденних і нічим не пов’язаних історій, на зразок тих, що кожного дня трапляються в нашому житті — тут немає ні високих пристрастей, ні красивих почуттів, ні моральних пошуків, ні цікавих персонажів, з переживаннями яких хотілося б себе ідентифікувати. У п’єсі відтворена абсолютно побутова реальність.
Фрагмент з вистави «П’ять пісень Полісся». Пісня друга
А на сцені – ні! На сцені має місце яскраве, креативне, феєричне та дотепне дійство з вишуканим таймінгом та віртуозним балансуванням на межі дозволенного.
Відомо що талановитий композитор здатен зробити супер хіт навіть просто проспівавши список номерів та прізвищ з телефонної книги.
Приблизно це саме трапилося і у випадку «П’яти пісень Полісся». Режисер-постановник вистави Владислав Писарев примудрився зробити з прозового, тобто без будь-якого натяку на поезію матеріалу, цікаве, захоплююче карнавальне видовище, де і сміх, і гріх, і сльози, і несподівані режисерські знахідки, і шикарна гра акторів….
І ти сидиш такий собі в залі, і розумієш, що у тебе на очах відбувається справжнє театральне диво — публіка отримує естетичну насолоду від неестетичного матеріалу.
А буває ж інколи і навпаки — ставлять Шекспіра або Чехова, а глядач мучиться, бо на сцені страждають актори, змучені режисером, який прагне дострибнути до геніальності творця п’єси та ще й акторів змушує з собою стрибати. А у підсумку виходить нудно та неестетично.
Фрагмент з вистави «П’ять пісень Полісся». Пісня третя
На щастя, у випадку «П’яти пісень» претензій на донесення чогось геніального ми не помітили. Зате помітили свободу — найвищу цінність взагалі і в театрі теж. Фантазія режисера плине вільно — він дозволяє собі все, окрім дурного смаку. Аналогічно грають актори.
А ти дивишся на них і відчуваєш радість со-творчості, яка завжди відвідує душу поціновувача мистецтва, коли він зустрічається з чимось натхненним та безумовно талановитим. Саме такою і вийшла, на наш погляд, вистава щепкінців «П’ять пісень Полісся».
Фрагмент з вистави «П’ять пісень Полісся». Пісня п’ята
Дійові особи та виконавці:
Агафія — Заслужена артистка України Тамара Корінна
Адам — Заслужений артист України Сергій Медін
Георгій — Владислав Писарев
Дмитро Іванович — Олександр Середа
Іларіонівна — Заслужена артистка України Наталія Карчкова, Заслужена артистка України Нонна Жулева
Сафонівна — Заслужена артистка України Ольга Богомолова, Вікторія Рашевська-Горбань
Оксана- Анастасія П’ятикоп
Андрій — Владислав Писарев
Головиха — Заслужена артистка України Олена Зарицька, Заслужена артистка України Тамара Корінна
Віка — Анастасія Пономаренко-Адначева
Катя — Світлана Кулик
Лукінішна — Народна артистка України Євгенія Серебрякова, Заслужена артистка України Наталія Нерянова
Алкаш — Заслужений артист України Сергій Медін
Оператор — Крістіна Зограбян
Щодо наступних показів вистави «П’ять пісень Полісся» — стежте за репертуарною афішою театру.
Про ще одну талановиту постановку щепкінців з непересічною режисурою та акторською грою читайте у нарисі: У Сумах на одній сцені зустрілися великий німець і геніальний австрієць
(1 голос, оценка: 5,00 из 5)
Загрузка...
комментарии