Олійник Галина (Галатея). Маленький секрет
Номинация «Каштанка»
– Мила, де мої капці? – сердився чоловік переставляючи взуття на полиці у вітальні.
– Мамо, скажи йому… – доносилося з дитячої.
У залі на столі вібрував мобільний, – телефонували з ліцею, де вчиться старший син. На кухні, апетитно паруючи, кипів борщ.
А вона… На унітазі в туалеті, що в таку мить стає єдиним надійним притулком спокою, в їхній невеликій квартирі. Саме в цих чотирьох стінах, не зважаючи на туалетний дух вона почувалась по справжньою вільною…
– А поруч, через перестінок у вітальні вже чути як чоловік і старший син розпочинають виясняти хто в домі хазяїн.
– Поживи з моє, щоб так стверджувати…Ось підеш на роботу і вилетиш звідти наступного дня, якщо не навчишся поважати старших.
– Поживу… Встигну…Мені вісімнадцять! Я не дитина, щоб так зі мною… Дістали. – стверджував юнак.
– Це ти мені?.. Сопляк! Ти їси мій хліб! – кричав батько так, що мабуть, його слухав увесь під’їзд.
На фоні бурхливого діалогу батька й дорослого сина було чутно настирливі маленькі кроки.
– Ма – а – а! Мамо! – скімлить під дверима туалету малий.
…І вона розуміє, що пора… Пора їй виходити з укріплення – на сцену жіночого щастя, до коханих чоловіків різного віку: трьох, вісімнадцяти і
сорока, щоб заспокоїти, примирити, накормити смачним обідом і знайти, кляті, капці.
Читать другие миниатюры, участвующие в конкурсе «Колибри»
Ну треба розуміти, ,що в цій родині бувають і інші моменти. Але квартирне питання і власний приватний простір — це актуально навіть для раю ))
Більшість сімейних стосунків, може упорядкувати тільки Ма-ма, бо вона в сім*ї хазяйка.
Якби ще мамі на роботу не треба було ходити…